Справа № 466/12347/23
Провадження № 2/466/678/24
судового засідання
12 червня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Репети К.М.,
справа №466/12347/23,
розглянувши у залі суду у м.Львові у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
на розгляді Шевченківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
04.12.2023 позивач на виконання вимог ухвали від 20.11.2023 недоліки усунула.
Ухвалою від 05.12.2023 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та її представник в судове засідання призначене на 24.05.2024 та 12.06.2024 року не прибули з невідомих суду причин.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами;зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин п'ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування слід, залишити без розгляду.
Керуючись ст. 247, 257 ч.1 п.3, 260, 261, 294 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкоємцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: П. С. Невойт