Справа № 496/3206/24
Провадження № 3/496/2022/24
13 травня 2024 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , слюсара,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
13.04.2024 року о 00:00 год. ОСОБА_1 по вул. Грушевського, 211, в с. Усатове, Одеського району Одеської області, керував автомобілем ВАЗ2101, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився під відеозапис.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 194077 від 13.04.2024 року кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до висновку.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч.2 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук), а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідності до п.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. № 1452/735 (надалі Інструкція) та п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 р. (надалі Порядок).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв'язку з його відмовою від проходження такого огляду під відеозапис, про що поліцейським було складено протокол у відповідності до п.8 Порядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 194077 від 13.04.2024 року, якими зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2024 року в якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук, огляд в медичному закладі не проводився; оглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження, однак його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, а протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання на повторне, протягом року вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд приймає до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи; відомості про особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 268, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Трушина