Справа № 521/13287/23
Номер провадження:1-кп/521/937/24
07.06.2024 м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в стадії підготовчого розгляду кримінального провадження № 4202320000000030 від 19.01.2023, клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Херсоні, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 02.06.1999 Дніпровським РВ УМВС України в Херсонській області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України,-
В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальне провадження № 4202320000000030 від 19.01.2023№ відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
В підготовчому судовому засідання прокурор заявив клопотання про здійснення судового розгляду у формі спеціального судового провадження, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи про окупацію представниками РФ Херсонської області, що с загальновідомим фактом, фактично проживаючи на території міста Херсон, будучи позитивно налаштованим до дій держави- агресора, 05.09.2022, перебуваючи в м. Херсоні, добровільно обійняв посаду заступника директора так званого «Государственного унитарного предприятия «Бассейновое управление водных ресурсов Херсонской области» - незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а саме: із організацією раціонального використання та відтворення поверхневих вод, організацією контролю за використанням водних ресурсів, організацією та керівництвом діяльності безпосередньо підпорядкованих відділів органу, ініціюванням притягнення підлеглих працівників до дисциплінарної відповідальності та ініціюванням вжиття заходів матеріального впливу до підлеглих працівників, організацією та керівництвом діяльності дренажних систем, організацією та керівництвом діяльності насосних станцій зрощення, організацією ремонтних робіт машин та механізмів та контролем за їх проведенням, проведенням інвентаризацій матеріально-технічних засобів, виконанням інших доручень та розпоряджень директора указаного органу, па яку призначений наказом директора так званого «Государственного унитарного предприятия «Бассейновое управление водных ресурсов Херсонской области» ОСОБА_8 № 02-лс від 05.09.2022.
Під час досудового розслідування, яке здійснювалось слідчими слідчого відділу управління СБ України в Херсонській області, 28.03.2023 на підставі зібраних доказів ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 5 ст. 111-1 КК України.
На виконання вимог статей 111,112, 133, ч. 8 ст. 135, 278, 290, 297-5 КПК України повідомлення про підозру, надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також повістки про виклик ОСОБА_7 на 03.04.2023, 07.04.2023, 11.04.2023, 22.05.2023 та 23.05.2023 опубліковані в газеті КМУ «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
У зв'язку із переховуванням ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду па тимчасово окупованій території Херсонської області слідчим 12.04.2023 оголошено його розшук, здійснення якого доручено співробітникам УСБУ в Херсонській області.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни па суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Скадовського району станом на 24.01.2024 є окупованою.
У ході проведення досудового розслідування отримано докази того, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває та переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України в місті Скадовську Херсонської області.
З метою належного виклику та повідомлення підозрюваного про розпочате кримінальне провадження, проведення слідчих та процесуальних дій, повістки про виклик ОСОБА_7 з роз'ясненням необхідності явки до слідчого для проведення слідчих дій було неодноразово опубліковано на офіційному веб- сайті Офісу Генерального прокурора та в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр». Зазначений спосіб повідомлення підозрюваного відповідно до положень КПК України вважається належним ознайомленням його зі змістом виклику.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 стосовно ОСОБА_7 надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.
За результатами досудового розслідування, яке проводилось відповідно до глави 24-1 КПК України, 23.05.2023 у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт, який направлено до Малиновського районного суду м. Одеси.
При цьому, ОСОБА_7 будучи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КІІК України, належним чином повідомленим, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складено повідомлення про підозру та направлено до суду обвинувальний акт, продовжує переховуватись від органів слідства та суду.
Відповідно до інформації начальника 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Херсонській області від 24.03.2023 ОСОБА_7 переховується на тимчасово окупованій території України в місті Скадовську Херсонської області.
Суддею Малиновського районного суду міста Одеси призначено підготовчі судові засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, на 23.11.2023, 12.12.2023, 24.01.2024.
Судові виклики розміщено на офіційних веб-сайтах Судової влади України та Офісу Генерального прокурора, а також в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр». Відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, що належним чином повідомлений про судові виклики. Разом з тим, обвинувачений для участі у вказаних судових засіданнях до суду не прибув вже більш як 2 рази, про причини неявки на виклик суду - не повідомив.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КЛІК України обвинувачений ОСОБА_7 ухиляється від явки на судовий виклик суду, що є підставою для спеціального судового розгляду.
Здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження у загальному порядку не вбачається можливим.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, па території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 зазначений у ч. 2 ст. 297-1 КЛІК України.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття па виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває па тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до абз.3 ч.3 ст. 323 КПК України прокурор має право подати до суду клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
Вимоги статті 323 КПК України в частині обов'язкової участі захисника у спеціальному судовому провадженні дотримані, оскільки захисник обвинуваченому призначений зі стадії досудового розслідування.
Захисник просив суд вирішити клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_7 за власним розсудом.
Заслухавши прокурора, захисника, дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали, додані до клопотання про здійснення спеціального судового провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 297-1 ч.2 КК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч.5 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у даному кримінальному провадженні проводилось спеціальне досудове розслідування, в порядку ст.ст.297-1, 297-5 КПК України, оскільки ОСОБА_7 переховується від органів слідства та суду і був оголошений у розшук.
Згідно ст.323 ч.3 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого ( іn absentia ), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій територіі України, на територіі держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
У рішенні ЄСПЛ, яке є частиною національного законодавства України - "Меденица проти Швейцарії" зазначено, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушення проти неї кримінального провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою ( справа "Сейдович проти Італії").
Дослідивши надані на підтвердження доводів клопотання прокурора матеріали, суд вважає, що ці дані є суперечливими та не доводять існування обставин, які є підставою для застосування спеціального досудового розслідування.
Так, у клопотанні прокурора зазначено, що в теперішній час ОСОБА_7 перебуває на території частини Херсонської області, яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією.
На підтвердження цієї інформації, прокурором у розпорядження суду надано лист Заступника Начальника СБ України в Херсонській області ОСОБА_9 від 30.04.2024, відповідно до якого за наявними оперативними даними ОСОБА_7 продовжує переховуватись від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території Херсонської області та лист ТВО Начальника СБ України в Херсонській області ОСОБА_10 від 29.02.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 наприкінці жовтня 2022 виїхав з м. Херсона та по теперішній час продовжує переховуватись на тимчасово окупованій території Херсонської області у місті Скадовськ.
Крім того, в додатках до клопотання, наявна інформація, викладена у фотокопії листа начальника 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Херсонській області ОСОБА_11 (реєстраційні реквізити нерозбірливі), з якої убачається, що оперативним шляхом отримані дані, що після евакуації представників окупаційної влади, державних установ і підприємств, ОСОБА_7 перебуває у м. Скадовську.
Будь-яких інших доказів перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором прокурором не надано.
Надаючи правову оцінку вищевказаним документам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, зокрема й у тому, у якому обвинувачується ОСОБА_7 може здійснюватися за наявності певних умов, а саме у відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або у відношенні особи, яка оголошена в міжнародний розшук. Таким чином, законодавцем встановлені виключні підстави для прийняття судом процесуального рішення про здійснення спеціального судового провадження.
Наявність цих підстав, повинна бути доведена органом досудового розслідування чи прокурором під час збору доказів в ході досудового розслідування, порядок якого визначений відповідними нормами КПК України.
Як убачається з положень ст. 84 КПК України , доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Надаючи правову оцінку відомостям, які містяться у листах службових осіб СБ України в Херсонській області про результати проведення оперативно - розшукової діяльності з розшуку ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 99 КПК України, матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і які є документами, дійсно можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази, але лише за умови відповідності вимогам цієї статті. Проте, як випливає із змісту наданих листів СБУ, ці документи не відповідають вимогам ст. 99 КПК України, отже не можуть бути використані у якості доказу. Аналіз іншого кримінально-процесуального законодавства України свідчить про те, що законодавцем не визначено будь-яких інших критеріїв визнання інформації, отриманої оперативним шляхом, яка не має будь-якого процесуального підтвердження, достовірною, допустимою та належної з точки зору можливості її використання у якості доказу існування обставин.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування чи прокурором рішень про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний чи міждержавний розшук не виносилось.
За викладених обставин, суд вважає неможливим здійснювати спеціальний судовий розгляд даного кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки прокурором не надано достатніх даних про його перебування на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, відсутні дані про оголошення ОСОБА_7 у міждержавний та/або міжнародний розшук, тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає. Крім того, суд вважає, що призначення кримінального провадження відносно ОСОБА_7 до розгляду при викладених умовах, не відповідає вимогам процесуального закону, а ухвалений у цьому кримінальному провадженні вирок, внаслідок істотного порушення КПК України, зокрема з підстав, передбачених п.3 ч.2 ст. 412 КПК України, у випадку його оскарження, безсумнівно буде підлягати скасуванню.
Разом із цим, з урахуванням наданих документів, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 в теперішній час без поважних причин ухиляється від явки до суду, а тому, відповідно до положень п.1 ст.335 КПК України, обвинувачений повинен бути оголошений у розшук, а кримінальне провадження відносно нього підлягає зупиненню.
Керуючись ст.ст.297-1, 323, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України - відмовити.
Обвинуваченого ОСОБА_6 - оголосити у розшук.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 зупинити до розшуку обвинуваченого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_12