Справа № 541/1699/24
Номер провадження3/541/682/2024
12 червня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Акрітова К.К., розглянувши матеріали які надійшли з Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Попівка Миргородського району, громадянки України, зареєстрованої і проживаючої в АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП не встановлено,
за ч.1 ст.164 КУпАП, -
30 березня 2024 року близько 10 години 20 хвилин ОСОБА_1 на території центрального ринку за адресою м.Миргород, вул. Воскресінська, 6 здійснювала продаж тютюну за ціною 25 грн. за 100 г без відповідної ліцензії на даний вид діяльності, чим порушила вимоги ч.1 ст.164 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 -адвокат Акрітов К.К. просив закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.Клопотання обґрунтовував тим, що в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП, яка є бланкетною нормою закону, викладено суть адміністративного правопорушення, при цьому не зазначено вимоги яких саме нормативно правових актів було порушено. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту здійснення ОСОБА_1 торгівлі тютюном, контрольна закупка не проводилась, чек не видавався. Також матеріали не містять відомостей, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 виручки від здійснення господарської діяльності. Вказав, що при складанні протоколу були відсутні поняті в ньому зазначені.
Суддя, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, положеннями ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно зі ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Водночас диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, і в разі притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею Закону необхідно встановлювати та зазначати в протоколах про адміністративні правопорушення, норми яких саме законів було порушено всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В протоколі не відображено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, в матеріалах справи взагалі відсутні докази продажу, оскільки не було здійснено та оформлено належним чином контрольної закупки, не засвідчено взагалі факт торгівлі та здійснення її саме останньою.
У протоколі також не зазначено норми яких саме законів було порушено ОСОБА_1 всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю, що є необхідним в разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП полягає у здійсненні господарської діяльності, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу тютюну, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі відомості і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Водночас суд зауважує, що визнання факту торгівлі самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності з огляду на принцип презумпції невинуватості, не позбавляє особу, яка виявила можливе правопорушення та склала відповідний протокол, обов'язку доводити наявність всіх ознак складу правопорушення та винуватості особи в його вчиненні відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП.
Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об'єктивними доказами здійснення систематичної господарської діяльності з відповідними порушеннями, як і визнання вини ОСОБА_1 , не можуть бути однозначними та достатніми доказами наявності в її діях складу даного правопорушення поза розумним сумнівом.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту З статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Враховуючи, що у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі не наведено обов'язкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення та не надано достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції було вилучено у ФОП ОСОБА_1 14.2 кг табаку, однак в матеріалах справи не було зазначено кому саме належить вилучена продукція. Так, відсутні будь-які докази, що вилучений товар належить саме ОСОБА_1 і що ця сировина є табаком, на продаж якого потрібна відповідна ліцензія.
Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, враховуючи, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у справі відсутні, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, слід дійти висновку про відсутність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей, реалізують.
Як встановлено судом, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2024 дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу привенції Миргородського РВП лейтенант поліції Костенко С.С. у ФОП ОСОБА_1 було вилучено 14.2 кг табаку.
Згідно ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
За таких обставин, суддя вважає, що речові докази, вилучені під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 14,2 кг табаку, що зберігається в Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області, підлягає поверненню ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164 ч.1, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 14,2 кг табаку згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2024, що зберігаються в Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області , повернути ФОП ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Л. Г. Шатілова