12 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9505/23
Провадження № 11-кп/4820/437/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022240000000465 від 04 листопада 2022 року та № 12022243000000525 від 09 листопада 2022 року про продовження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 липня 2024 року включно, -
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.127, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 189 КК України.
За клопотанням прокурора, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 07 червня 2024 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що дію запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, слід продовжити, оскільки він обвинувачується в скоєнні злочину організованою групою, в тому числі, особливо тяжкого умисного корисливого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, за своїм характером цей злочин представляє особливу суспільну небезпеку, розгляд кримінального провадження перебуває на початковій стадії та з моменту застосування запобіжного заходу обставини, які стали підставою для такого, не змінилися.
На зазначену ухвалу захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду незаконною.
Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ризики в судовому засіданні не доведені та заявлені формально, не підтверджуються відповідними доказами, тому, на думку апелянта, відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що більш м'якший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Крім того, на думку апелянта, на даний час відпали ризики, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 не має будь-якого наміру переховуватися від суду; він позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи знаходяться в сторони обвинувачення; не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Звертає увагу, що обвинувачений до моменту затримання, офіційно працював, зареєстрований як приватний підприємець, відповідно сплачував податки, мав постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, виховує двох малолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, а тому обвинувачений повинен забезпечувати матеріально родину, раніше не судимий, готовий перерахувати на потреби ЗСУ 150000 грн.
Крім того, апелянт зазначає, що іншим обвинуваченим по даній справі - ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, і вони своєю належною поведінкою довели, що немає жодних підстав припускати, що обвинувачені по цій справі, зокрема і ОСОБА_7 , будуть намагатися перешкоджати кримінальному провадженню.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які прохали задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд зазначає наступне.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 26 липня 2024 року включно.
Порядок продовження строків тримання під вартою судом першої інстанції на стадії розгляду кримінального провадження відбувається за загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Апеляційний суд встановив, що вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Суд першої інстанції, розглянув клопотання прокурора, дотримавшись вимог наведених норм процесуального законодавства та ухвалив законне рішення, в якому виклав обґрунтування прийнятого ним рішення. Також суд правильно зазначив ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для продовження дії такого запобіжного заходу.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Колегія суддів приходить до висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу. Колегія суддів ставиться критично до тверджень апелянта щодо не доведеності ризиків, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах судового провадження свідчать про протилежне, а їх наявність об'єктивно спростовує апеляційні доводи про недоведеність ризиків можливості переховуватися від суду, позбавленої можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливості вчинення нових кримінальних правопорушень.
У ч. 3 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» міститься норма, яка виходить із загального принципу ст.5 Конвенції: законне тримання під вартою має бути розумним. Конвенція вимагає, аби тримання під вартою до судового вироку не перевищувало розумних строків. Хоч якою би була причина тримання під вартою, у кожному випадку слід визначити, чи перетнув строк до ухвалення вироку щодо обвинуваченого розумні межі, тобто межі надмірності, які, за обставинами справи, могли бути розумно застосовані до особи, чия невинуватість презумується.
Згідно з практикою Суду, зокрема з його рішенням у складі Великої палати у с праві «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
З матеріалів провадження вбачається, що на даний час здійснюється судовий розгляд кримінального провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022240000000465 від 04 листопада 2022 року та № 12022243000000525 від 09 листопада 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.127, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 189 КК України.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Самі по собі позитивні характеристики та наявність міцних соціальних зв'язків не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є єдиним дійовим заходом забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022240000000465 від 04 листопада 2022 року та № 12022243000000525 від 09 листопада 2022 року про продовження стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 липня 2024 року включно - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді