Справа № 165/3031/22
Провадження № 2/165/44/24
05 червня 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги розподілу природного газу
встановив:
11 листопада 2022 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , які надаються АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз». Позивач надає послуги з розподілу природного газу до оселі відповідача, який в свою чергу їх отримує, однак оплату не проводить. Відносини, які виникають між оператором газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ), яким є АТ «Волиньгаз» та споживачами послуг розподілу природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу» та безпосередньо Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, зі змінами (далі Кодекс ГРМ). Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи (далі ГРМ) для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.05.2015 №2498. Відповідно до п.2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Згідно положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, відповідачеві було розподілено природного газу в кількості 450,10 м3, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою по особовому рахунку № НОМЕР_2 . В свою чергу споживачу за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року розподілено 433,94 м3, а за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року розподілено 504,24 м3. Місячна вартість у 2020, 2021 та у 2022 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодам: з 01.10.2018 по 30.09.2019 = 450,10 м3/12 міс. = 37,51 м3 х 1,092 грн. за 1 м3 = 40,96 грн. в місяць; з 01.07.2020 - 31.12.2020 = 450,10 м3/ 12 міс. = 37,51 м3 х 1,176 грн. за 1 м3 = 44,11 грн. в місяць; з 01.01.2021 по 31.12.2021 = 433,94 м3 / 12 міс. = 36,16 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 68,13 грн. в місяць; з 01.01.2022 по 31.12.2022 = 504,24 м3/12 міс.= 42,02 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 79,17 грн. в місяць.
Станом на 04 листопада 2022 року у споживача ОСОБА_1 виникла заборгованість на суму 1488,12 грн. і така заборгованість утворилась в зв'язку із неналежним проведенням оплати відповідачем в період з січня 2020 року по вересень 2022 року включно наданих йому послуг.
Оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань за умовами Типового договору розподілу природного газу, не провів розрахунок за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі, строки та в порядку, визначеними цим договором, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» заборгованість за послуги розподілу природного газу в розмірі 1488,12 грн. та судові витрати у справі, що складаються з 2481 грн. судового збору.
18 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, в якій збільшив позовні вимоги. У своїй заяві зазначає, що з листопада 2022 року (з часу подачі позову до суду) зросла заборгованість відповідача, а тому, відповідно до даних фінансового стану загальна сума боргу, що розрахована відповідно до обсягів споживання природного газу, що відображені у довідці по особовому рахунку НОМЕР_2 від 14 березня 2023 року, станом на 31 березня 2024 року становить 2290,89 грн. Оскільки перше судове засідання у даній справі не відбулося, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ЦПК України, просить стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» 2290,89 грн. заборгованості за розподіл природного газу, споживачем якого він є, а також 2481 грн. судового збору.
У судове засідання представник позивача АТ "Волиньгаз" не з'явився, адвокат Каліщук В. подав до суду письмове клопотання, просив розглядати справу за його відсутності та просив задоволити позовні вимоги АТ «Волиньгаз» в редакції заяви про їх збільшення (а.с.169). Неодноразово, у своїх заявах, що скеровував до суду зазначав, що відзиву на позов він, як представник позивача, не отримував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному сайті судової влади (а.с.173). рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.174) та смс повідомлення, про що свідчить довідка про його доставку смс (а.с.168). Заяву відповідача про відкладення судового розгляду у зв'язку з хворобою, що надійшла на електронну адресу суду (а.с.175) не може бути взята до уваги, оскільки вона не підписана цифровим підписом, крім того до неї не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин викладених у заяві. У відзиві (підтвердження про надіслання позивачеві не було надано суду) відповідач ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі. Заперечив щодо існування договірних відносин між ним та АТ "Волиньгаз". Вказав на те, що послуга з розподілу газоподібного палива здійснюється позивачем віртуально, а не фактично. Під приводом надання такої послуги, позивач вводить фізичних осіб (так званих споживачів) в оману та вчиняє шахрайські дії. Оскільки у відповідача існують сумніви у цивільній правоздатності АТ «Волиньгаз» та законності дій останнього, всі твердження з приводу існування боргових зобов'язань перед АТ "Волиньгаз", на його думку, є безпідставними та необґрунтованими. Також, як на підставу своїх заперечень, послався на скасований судом наказ АТ «Волиньгаз» та відсутність відповіді позивача на його запит (а.с.50-130).
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Розділом VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором газорозподільної системи договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженогопостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором газорозподільної системи обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора газорозподільної системи та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 4 частини 2 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ визначено, що укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Фактом приєднання до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є підписана 25 січня 2019 року відповідачем заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (а.с.9). Споживання природного газу відповідачем, користування послугами із доставки (розподілу) природного газу підтверджується наступними дослідженими доказами: довідками по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.10.2018-30.09.2021 та за період з 01.10.2028-30.09.2022 (а.с.12,166), довідками про фінансовий стан по рахунку (а.с.11,165).
Таким чином, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надавались АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз».
З огляду на вищевикладене, суд не бере до уваги викладені у відзиві заперечення щодо недобросовісності позивача та введення ним відповідача в оману, оскільки такі доводи жодними доказами не обґрунтовані.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 до житлово-комунальних послуг належить послуга з розподілу природного газу.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків споживача належить оплата за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п.2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору).
Згідно з вимог п.1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).
Згідно з пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 та глави 6 розділу VI Кодексу, з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:
39 м3- для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;
126 м3 - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
314 м3 - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
З урахуванням вказаного, на 2020 рік Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об'єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, на 2021 рік - за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, на 2022 рік - за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року.
При цьому місячна вартість у 2020, 2021 та 2022 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).
Постановою НКРЕКП №3015 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз»» товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно в розмірі 0,91 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,092 грн. за 1 м3.
Також пунктом 2 частини 1 вказаної вище постанови НКРНЕКП в редакції постанови НКРЕКП №1153 від 24.06.2020 р. товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно в розмірі 0,98 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,176 грн. за 1 м3.
Постановою НКРЕКП № 2766 від 30.12.2020 р. «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз»» Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн. за 1 м3.
Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодам:
1) з січня по червень 2020 року у розмірі
01.10.2018 - 30.09.2019 = 450,10 м3/12 міс. = 37,51 м3 х 1,092 грн. за 1 м3 = 40,96 грн. в місяць.
2) з липня по грудень 2020 року у розмірі
01.07.2020 - 31.12.2020 = 450,10 м3/ 12 міс. = 37,51 м3 х 1,176 грн. за 1 м3 = 44,11 грн. в місяць.
3) з січня по грудень 2021 року у розмірі
01.01.2021 - 31.12.2021 = 433,94 м3 / 12 міс. = 36,16 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 68,13 грн. в місяць.
4) з січня 2022 року по час подачі позову у розмірі
01.01.2022-31.12.2022 = 504,24 м3/12 міс.= 42,02 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 79,17 грн. в місяць.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , будучи споживачем послуги з розподілу природного газу, в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексу газорозподільних систем, своїх обов'язків по оплаті за розподілений їй природний газ не виконував, у зв'язку з чим, станом на 31 березня 2024 року, у нього виникла перед позивачем заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу на суму 2290,89 грн.
Перед зверненням до суду з даним позовом, позивач звертався до Нововолинського міського суду з заявою про видачу судового наказу, який видано 25 серпня 2022 року, однак тим же судом за заявою боржника 07 жовтня 2022 року було постановлено ухвалу про скасування цього наказу. В ухвалі суд зазначив, що при винесені наказу обгрунтованість заявлених вимог стягувача по суті не розглядалася, а судовий наказ був скасований лише з підстав оспорювання боржником вимог стягувача (а.с.67-68).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідач не надав суду доказів, які б спростували доводи позивача про наявність підстав для нарахування оплати за розподіл природного газу, не надав доказів, які б спростували заборгованість за надані послуги розподілу природного газу в сумі 2290,89 грн., а також доказів на підтвердження оплати даної заборгованості.
Таким чином, суд встановив, що відповідач в добровільному порядку заборгованість за надані послуги не сплачує, чим порушує виконання зобов'язань, визначених типовим договором в частині виконання обов'язку оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту.
Отже, враховуючи, що відповідач не сплачує за послуги розподілу природного газу, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2290,89 гривень заборгованості за надані послуги.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у нього відсутні договірні відносини з АТ «Волиньгаз», оскільки, як було встановлено судом, відповідач підписав заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, в якій зазначено, що він, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, приєднується до умов договору з відповідними персоніфікованими даними, зокрема адреси об'єкта (а.с.9). Дана обставина свідчить про наявність договірних правовідносин між сторонами.
Суду не надано жодних доказів, що вищевказаний договір був підписаний не відповідачем, а іншою особою та/або що він був розірваний, а тому на час розгляду справи є чинним і підлягає обов'язковому виконанню.
Більше того, згідно з долученого фінансового стану рахунку № НОМЕР_2 (а.с.11) ОСОБА_1 в період з квітня 2020 року по березень 2021 року частково сплачував кошти, що були нараховані позивачем за послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , тому є всі підстави вважати у вищевказаний період останній не заперечував щодо підписання договору приєднання та його визнання.
Також суд відхиляє доводи ОСОБА_1 стосовно того, що АТ "Волиньгаз" не може надавати послуги із розподілу природного газу, примушує до цивільно-правових відносин, які мають ознаки шахрайських дій, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності АТ "Волиньгаз" це розподілення газоподібного палива через місцеві трубопроводи. Постановою від 19 червня 2017 року №813 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, видала Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", яке було перейменоване в АТ "Волиньгаз", ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Волинської області.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не відмовився від надання позивачем послуг газопостачання, не виявив бажання розірвати договір у період нарахування йому плати за надані послуги, тому, як споживач цих послуг, несе зобов'язання по оплаті їх вартості.
З огляду на вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» 2290,89 грн. заборгованості за надані послуги розподілу природного газу.
Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» 2481 грн. судового збору, що сплачений останнім при подачі заяви про видачу судового наказу та позову до суду, а також підтверджується документально (а.с.1,68).
Суд звертає увагу відповідача ОСОБА_1 , що на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» він не звільняється від сплати судового збору і такі його твердження викладені у відзиві є помилковими, оскільки в даному конкретному випадку, до суду з захистом порушених прав звернувся позивач, ОСОБА_1 є відповідачем, тобто особою яка допустила порушення законних прав позивача, за захисном яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.2, ст.5, ст.10, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.526, ст.611, ст.633, ст.634 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (код ЄДРПОУ 03339459, юридична адреса: вул. Івана Франка, буд.12, м. Луцьк) заборгованість за надані послуги розподілу природного газу в сумі 2290 (дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (код ЄДРПОУ 03339459, юридична адреса: вул. Івана Франка, буд.12, м. Луцьк) 2481 (дві тисячі чотириста вісісдесят одну) грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк