Справа № 302/216/24
Провадження № 2/302/155/24
про повернення уточненої позовної заяви
10.06.2024 смт.Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви у справі № 302/216/24 за позовом ОСОБА_1 (яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу, -
21.02.2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, в якому позивачка ОСОБА_1 просить: 1) розірвати; шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований 09 жовтня 2010 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 54; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.02.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі № 302/216/24, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.03.2024 року до суду подано позивачем ОСОБА_1 заяву про уточнення (доповнення) позовних вимог, яка викладена в редакції від 27.03.2024 року та в яких позивачка просить, окремі вимог про розірвання шлюбу, також визначити місце проживання неповнолітніх дітей з батьком, залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір за заявлені уточнені позовні вимоги.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2024 року уточнену позовну заяву в редакції від 27.03.2024 року у цивільній справі № 302/216/24 (провадження № 2/302/155/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу залишено без руху для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали. Позивачці було надано судом строк для усунення недоліків поданої уточненої заяви, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Копія ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024 року про залишення уточненої позовної заяви без руху надіслано позивачці за зазначеною у заяві адресою її місця проживання: АДРЕСА_2 , та копія вищевказаної ухвали суду позивачкою отримано 25.04.2024 року.
Крім того, інформація про рух справи наявна на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://vs.zp.court.gov.ua/, в загальному доступі, та ухвала про залишення позовної заяви без руху також опублікована в Єдиному Державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 року).
Відтак, судом вжито усіх заходів щодо направлення ухвали про залишення уточненої позовної заяви без руху та доведення інформації про таку ухвалу позивачу ОСОБА_1 , однак така не скористалася можливістю вжити заходів для усунення викладених в ухвалі суду недоліків, отримавши при цьому ухвалу суду 25.04.2024 року.
За таких обставин, станом на 10 червня 2024 року вимоги ухвали суду позивачкою ОСОБА_1 виконані не були, виявлені недоліки за пред'явленою уточненою позовною заявою в редакції від 27.03.2024 року по цивільній справі № 302/216/24 позивачкою не усунені, у зв'язку з чим уточнений позов підлягає поверненню позивачу, відповідно до приписів ч.3 ст.185 ЦПК України.
Приймаючи рішення про повернення уточненої позовної заяви, суд зазначає, що статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07.07.1989 року в справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п.п.6,7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до приписів ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Однак, позивачкою ОСОБА_1 вимоги суду не виконані, недоліки до теперішнього часу позивачкою не усунуті та питання про продовження строку для усунення виявлених недоліків нею не порушувалось.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред'явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
В постанові від 09.07.2020 по справі № 922/404/19 Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно з якою під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зі змісту уточненої позовної заяви з'ясовано, що позивачем заявлено нову вимогу про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та фактично заявлено позовні вимоги з іншими підставами. Підстави позову в уточненій позовній заяві не є такими, що пов'язані із позовними вимогами за раніше поданим позовом та не випливають з них. Отже, предмет позову у раніше поданій позовній заяві відрізняється від предмету позову в уточненій позовній заяві стосовно визначення місця проживання неповнолітніх дітей, тому уточнена позовна заява свідчить про зміну предмету та підстав позову.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з постановою ВС від 22.07.2021 № 910/18389/20 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3); суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5).
Таким чином, у встановлений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки, на виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024 року позивачкою не усунені та належних документів на усунення викладених в ухвалі суду недоліків на адресу суду позивачкою ОСОБА_1 не представлено, уточнена позовна заява з доданими до неї документами, а саме підтвердження сплати позивачем судового збору за заявленою нею додатковою позовною вимогою про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, на адресу суду до теперішнього часу не надійшла.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що у встановлений судом строк, позивач вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України не виконав, а тому вважаю необхідним винести ухвалу про визнання уточненої позовної заяви неподаною та повернення позивачці уточненої позовної заяви в редакції від 27.03.2024 року разом з додатками.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред?явлення позову до суду.
Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 18.04.2024 року про залишення без руху уточненої позовної заяви в редакції від 27.03.2024 року у цивільній справі № 302/216/24 (провадження № 2/302/155/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, у визначений судом строк позивачкою не усунуті, тому уточнена позовна заява із додатками до неї, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачу.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити позивачці ОСОБА_1 , що згідно з положеннями ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення уточненого позову із заявленими нею додатковими вимогами, не перешкоджає повторному зверненню позивача із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення уточненого позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.185, ст.ст.258-260 ЦПК України, -
Повернути позивачу ОСОБА_1 уточнену позовну заяву в редакції від 27.03.2024 року разом з доданими до заяви документами, подану у цивільній справі № 302/216/24 (провадження № 2/302/155/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення уточненої позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із даним позовом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення вказаної заяви.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили згідно з ст.273 ЦПК України.
Суддя Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області