Справа № 536/875/24
Провадження № 2/536/644/24
11 червня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
03 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів посилаючись, що вони з відповідачем 10 жовтня 2019 року зареєстрували шлюб, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Шлюбні відносини припинили в березні 2022 року у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, різних поглядів на шлюб та сім'ю, непорозумінь та сварок, що призвело до втрати почуттів поваги та любові. Вважає, що сім'я розпалась остаточно, примирення між ними неможливе.
Просила розірвати шлюб, укладений 10 жовтня 2019 року між нею та ОСОБА_2 , стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення сином повноліття та стягнути судові витрати.
Ухвалою судді від 10 травня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд, дослідивши надані матеріали і оцінюючи все в сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 - стаття 5 про рівноправність кожного з подружжя - кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання .
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановлено, що сторони 10 жовтня 2019 року зареєстрували шлюб у Центральному районному у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 674, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З березня 2022 року сторони не підтримують шлюбних відносин із-за різних поглядів на життя, шлюб та сім'ю, що призвело до втрати почуттів поваги та любові один до одного, проживають окремо і не підтримуючи шлюбні відносини тривалий час, ніхто з них не приймав мір для поновлення сім'ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне подружнє життя сторін і збереження їх шлюбу суперечить інтересам кожного з них та інтересам їх дитини, що має істотне значення, тому їх шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з урахуванням вимог ст. 182 СК України, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її матеріальному утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 з сім'єю не проживає, матеріально дитину не утримує.
Такі встановлені в судовому засіданні обставини справи та аналіз наведених норм матеріального права дають суду підстави для висновку, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому необхідно стягувати з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Оскільки позов задоволено, в відповідності до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Так, розмір коштів витрачених позивачкою ОСОБА_1 на правничу допомогу згідно наданого адвокатом розрахунку становить 10 000 грн, який складається з попередньої консультації щодо захисту прав та законних інтересів у розмірі 500 грн, складання та подання позовної заяви про розірвання шлюбу у розмірі 1 500 грн та представництва інтересів в суді 1-ї інстанції в розмірі 8 000 грн.
Як слідує з ухвали від 10.05.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріали та послуги з представництва інтересів позивачки в суді не надавались.
Отже, виходячи з наданого позивачем розрахунку, розмір витрат на правничу допомогу складає 2 000 (дві тисячі) грн, що і слід стягнути з відповідача на користь позивачки.
Оцінюючи розмір адвокатських витрат суд керувався критерієм реальності таких витрат, розумності їх та принципами справедливості та верховенства права, зважаючи на складність справи.
Керуючись статтями 13,81,141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі статті 84 СК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Розірвати шлюб укладений 10 жовтня 2019 року у Центральному районному у місті Маріуполі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 674, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Олександрія Кіровоградської області, проживає: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в розмірі 1/4 ч з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 квітня 2024 року до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню і на нього може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
СуддяС. М. Клименко