єдиний унікальний номер справи 546/97/24
номер провадження 2/546/165/24
12 червня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., позивачки ОСОБА_1 , представниці відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
встановив:
У лютому 2024 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, вимоги якого обґрунтовані тим, що з 25 серпня 2020 року сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання та утримання дитини не надає, хоча має таку можливість, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків відповідач не має. В даний час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною та отримання допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях вона не має. Посилаючись на положення статей 79, 80, 84 Сімейного кодексу України, позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частини від усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років.
Ухвалою судді від 13.02.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 04 березня 2023 року, яке за клопотанням відповідача було відкладене на 28 березня 2024 року.
Ухвалою суду від 08.03.2024 у задоволенні клопотання представниці відповідача ОСОБА_2 про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов було відмовлено
Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 травня 2024 року ухвалу суду від 08.03.2024 було скасовано.
26 березня 2024 року та 10 червня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_3 та його представниці ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому вона зазначила, що відповідач не має можливості сплачувати на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі частини усіх видів його доходу (заробітку) оскільки рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.03.2024 із нього було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Крім того з 11.01.2023 по 16.01.2023 рік він перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_1 з діагнозом ГРВІ по типу фаринготрахеобронхіту. З 29.03.2023 по 04.04.2023 рік він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» з наступними діагнозами: постміокардитичний міокардіофіброз, синусова тахікардія з епізодами міграції водія ритму по передсердях, передсердною екстрасистологією. З 14.10.2023 по 25.10.2023 рік він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня» з такими діагнозами: гостра респіраторна інфекція, ринофаринготрахеїт, тяжкий перебіг, позагоспітальна двобічна нижньодольова пневномія. ДН 0-I, герпетична інфекція, локалізована форма, лабіальний герпес, остреохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений екструзією L5-S1 міжхребцевих дисків з відносним стенозом спинномозкового каналу на цьому рівні, вертеброгенна радикулопатія з вираженим больовим, м'язово - тонічним синдромом, стадія загострення на фоні остреохондрозу попереково - крижового відділу хребта, вертеброгенна торакалгія (міжреберна невралгія) справа. З 26.01.2023 по 09.11.2023 рік він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Решетилівська центральна лікарня РМР ПО» з наступними діагнозами: гостра правобічна міжреберна невралгія, виражений больовий синдром, хронічна вертеброгенна двобічна радикулопатія S1, остреохондроз попереково-крижового відділу хребта, постміокардитичний міокардіофіброз, синусова тахікардія з епізодами міграції водія ритму по передсердях, попередсердною екстрасистологією. Окрім цього, при обстеженні магнітно-резонансної топографії у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського 16.10.2023 року отримав наступний висновок: ознаки грижі міжхребцевого диска в сегменті L5-S1 з відносним стенозом спинномозкового каналу за рахунок грижі: дифузних випинань міжхребцевих дисків в сегментах L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L; вузлів Шморля в тілах L1, L2, L5 хребців; остреохондрозу міжхребцевих дисків в сегментах поперекового відділу хребта, деформуючого спондильозу, спондилоартрозу; ділянок набряків сідничних м'язів з обох сторін. В період з 13.04.2024 року по 22.04.2024 року він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з наступним повним діагнозом: пароксизмальна АВВРТ. Радіочастотна катетерна абляція повільного шляху АВ - вузла (18.04.2024 р.) До того ж, ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації, він вимушений орендувати житло у громадянки ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Місячний платіж за орендну плату складає 5000 тисяч гривень та приблизно 2000 гривень за комунальні послуги, тобто загальна сума складає приблизно до 7000 тисяч гривень на місяць. Посилаючись на викладені обставини, позовні вимоги відповідач визнав частково та просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частини від усіх видів його доходу (заробітку) (а. с. а. с. 59-62, 101- 104).
У судовому засіданні 12 червня 2024 року позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представниця відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на викладені у позові обставини, у задоволенні позову з просила відмовити, зазначила, що відповідач ОСОБА_3 погоджується на стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку однак у розмірі 1/10 частки його доходів. Також зазначила, що позивачка мала можливість подати позов до батька дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак даною можливістю не скористалася.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що 25.08.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 уклали шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Покровської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 (а.с. 6).
Сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копія свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с. 7-8).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації №98 від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини у розмірі 860,00 грн за період з липня 2023 року по грудень 2023 року, а всього 5160,00 грн (а.с.9).
Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації №99 від 29 січня 2024 року ОСОБА_1 отримує допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях щомісячно з липня 2023 року по грудень 2023 року у розмірі 2100,00 грн, а всього 12600,00 грн (а.с.10).
Згідно довідки, виданої Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області 29.01.2024 №01.3-19/71, ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 і має такий склад сім'ї: ОСОБА_10 - батько (фактично не проживає), ОСОБА_11 - син, ОСОБА_8 - син, ОСОБА_12 - син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька, ОСОБА_3 - чоловік (а.с.11).
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року із ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, тобто з 07.02.2024 і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 116 - 120).
Таким чином судом установлено, що малолітня донька сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір'ю ОСОБА_1 , із відповідача ж на утримання дитини стягуються аліменти.
У свою чергу стороною відповідача було подано докази на спростування позовних вимог.
Так, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), доходи ОСОБА_3 (для пенсії) становили у 2015 році - 10288,15 грн, у 2016 році - 11639,18 грн, у 2018 році - 11594,32 грн, у 2019 році - 16905,43 грн, у 2020 році - 37450,27 грн, у 2021 році - 82600,44 грн, у 2022 році - 118605,70 грн, у 2023 році - 465187,32 грн (а.с. 46-48).
Згідно п. 1.1. договору оренди 01 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_6 , орендодавцем, та ОСОБА_3 , орендарем, орендодавець передає у тимчасове користування орендаря житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони дійшли згоди у тому, що місячна орендна плата за квартиру становить 5000,00 грн + комунальні послуги (а.с.50-51).
Відповідно до копії виписки рентгенологічного відділення КП «Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» під час обстеження 16.10.2023 ОСОБА_3 було зроблено наступний висновок: МР ознаки грижі міжхребцевого диска в сегменті L5-S1 з відносним стенозом спинномозкового каналу за рахунок грижі: дифузних випинань міжхребцевих дисків в сегментах L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L; вузлів Шморля в тілах L1, L2, L5 хребців; остреохондрозу міжхребцевих дисків в сегментах поперекового відділу хребта, деформуючого спондильозу, спондилоартрозу; ділянок набряків сідничних м'язів з обох сторін (а. с. 52, 111).
З довідки ЛКК № 557 від 09.11.2023 КНП «Решетилівська центральна лікарня РМР ПО» установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Решетилівська центральна лікарня» з 26.10.2023 по 09.11.2023 та йому було поставлено наступний діагноз: гостра правобічна міжреберна невралгія, виражений больовий синдром, хронічна вертеброгенна двобічна радикулопатія S1 (а. с. 53)
Відповідно до медичної характеристики начальника медичної служби військової частини НОМЕР_5 на старшого солдата ОСОБА_3 , під медичним наглядом останній знаходиться з січня 2023 року, неодноразово звертався за медичною допомогою. ОСОБА_3 було поставлено наступний діагноз: хронічна вертеброгенна радикулопатія. L5-S1 стадія ремісії. Остелохондроз попереково-крижового відділу хребта, постміокардитичний міокардіофіброз, синусова тахікардія з епізодами міграції водія ритму по передсердях, передсердною екстрасистологією. СН0 (а. с. 54).
З виписки кардіологічного відділення КП «Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» №9613 установлено, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.03.2023 по 04.04.2023, де йому було встановлено діагноз: постміокардитичний міокардіофіброз, синусова тахікардія з епізодами міграції водія ритму по передсердях, передсердною екстрасистологією, СН 0 ст. (а. с. 58).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення № 3804/844 КНП «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.10.2023 по 09.11.2023, де йому було встановлено діагноз: гостра правобічна міжреберна невралгія, виражений больовий синдром, хронічна вертеброгенна двобічна радикулопатія S1 (а. с. 55 - 57).
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого відділення порушень серцевого ритму та некоронарогенних захворювань міокарда, виданої КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіовасулярний центр Полтавської обласної ради» № 1561 від 22.04.2024, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.04.2024 по 22.04.2024, де йому було встановлено діагноз: пароксизмальна АВВРТ. Радіочастотна катетерна абляція повільного шляху АВ - вузла (18.04.2024 р.). Стадія А ХСН 0 ст. (а. с. 109 - 110).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Згідно з частиною 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до частини 4 статті 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (частина 6 статті 84 СК України).
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Вказаними положеннями сімейного законодавства України передбачене право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У даній справі судом установлено, що позивачка проживає разом з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , неповнолітнім сином ОСОБА_8 та повнолітнім сином ОСОБА_11 , здійснює догляд за малолітньою дитиною, отримує допомогу на дітей, яка у сумі складає менше 3000 тисяч гривень на місяць та інших доходів не має. У свою чергу суд враховує стан здоров'я відповідача, який тривалий час лікується та неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та те, що відповідно до рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Також суд враховує і щомісячні витрати відповідача згідно договору оренди від 01 березня 2024 року, укладеного між ОСОБА_6 , як орендодавцем, та ОСОБА_3 , як орендарем, у розмірі 5000,00 грн.
Між тим суд зазначає, що відповідач, хоча і має проблеми зі здоров'ям, в даний час є військовослужбовцем, що підтвердила представниця відповідача, та отримує відповідний дохід. Тобто вищезазначені хвороби не перешкоджають відповідачу здійснювати обов'язки військовослужбовця.
Суд не приймає посилання представниці відповідача на те, що позивачка мала можливість подати позов до батька дітей позивачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак даною можливістю не скористалася, оскільки дане питання не є предметом спору у даній справі. До того ж своїм правом подачі позову про стягнення аліментів позивач розпоряджається на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд вважає, що аліменти на утримання дружини у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам обох сторін та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище, оскільки визначений судом розмір аліментів у цій справі та розмір аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року, не буде перевищувати навіть 50 % всіх видів доходу відповідача.
Визначаючи такий розмір аліментів на утримання дружини, суд зазначає, що даний вид аліментних зобов'язань є недовготривалим, і призначається лише до досягнення дитиною трьох років.
Також суд роз'яснює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).
Згідноч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Щодо судових витрат по справі.
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою при зверненні до суду було заявлено одну майнову вимогу (про стягнення аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3028, 00 грн.
Таким чином судовий збір за подання позовної заяви ОСОБА_1 становить 1211,20 грн.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Тобто, позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у даній справі.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, те що позивачка звільнена від слати судового збору, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини задовольняються частково у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно (тобто 50 % від позовних вимог), з відповідача ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. Іншу частину витрат по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.
Щодо судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу позивача слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 137 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу відповідачем було долучено договір про надання правничої допомоги, квитанцію на оплату послуг адвоката, детальний опис робіт та наданих послуг адвокатом Ткаченко А.В. по договору.
Також у матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3 адвокатом Ткаченко А.В. (а. с. 34).
Так, 04 березня 2024 року між відповідачем ОСОБА_3 та адвокатом Ткаченко А.В. було укладено договір №ТА-01/03/24 про надання правничої допомоги (далі - Договір) (а. с. 125 - 126). Відповідно до ч. 1 Договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати правничу допомогу, а саме представництво інтересів клієнта у Решетилівському районному суді Полтавської області у справі №546/97/24, провадження у якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Частинами 2, 6 Договору визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг. Гонорар за виконання даного Договору складає 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. і сплачується клієнтом в день його укладення.
Отже, розмір винагороди та порядок її сплати за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідно до копії квитанції № 0.0.3508401259.1 від 05.03.2024 ОСОБА_3 було сплачено адвокату Ткаченко А.В. 4000,00 грн, призначення платежу: гонорар по договору № ТА 11/02/24 від 04.03.2024 (а. с. 127). Незважаючи на те, що у даній квитанції номер договору не збігається, проте дата договору та платник ( ОСОБА_3 ) вказують на те, що оплата стосувалася саме договору, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 та адвокатом Ткаченко А.В.
Згідно детального опису робіт та наданих послуг адвокатом Ткаченко А.В. по договору №ТА-01/03/24 від 04.03.2024 адвокатом Ткаченко А.В. було виконано роботи та надані послуги та зазначено орієнтовну кількість годин, а саме: надання усної консультації та формування правової позиції у справі - 1 година; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 546/97/24 - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами справи № 546/97/24 у приміщенні Решетилівського районного суду Полтавської - 3 години; встановлення об'єму необхідних доказів, їх збирання для написання відзиву на позовну заяву - 30 хвилин; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області заяви про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов - 1 година; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області відзиву на позов 19.03.2024 - 2 години; написання та подання до Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» адвокатського запиту №93 від 22 березня 2024 року - 30 хвилин; написання та подання до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 08.03.2024 - 3 години; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області заяви клопотання про відкладення розгляду справи від 27.03.2024, 22.04.2024, 14.05.2024 - 2 години; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області клопотання про приєднання доказів від 25.03.2024 - 30 хвилин; написання та подання до Решетилівського районного суду Полтавської області відзиву на позовну заяву 10.06.2024 - 1 година; прибуття до Решетилівського районного суду Полтавської області для участі у судовому засіданні 12.06.2024 - 3 години (а. с. 128).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти стягнення з неї витрат відповідача на правничу допомогу, посилаючись на ті обставини, що вона не має змоги сплатити вказану суму, оскільки має вкрай низькі доходи та заборгованість за комунальні послуги. При цьому хоча ОСОБА_1 прямо не посилалася на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, по суті її заперечення стосувалися зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу, ураховуючи її матеріальний стан.
Ураховуючи, що відповідач позов визнав частково та просив стягнути з нього аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/10 частки всіх видів його доходів, а суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/8 частки всіх видів його доходів, з урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України із позивачки на користь відповідача мали б бути стягнені понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3200,00 грн.
Між тим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У частині 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 754/7992/20.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, ураховує ту обставину, що на утриманні позивачки перебувають четверо дітей, двоє із яких є малолітніми, а наймолодшій дитині - ОСОБА_5 виповнилося лише ледь більше одного року. Сукупний дохід позивачки не перевищує 3000,00 гривень та складається лише з державної допомоги при народженні дитини (860 грн щомісяця) та допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях. Тобто сума судових витрат, яку просив стягнути відповідач є більшою за місячний дохід позивачки.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, стягнення із позивачки, на утриманні якої перебуває четверо дітей та місячний дохід якої не перевищує 3000 грн, судових витрат відповідача на правничу допомогу у розмірі, який перевищує її місячний дохід не можна вважати пропорційним меті відшкодування таких витрат.
Суд враховує завдання цивільного судочинства, особливості (категорію та складність) спору, значення його для сторін, те, що в даний момент аліменти, присуджені за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року, не стягуються, про що повідомила у судовому засіданні позивачка та не заперечувала представниця відповідача, тобто державна допомога є єдиним джерелом доходу позивачки, а також час, необхідний для вчинення адвокату відповідача тих чи інших процесуальних дій.
Принцип пропорційності полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами учасників спору. Пошук такого балансу не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Суд касаційної інстанції керується принципом пропорційності - справедливого балансу між потребами сторін у справі та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар.
Подібний висновок було висловлено Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2023 року по справі № 359/10310/21.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу відповідача, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, необхідно зменшити до 2000 грн, що не перевищує розмір місячного доходу позивачки та не становитиме надмірний тягар для неї.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 82, 83, 141, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 лютого 2024 року та до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Представниця відповідача - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складено 13 червня 2024 року.
Суддя Ю.В. Зіненко