Справа № 545/539/24
Провадження № 2/545/923/24
13.06.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Потетій А.Г.,
за участю секретаря - Мамишевій А.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , в період з березня 2021 року по грудень 2023 року (включно) у сумі 28 541,40 грн.
Вищевказаний об'єкт належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРВ/531498, 18.10.2010, про що свідчить інформаційна довідка № 360702663 від 02.01.2024.
Позивач вже звертався до Полтавського районного суд Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою від 04.12.2023 року по справі № 545/3659/23 позивачу було відмовлено у видачі судового наказу.
У зв'язку з цим позивач звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» являвся постачальником на якого покладені спеціальні обов'язки.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Позивач зобов'язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової Форми договору.
В період з 01.03.2021 по 30.04.2021, з 01.05.2021 по 29.06.2021, з 01.07.2021 по 29.08.2021, з 30.09.2021 по 02.10.2021, Відповідач являвся споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифною плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витяті з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Позивача.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Отже, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а з 21.06.2021 на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є типовими та публічними, а Споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договорами
Крім того, Відповідач, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником вищезазначеного об'єкту нерухомості.
На умовах Договору, Позивач постачав природний газ, а Відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу Відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.
Таким чином, ціна на природний газ для побутових споживачів Товариства, як Постачальника «останньої надії» за 1 куб, м. становила:
-з 01.03.2021 року - 6,99 гри. (наказ щодо встановлення ціни на газ для побутових споживачів у березні 2021 року № 19 від 01.03.2021р.);
-з 01.04.2021 року - 6,99 гри. (наказ щодо встановлення ціни на газ для побутових споживачів у квітні 2021 року № 30 від 30.03.2021р.);
-з 01.05.2021 року - 9,56629 гри. (наказ щодо встановлення піни на газ для побутових споживачів у травні 2021 року № 38 від 30.04.2021р.);
-з 01.06.2021 - 11,59006 гри. (наказ щодо встановлення піни на газ для побутових споживачів у червні 2021 року № 44 від 28.05.2021);
-з 01.07.2021 - 11,04993 гри. (наказ щодо встановлення ціни на газ для побутових споживачів у липні 2021 року від 09.07.2021 № 60);
-з 01.08.2021 - 11,7804 грн. (наказ про встановлення ціни на газ для побутових споживачів у серпні 2021 року від 30.07.2021 № 67);
-з 01.09.2021 - 12,00078 грн. (наказ щодо встановлення ціни на газ для споживачів у вересні 2021 року від 26.08.2021 № 78);
-з 01.10.2021 - 7,96 грн. (наказ про скасування Наказу від 25.10.21 № 93 та затвердження цін на газ для споживачів ПОН № 155 від 23.12.21);
Ціна на природний газ для побутових споживачів Товариства за 1 куб, м. становила:
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 07.04.2021р. № 572:
- з 01 травня 2021 р. по 30 квітень 2022 р. - 7,95689 грн. (наказ про встановлення ціни газу по ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 30.04.2021р. № 38);
- з 01 травня 2022 р. по 30 квітня 2023р. - 7,95689 грн. (наказ про встановлення ціни газу по ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 14.04.2022р. № 95);
- з 01 травня 2023 року по 30 квітня 2024 року - 7,95689 грн. (наказ про встановлення ціни газу по ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 28.04.2023 № 54).
Крім того, на підтвердження об'єму (обсягу) спожитого Відповідачем природного газу, в порядку п.8 ч.З ст.175 ЦПК України зазначається, що Позивач має намір подати до суду письмовий доказ у вигляді листа Оператора ГРМ з інформацією щодо дати фіксації останнього контрольного показника лічильника газу. Вказаний письмовий доказ не може бути долучений Позивачем разом з позовом через те, що запит Позивача в адресу Оператора ГРМ протягом тривалого часу знаходиться на розгляді у останнього, (запит Позивача в адресу АТ "ПОЛТАВАГАЗ" додається). З огляду на вищезазначене Позивач в порядку ч.8 ст.83 ЦПК України просить вважати причину пропущення строку подання доказів поважною, та прийняти до розгляду письмові доказі, які будуть надані суду Позивачем відразу після їх отримання.
Отже, Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.
Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.»
Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.
Дату виникнення зобов'язання Відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.»
Відповідно п. 4.10. Договору «У разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за гаєм Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. »
В порядку досудового врегулювання спору Позивачем в адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ№ 119/4.3-30174- 2023/260216101 від 10.08.2023 року, яка залишилась незадоволеною Відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу Відповідачем не надано. Борг не сплачено.
Оскільки, Відповідач не сплачував нараховані суми за спожитий
природний газ, це свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право Позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
У судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримав, прохав задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 15.05.2024 року відповідачем було подану заяву про відкладення розгляду справи, що призначена на 16.05.2024 року оскільки в нього відсутній адвокат, у зав'язку з наявним клопотанням , розгляд справи відкладений на 13.06.2024 року. 13.06.2024 року відповідач ОСОБА_1 не з'явився, причини не явки суду не відомі, заяв про відкладення та відзива на позовну заяву не надходило.
Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими , що підлягають до задоволення.
Так, судом встановлено, що факт споживання відповідачем природного газу по об'єкту, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , в період з березня 2021 року по грудень 2023 року (включно) на загальну суму 28 541,40 грн. Вищевказаний об'єкт належить Відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРВ/531498, 18.10.2010, про що свідчить інформаційна довідка № 360702663 від 02.01.2024.
В порядку досудового врегулювання спору Позивачем в адресу Відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ№ 119/4.3-30174- 2023/260216101 від 10.08.2023 року, яка залишилась незадоволеною Відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу Відповідачем не надано. Борг не сплачено.
Оскільки, Відповідач не сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право Позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 року «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та є постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, визначено, що компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Вказаний обов'язок кореспондується і статтями6,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст.633,634,641,642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу"- постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІVвстановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статі 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІVспоживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІVпередбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.5 ч.2ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 09.11.2017 року №2189-VIII, який введений в дію з 01.05.2019 року, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно з ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проаналізувавши у сукупності норми законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявність правовідносин між позивачем і відповідачем з кореспондуючими цим правовідносинам правами та обов'язками підтверджується діями сторін: позивач здійснював надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідача (газопостачання), а відповідач отримував і користувався даними послугами. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказані висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі №638/11034/15-ц.
Таким чином, дослідивши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази, що свідчать про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий газ в сумі 28 541, 40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд підлягають до стягнення з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2,12,13, 76-81, 92,141,206,259,263-265 ЦПК України, ст. ст.509, 526, 527, 530, 625, 626, 629, 714, 901, 903 ЦК України, ст.12 ЗУ «Про ринок природного газу», ст.ст. 7, 19, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 40121452) на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465, основну заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 28 514,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 40121452) на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А. Г. Потетій