Справа № 362/2550/24
Провадження № 1-кп/362/438/24
Іменем України
12.06.2024 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023112350000010 від 09.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (військова частина НОМЕР_1 ), громадянина України, старшого техніка обслуги обслуговування авіаційного обладнання інженерно авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти задоволення заявленого клопотання, послалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Взяття під варту, відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Так, відносно ОСОБА_4 ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.06.2024.
Під час продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 17.06.2024.
Ризик переховування ОСОБА_4 від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зберігається, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Свідки у цьому кримінальному провадженні ще не допитані, тому ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, не відпав.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також зберігається, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення системно протягом тривалого часу кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, які він вчинив з корисливих мотивів. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає в тому числі конфіскацію майна, що може спонукати ОСОБА_4 до вчинення нових кримінальних правопорушень з метою незаконного збагачення.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує та оцінює особу ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні, відповідно до ст. 12 КК України, тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом при продовженні йому запобіжного заходу, не відпали та не змінилися.
Таким чином, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, суд, не вирішуючи такі питання як обґрунтованість обвинувачення чи вагомість доказів, приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 одного із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, та виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 строком на 60 днів -до 11 серпня 2024 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчує свою дію «11» серпня 2024 року включно.
Визначити заставу у розмірі 50 прожитковуваних мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 грн.
У випадку внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до Васильківського міськрайонного суду Київської області;
- не відлучатися з м. Василькова Київської області без дозволу суду;
- повідомляти Васильківський міськрайонний суд Київської області про зміну свого місця проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1