Справа № 545/2053/24
Провадження № 1-кп/545/710/24
12.06.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024175440000158 від 17.04.2024 року, що надійшов з Полтавської окружної прокуратури Полтавської області за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава Полтавської області, громадянки України, українки, із вищою освітою, не одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 22.04.2024 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
17.04.2024 близько 11 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на околиці с. Горбанівка Полтавського району Полтавської області, в лісопосадці неподалік пров. Вишневого, знайшла прозорий поліетиленовий пакет із вмістом невідомої кристалічної речовини. ОСОБА_4 , будучи особою, яка періодично вживає психотропні засоби, впізнала речовину, яка знаходилася в зіп-пакеті, як особливо небезпечну психотропну речовину PVP. При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підібрала даний поліетиленовий пакет, тобто придбала психотропну речовину шляхом привласнення знайденого, з метою особистого вживання. Незаконно придбану психотропну речовину ОСОБА_4 помістила до кишені своєї наплічної сумки та в подальшому незаконно зберігала при собі для власного вживання.
17.04.2024 близько 11 год. 30 хв. поблизу буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_4 була зупинена працівниками ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з метою перевірки документів та в ході опитування повідомила про наявність у неї поліетиленового пакету з забороненою в обігу психотропною речовиною.
17.04.2024 року близько 11 год. 30 хв. поблизу буд. АДРЕСА_2 , на території гаражного кооперативу, ОСОБА_4 була зупинена працівниками поліції та добровільно видала для огляду прозорий поліетиленовий пакет із невідомим кристалічним засобом білого кольору, який у подальшому було вилучено. У вказаному поліетиленовому пакеті знаходилася психотропна речовина PVP, обіг якої заборонено, масою 1,05446 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала при собі, без мети збуту, для власного вживання.
Відповідно до списку №1 Таблиці №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (зі змінами), виявлена психотропна речовина відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, та відповідно до Таблиці №2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженого Наказом міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року (зі змінами), її маса перевищує невеликі розміри.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, ОСОБА_4 , вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті. Щиро розкаялася, просила суворого її не карати. Прохала також обмежити судовий розгляд її допитом та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, пояснивши, що вона правильно розуміє фактичні обставини по справі.
Суд переконавшись в тому, що всі учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежує дослідження доказів допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі та дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого відповідно до положень ст. 349 КПК України.
Згідно довідки УІЗ ГУПН в Полтавській області ОСОБА_4 раніше судима.
Згідно довідок з медичних закладів Полтавської області ОСОБА_4 , працездатна, згідно довідок з ЦРКЛ ПМР під спостереженням у лікаря - психіатра закладу не перебуває, перебувала на обліку з 2012 року у лікаря - нарколога з діагнозом: синдром залежності, у 2021 році була знята з нагляду, як не оглянута лікарем.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Суд приймає до уваги показання обвинуваченої про обставини вчинення нею кримінального правопорушення і приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченої правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України - ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінальних проступків, характеристику особистості обвинуваченої, те що вона щиро розкаюється, вину визнає в повному обсязі, раніше судима, має на утриманні неповнолітню дитини, а тому суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкцій ч. 1 ст.309 КК України.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи, даних про особу, суд вважає необхідним призначити покарання передбачене санкцією ч.1 ст.309 КК України.
Враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі і матеріальної шкоди, обставини за яких він був вчинений, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка визнала вину, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення винної та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення більш м'якого покарання суд не вбачає, оскільки остання офіційно не працює та не має джерела доходу для сплати штрафу.
Обмежень, передбачених ст. 61 КК України для призначення обраного виду покарання, судом не встановлено.
Саме таке покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування були проведені судові експертизи, витрати пов'язані з проведенням експертиз становлять 2271,84 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченої.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався та до набрання вироком законної сили суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 59-1, 65, 66, 67, 70, 309 КК України, ст. ст.100, 124, 349, 368, 369 - 371, 373, 374, 376, 392-395, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального проступку,передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України , шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 22.04.2024 року більш суворим за даним вироком , призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 2271,84 грн.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Речові докази:
-прозорий зіп-пакет в якому знаходиться психотропна речовина PVPкристалічного походження білого кольору обіг якої заборонено, масою 1,05446 г., переданий на відповідальне зберігання до спеціальної кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: ОСОБА_1