Справа № 366/1657/24
Провадження № 2-н/366/104/24
про відмову у видачі судового наказу
в частині заявлених вимог
13.06.2024 смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку з ОСОБА_2 ,
03.06.2024, ОСОБА_1 (далі - Заявник), звернулась в суд із заявою, у якій просила видати судові накази:
про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 03.06.2024 і до досягнення дитиною повноліття;
про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання матері дитини у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03.06.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Вивчивши заяву та долучені до неї письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суддя приходить до такого.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
При цьому, судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин.
Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, визначені у ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Перелік вимог є вичерпним.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тому, у цьому випадку може бути виданий судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини.
Разом з цим, положення ст. 161 ЦПК України не передбачають видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання матері дитини.
Така вимога може бути заявлена окремо в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 цієї статті, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Заявлені ОСОБА_1 вимоги, за якими вона просить видати судовий наказ не пов'язані між собою, закон не передбачає обов'язкового порядку їх спільного розгляду, ці вимоги не є основною та похідною між собою.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання матері дитини.
При цьому, Заявниці слід роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 166 ЦПК України, суддя
У видачі ОСОБА_1 судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання матері дитини, відмовити.
Роз'яснити Заявниці, що відмова у видачі судового наказу в частині заявлених вимог з наведених в ухвалі підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами (за якими відмовлено у видачі судового наказу) у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (13.06.2024).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування сторін
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 )
Суддя Н.П. Слободян