ЄУНСС: 453/946/24
НП: 2-з/453/22/24
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
13 червня 2024 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони у справі:
позивачка - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
зміст позовних вимог - про відшкодування збитків у вигляді інфляційних втрат;
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін у справі, заяву позивачки ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Гороха Віталія Володимировича, про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, -
Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.
Позивачка ОСОБА_1 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Горох В.В. (ордер на надання правничої допомоги серія ВС № 1286743 від 11.06.2024 року), 12.06.2024 року, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подала у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_2 інфляційних втрат (збитків) за період прострочення з 01.05.2008 року по 07.03.2024 року (за 5 790 днів) у розмірі 252 561 грн. 62 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 525 грн. 62 коп., у сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення вищевказаної позовної заяви у розмірі 605 грн. 60 коп., а також у витратах на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., позивачка ОСОБА_1 при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 ..
Одночасно із вищевказаною позовною заявою, позивачкою ОСОБА_3 у порядку представництва, котре здійснює адвокат Горох В.В. (ордер на надання правничої допомоги серія ВС № 1286743 від 11.06.2024 року), подано також заяву про вжиття заходів її забезпечення у спосіб накладення арешту на належну відповідачеві ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , - до вирішення судом даної справи по суті.
Заява про вжиття заходів забезпечення вищевказаної позовної заяви вмотивована тим, що невжиття судом запропонованих позивачкою ОСОБА_3 заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективно захистити її порушене право у майбутньому. Крім того, забезпечення вищевказаної позовної заяви у запропонований позивачкою ОСОБА_3 спосіб, не спричинить збитків відповідачеві ОСОБА_2 , а тому необхідності застосовувати зустрічне забезпечення у даному випадку немає.
Сторони у справі, на виконання вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, про вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову не повідомлялись. Заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута не пізніше двох днів з дня її надходження до Сколівського районного суду Львівської області.
Закон, джерела права та роз'яснення, котрими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У свою чергу у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) (заява № 50389/99) Європейський Суд з прав людини вказує, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одним із видів забезпечення позову, передбачених у ст. 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, котрі належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, котрі містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Висновок суду за результатами вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ознайомившись та перевіривши матеріали поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також матеріали самого позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд вважає, що запропонований позивачкою ОСОБА_1 вид заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 , котре не є предметом спору, не відповідає пред'явленим вимогам, як і у даному випадку відсутні докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування саме названого заходу до забезпечення позову.
Крім того, суд, відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову у цій справі, приймає до уваги також й те, що розмір, заявлений позивачкою ОСОБА_1 на відшкодування збитків у вигляді інфляційних втрат, у її позові, зокрема в сумі 252 561 грн. 88 коп., стосується періоду прострочення з 01.05.2008 року по 07.03.2024 року, а саме за 5 790 днів, що є більш, ніж за 15 років, й такий період визначений без урахуванням положень статей 256-257, 267 ЦК України щодо позовної давності та наслідків її спливу.
Тому суд має об'єктивні сумніви у тому, що у даному випадку існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення такого позову з визначеною у ньому ціною. Крім того, не можна стверджувати, що майно, котре належать відповідачеві ОСОБА_2 , у виглядіквартири АДРЕСА_1 , буде підлягати передачі або сплаті позивачці ОСОБА_1 саме у розмірі 252 561 грн. 88 коп..
Відтак, у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 , поданої через її уповноваженого представника - адвоката Гороха В.В., про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, належить відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 149-150, 153, 247, 258, 260-261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Гороха Віталія Володимировича, про вжиття заходів забезпечення позовної заяви, пред'явленої нею до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді інфляційних втрат, - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.
Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена заявницею ОСОБА_1 чи її представником - адвокатом Горохом Віталієм Володимировичем у строк подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складення та підписання ухвали суду: 13 червня 2024 року.
Суддя Володимир МИКИТИН