Справа № 739/715/24
Провадження № 2/739/180/24
04 червня 2024 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Кочура О.О.,
за участі: секретаря - Лукаш Н.Я.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, -
25.03.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь алімнти на утримання їх повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення сином навчання чи досягнення двадцяти трьох років.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який у 2006 році було розірвано. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з рішенням суду, ОСОБА_4 сплчував аліменти на утримання сина. У зв'язку з досягненням сином 18 років, аліменти на його утримання з відповідача не стягуються. Їх син - ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов. З 15 вересня 2022 року син навчається у Відокремленому підрозділі «Шосткинський фаховий коледж імені Івана Кожедуба Сумського державного університету» на денній формі навчання. У зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги, оскільки йому необхідні кошти на оплату за навчання, проживання за місцем навчання, проїзд до навчального закладу, на побутові витрати, придбання канцелярських товарів для навчання, необхідної літератури. У зв'язку з навчанням ОСОБА_3 не працює, матеріальну допомогу отримує лише від позивачки. Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, з ОСОБА_4 не досягнуто. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримла, просила його задовольнити, оскільки вона має інвалідність і її пенсії не вистачає на утримання сина, який продовжує навчання. Щодо посилань відповідача на наявність на його утриманні непрацездатних батьків, позивачка зазначила, що це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 насправді проживає з дружиною та дітьми за іншою адресою, а за адресою батьків тільки зареєстрований.
У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, але його інтереси в суді представляє адвокат Костюченко В.К., який посилаючись на заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, просив суд стягнути аліменти у твердій грошовій сумі - не більше ніж 1200 грн. на місяць, оскільки саме така сума буде достатньою для забезпечення всіх необхідних витрат на навчання ОСОБА_3 ..
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні просив позов задовольнити, оскільки у зв'язку з навчанням він не може працювати, а коштів, які отримує мати, не вистачає для забезпечення всіх його витрат, оскільки навчання є платним. Заслухавши вступне слово осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Новгород-Сіверського районного управління юстиції Чернігівьскої області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис №20 (а.с.6). Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб, зареєстрований між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , було розірвано 12.09.2006 року, актовий запис №65 (а.с.7).
Як постає з позовної заяви та не заперечується сторонами, позивачка ще двічі укладала шлюб, востаннє 24.03.2023 року з ОСОБА_7 , актовий запис №30 від 24.03.2024 року, внаслідок чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.8). З копії акту обстеження житлово-побутових умов від 12.03.2024 року, складеного депутатом Новгород-Сіверської міської ради ОСОБА_9 в присутності сусідів-свідків, вбачається, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). Згідно довідки №17/К від 01.02.2024 року, ОСОБА_3 являється здобувачем фахової передвищої освіти Відокремленого структурного підрозділу «Шосткинський фаховий коледж імені Івана Кожєдуба Сумського державного університету», ІІ курсу, денної форми навчання, групи ЕІ-22с, по спеціальності «Електроенергетика, електротехніка, та електромеханіка». Навчається з 15.09.2022 року за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб. Не знаходиться на повному державному утриманні. Закінчує навчання 30.06.2025 року (а.с.10). Загальна вартість навчання, згідно копії договору №155 від 15.09.2022 року, становить 43 400 грн., в тому числі за періодами навчання: 2022/2023 навчальний рік - 13700 грн.; 2023/2024 навчальний рік - 14300 грн.; 2024/2025 навчальний рік - 15400 грн. (а.с.11-12).
17.05.2024 року представником відповідача - адвокатом Костюченко В.К. був поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому адвокат зазначає, що відповідач може надавати допомогу лише в обмеженому обсязі через те, що він утримує ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також надає допомогу непрацездатним батькам, які проживають разом з ним та отримують мінімальні доходи (пенсію в мінімальному розмірі). З огляду на наведені обставини, позивач з врахуванням принципу можливості надання допомоги повнолітньому сину самою позивачкою, згоден сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі виходячи з вартості навчання, яка в середньому на рік складає 15 400, а на місяць 1283 грн.. Оскільки позивачкою не надано належних доказів варості проїзду, придбання канцелярських товарів та підручників, за підрахунками сторони відповідча, такі витрати аж ніяк не перевищують 2400 грн. на місяць, з врахуванням рівності батьків в наданні допомоги та наявності у відповідача двох неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, розмір допомоги не має перевищувати 1 200 грн. на місяць (а.с.17-18). До відзиву на позовну заяву від 17.05.2024 року представник відповідача долучив документи, а саме: витяг №958 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.20). Копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких є ОСОБА_4 (а.с.22-23). А також копію свідоцтва про народження відповідача ОСОБА_4 та довідки про розмір пенсії його батьків за 6 місяців, які складають: 17 000 грн. у матері - ОСОБА_14 та 22853,16 грн. у батька - ОСОБА_15 (а.с.19,21,27). Позивачка ОСОБА_1 22.05.2024 року надала до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій вказала, що вважає викладені у відзиві твердження неогрунтованими, та такими, що не впливають на розмір її позовних вимог. Так, у відзиві зазначено, що ОСОБА_4 може надавати допомогу їх повнолітньому сину у обмеженому розмірі, у зв'зку з тим, що він надає допомогу батькам, які проживають разом з ним та отримують мінімальні доходи - пенсію. Вважає, що додані до відзиву довідки не доводять того, що ОСОБА_4 надає їм допомогу. Крім того пенсія батьків перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Розрахунок, зроблений представником відповідача на утримання їх сина у розмірі 2400 грн. вважає необгрунтованим, оскільки крім плати за навчання, проїзду, та купівлі навчальної літератури сину потрбні: одяг, взуття, продукти харчування, кошти на побутові потреби, а розмір її пенсії, як особі з інвалідністю 3 групи, що становить 2980 грн., не дає їй змоги сомостійно забезпечити належне утримання їх понолітного сина, який продовжує навчання (а.с.29-30).
До відповіді на відзив позивачка додала копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №790376 від 05.04.2024 року та копію довідки про доходи, згідно якої ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, яка за період з січня по травень 2024 року становить 14 460,00 грн. (а.с.31-33). Відповідно до положень ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Аналіз наведеної норми закону вказує на те, що обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання настає за наступних умов:
- дитина навчається і саме у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги;
- платник аліментів має можливість надавати матеріальну допомогу;
- право позивача на звернення до суду з відповідним позовом обумовлене проживанням разом із ним дитини, яка продовжує навчання. Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За змістом положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. За ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. За змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне. Позивачка має право на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки повнолітня дитина проживає із нею, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 12.03.2024 року.
Враховуючи, що третя особа у справі - ОСОБА_3 дійсно продовжує навчання, що підтверджується належними доказами, при цьому зазначена особа навчається на денній формі навчання за фінансування за рахунок коштів фізичних та /або юридичних осіб, така обставина вказує на наявність об'єктивних причин, що позбавляють повнолітню дитину сторін можливості працювати та утримувати себе самостійно, а доходів матері, яка отримує пенсію по інвалідності недостатньо для забезпечення всіх необхідних витрат на повнолітню особу, що продовжує навчання. Отже, за наведених умов ОСОБА_3 дійсно потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, тому вимоги позивачки про стягнення аліментів в даному випадку є законними та обґрунтованими. Як постає з відзиву на позовну заяву, відповідач не має заперечень щодо сплати ним аліментів, але не погоджується із способом їх сплати та розміром - 1/4 частка від його доходу, та просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн.. Проте така позиція відповідача щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, суперечить положенню ст. 184 СК України, згідно якої розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд визначає за заявою одержувача або домовленістю між батьками, оскільки позивачка наполягає на стягненні аліментів у частці від доходу відповідача та домовленості про інше між батьками не досягнуто, суд вважає за необхідне стягувати аліменти саме у такий спосіб - у частці від доходу відповідача. Визначаючи розмір аліментів, які мають стягуватись з відповідача на утримання його повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог шляхом зменшення заявленого до стягнення розміру, з огляду на наступне. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги, що третя особа ОСОБА_3 проживає з матір'ю, вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності, вартість навчання, розмір прожиткового мінімуму, враховуючи, що дитина навчається на очній формі навчання та відсутність відомостей щодо матеріального становища відповідача, його заперечення щодо сплати аліментів у заявленому позивачкою розмірі, наявність на утриманні відповідача двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір аліментів має бути зменшений до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Що стосується тверджень відповідача ОСОБА_4 про надання ним матеріальної допомоги непрацездатним батькам, то суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження розміру такої допомоги та регулярності її надання, а також розміру доходів самого відповідача, що позбавляє суд можливості визначити як це впливає на матеріальне становище відповідача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат. За подання позову про стягнення аліментів позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19,81-83, 141, 258-259,264- 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України, на підставіст.ст. 180, 181, 182, 184,191, 198, 200 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.03.2024 року, на період навчання до 30.06.2025 року, але не старше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання ОСОБА_3 . Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сум платежу за один місяць, за період з 25.03.2024 року по 23.04.2024 року. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Судовий збір»). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст судового рішення виготовлено 10.06.2024 року.
Суддя: О.О.Кочура