Справа № 120/14965/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
04 червня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
представника позивача: Вовка К.В.,
представника відповідача: Пічкура Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до 3 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування в частині аудиторського звіту,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до 3-го територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним та скасувати Аудиторський звіт № 234/3/24/дск від 28.07.2023 в частині:
-пункту 3 розділу 4.2 «Пропозиції» сторінка 65 аудиторського звіту №234/3/24/дск від 28.07.2023 в частині проведення службового розслідування, за результатами якого прийняти рішення щодо відшкодування переплати грошового забезпечення на суму 47.48 тис. гривень;
-пункту 6 розділу 4.2 - «Пропозиції» сторінка 65 аули аудиторського звіту №234/3/24/дск від 28.07.2023 в частині проведення службового розслідування та прийняти відповідне рішення за фактом відсутності вимірювальних приладів у кількості 30 одиниць на суму 14 641 433.21 грн. які входять до складу тестового вимірювального та діагностичного обладнання ( TMDЕ) для AN TPQ-36 (PMLL CALIBRATION);
-пункту 7 розділу 4.2 «Пропозиції» сторінка 65 аудиторського звіту №234/3/24 дск від 28.07.2023 в частині проведення службового та прийняття відповідного рішення за фактом не відображення в результатах інвентаризації відсутності майна МТД на суму 1 139 193.49 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти рішення про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Апелянт зазначає, зокрема, що рекомендації аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, оскільки зумовлюють виникнення прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялась, тому можуть бути предметом спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками 3-го територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України з 28.09.2022 по 21.07.2023 проведено аудит діяльності Військової частини НОМЕР_1 за період з 01.07.2018 по 30.09.2022, за результатами якого складено аудиторський звіт №234/3/24/аз/дск від 28.07.2023.
Внутрішній аудит проводився відповідно до п. 1.9.4 Зведеного операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України на 2022 рік, звернення командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2022 №867/787, п. 16 розділу 7 Зведеного плану діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оброни України на 2023-2025 роки.
За результатами проведеного внутрішнього аудиту керівником аудиторської групи в установленому порядку складено офіційний документ - аудиторський звіт від 28.07.2023 №234/3/24/аз/дск, який містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації (пропозиції) щодо діяльності позивача залежно від характеру виявлених проблем.
Так, в аудиторському звіті, серед іншого, встановлено до виконання пропозиції, щодо:
-пункту 3 розділу 4.2 «Пропозиції» сторінка 65 аудиторського звіту № 234/3/24/дск від 28.07.2023 в частині проведення службового розслідування, за результатами якого прийняти рішення щодо відшкодування переплати грошового забезпечення на суму 47.48 тис. гривень.
-пункту 6 розділу 4.2 - «Пропозиції» сторінка 65 аудиторського звіту № 234/3/24/дск від 28.07.2023 в частині проведення службового розслідування та прийняти відповідне рішення за фактом відсутності вимірювальних приладів у кількості 30 одиниць на суму 14 641 433.21 грн. які входять до складу тестового вимірювального та діагностичного обладнання ( TMDЕ) для AN TPQ-36 (PMLL CALIBRATION).
- пункту 7 розділу 4.2 «Пропозиції» сторінка 65 аудиторського звіту №234/3/24 дск від 28.07.2023 в частині проведення службового та прийняття відповідного рішення за фактом не відображення в результатах інвентаризації відсутності майна МТД на суму 1 139 193.49 грн.
На висновки аудиту, надані рекомендації та пропозиції Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідні коментарі. Відповідно до висновків 3 територіального управління внутрішнього аудиту коментарі Військової частини, що стосуються предмету спору, не прийнято.
Вважаючи висновки аудиту в частині пунктів 3,6 та 7 розділу 4.2 «Пропозиції» протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Внутрішнім аудитом є діяльність, спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та яка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівнику.
Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року №1001, затверджено Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту (далі - Порядок №1001).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1001 у державному органі для здійснення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту (далі - підрозділ).
Наказом Міністерства оборони України від 05 червня 2019 року №280 (зі змінами) затверджено Положення про Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
Пунктом 3 Положення про Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 05 червня 2019 року №280 (зі змінами), передбачено, що Департамент є самостійним структурним підрозділом апарату Міноборони.
У підпорядкуванні Департаменту перебувають територіальні управління внутрішнього аудиту (далі - територіальні управління).
Департамент координує діяльність Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба) у сфері внутрішнього аудиту та інших підрозділів внутрішнього аудиту у сфері Міноборони (у разі їх утворення).
Наказом Міністерства оборони України від 15.12.2020 №475 затверджено Порядок проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №475).
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства оборони України від 15.12.2020 №475, рішення про призначення внутрішніх аудитів, в тому числі за рішенням правоохоронних органів, приймається Міністром оборони України, посадовою особо, яка виконує обов'язки Міністра оборони України або директором Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, або особою, яка виконує обов'язки директора цього Департаменту.
Згідно з п.6 розділу І Порядку №475 внутрішні аудитори виконують службові доручення й безпосередньо підпорядковуються відповідним керівникам Департаменту або територіального підрозділу. Неправомірне втручання правоохоронних органів, органів управління, засобів масової інформації, об'єднань громадян, інших юридичних або фізичних осіб у їх діяльність не допускається.
Згідно із п. 11 розділу І Порядку №475 керівник Установи має право:
1) ознайомлюватися з проектом офіційного документа про результати виконання аудиторського завдання в частині, що стосується їх діяльності (відповідальності, повноважень);
2) надавати письмові коментарі до офіційного документа про результати виконання аудиторського завдання.
Відповідно до п.6 розділу ХІ Порядку №475 висновки в аудиторському звіті повинні містити обґрунтовані підсумки за результатами аналізу та оцінки зібраних даних відповідно до питань програми внутрішнього аудиту.
Аудиторські висновки, незалежно від обраного способу представлення мають враховувати такі особливості:
вони не повинні бути неочікуваними, кожен висновок має бути обґрунтованим доказовою базою;
вони повинні бути пов'язані із цілями аудиту, представляти відповідь на проблему, визначену ще до початку проведення аудиту;
вони повинні бути чіткими, короткими та не містити неоднозначних тверджень, не повинні переобтяжуватися деталями, представлення яких є у додатках.
Згідно з п.7 розділу ХІ Порядку №475 рекомендації за результатами внутрішнього аудиту мають містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення тих аспектів діяльності, стосовно яких проводився внутрішній аудит.
Рекомендації мають базуватися на висновках, бути адекватними, конкретними, реальними для впровадження, чітко формулюватись та, по можливості, містити очікуваний результат їх впровадження (оцінку їх можливого впливу на діяльність Установи, органу/органів управління, Міноборони).
Якщо вжитими в період виконання аудиторського завдання заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень і недоліків, в офіційному документі наводяться пропозиції щодо:
- відшкодування втрат і збитків, усунення інших порушень, недоліків і ризиків;
- притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущенні виявлених порушень і недоліків або невжитті заходів щодо їх усунення, включаючи ініціювання їх звільнення із займаних посад;
- вжиття заходів за порушення бюджетного законодавства;
- звернення до суду з позовними заявами про:
стягнення в дохід держави коштів, одержаних чи використаних з порушенням законодавства, прихованих і занижених платежів, заборгованості (та нарахованих у встановленому порядку штрафних санкцій) перед бюджетами і державними фондами тощо;
відшкодування (повернення) юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями коштів, зайво сплачених їм Установами або отриманих ними безпідставно, та коштів, недоотриманих бюджетом чи Установам;
визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів (майна), одержаних (витрачених) за такими угодами тощо;
пред'явлення цивільних позовів до винних осіб у випадку, коли діями чи бездіяльністю посадових осіб державі заподіяні матеріальні збитки (шкода), а правоохоронний орган відмовив у кримінальному провадженні або закрив його.
Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту мають містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення тих аспектів діяльності, стосовно яких проводиться внутрішній аудит.
Рекомендації мають базуватися на висновках, бути адекватними, конкретними, реальними для впровадження, чітко сформулюватись та, по можливості, містити очікуваний результат їх впровадження (оцінку їх можливого впливу на діяльність Установи, органу/органів управління, Міноборони).
Рекомендації повинні:
залишити способи проведення змін на рішення керівника Установи та відповідальних за діяльність осіб, а у разі, коли такі способи визначені законодавством або є очевидними - включати алгоритми (механізм) їх застосування;
бути диференційовані за рівнями та виконавцями.
Рекомендації (пропозиції) в аудиторських звітах мають стосуватися діяльності Установи, в якій проводився внутрішній аудит, та/або підпорядкованих їй Установ - у разі їх наявності.
Рекомендації (пропозиції), що стосуються органів, вищих ніж досліджена Установа, до аудиторського звіту не включаються. Зазначені рекомендації (пропозиції) включаються до доповіді директору Департаменту про результати внутрішнього аудиту, та за його рішенням до доповіді Міністру оборони України чи листа, адресованого відповідному органу управління.
Установи (органи управління) забезпечують та несуть відповідальність за повноту вжиття заходів реагування на результати аудиторських завдань відповідно до законодавства.
Отже, враховуючи положення пункту 7 Порядку проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України 15.12.2020 № 475, пропозиції (рекомендації), викладені у звіті органу внутрішнього аудиту, є обов'язковими до виконання, оскільки підконтрольний суб'єкт несе відповідальність за повноту вжиття заходів.
Відповідно до п.9 розділу ХІ Порядку №475 аудиторський звіт складається у трьох примірниках. Перший примірник залишається у справах Департаменту чи територіального підрозділу, другий - у справах Установи, третій примірник (у разі виявлення відповідних порушень чи їх ознак) із супровідним листом Департаменту або територіального підрозділу передається до правоохоронного органу.
Згідно з п. 11 розділу ХІ Порядку №475 якщо за результатами ознайомлення з офіційним документом керівник Установи та/або відповідальні за діяльність особи не погоджуються з аудиторськими доказами, висновками та/або рекомендаціями (пропозиціями), вони зазначають про це надписом “підписано з коментарями”, який засвідчують власним підписом із зазначеннями дати, та протягом 10 робочих днів надають до Департаменту чи територіального підрозділу, внутрішні аудитори якого проводили аудит, обґрунтовані коментарі за своїм підписом (форма коментарів наведена у додатку 2 до Порядку).
Відповідно до п.12 розділу ХІ Порядку №475 за дорученням директора Департаменту або начальника територіального підрозділу внутрішні аудитори розглядають коментарі та готують письмові висновки на них в установлений таким керівником термін, але не пізніше 10 робочих днів з дня їх отримання. Висновок підписується особою, яка його готувала, та затверджується директором Департаменту або начальником територіального підрозділу (форма висновку наведена у додатку 3 до Порядку).
Згідно з п.13 розділу ХІ Порядку №475 за результатами розгляду офіційного документа (рекомендацій, пропозицій) та, за наявності коментарів і висновків на них, директор Департаменту або начальник територіального підрозділу приймає рішення про:
прийняття матеріалів і виконання керівником Установи наданих рекомендацій (пропозицій);
направлення Установі, органу управління листа з додатковими рекомендаціями (пропозиціями) або інформацією про скасування чи внесення змін до наданих рекомендацій (пропозицій); такий лист є невід'ємною частиною аудиторського звіту;
призначення додаткового або повторного аудиторського завдання чи направлення матеріалів внутрішнього аудиту на доопрацювання без виходу в Установу.
Відповідно до п.п.1,2 розділу ХVI Порядку №475 скарги в установленому законодавством порядку розглядаються:
на дії внутрішніх аудиторів територіального підрозділу - керівником територіального підрозділу;
на дії керівників територіальних підрозділів, внутрішніх аудиторів Департаменту - директором Департаменту;
на дії директора Департаменту - посадовою особою, визначеною Міністром оборони України.
Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами здійснення внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або недотримання Стандартів, що вплинуло на об'єктивність аудиторських висновків, директором Департаменту або начальником територіального підрозділу може призначатися додатковий чи повторний внутрішній аудит.
Пунктом 1-4 Розділу ХІІ Порядку № 475 визначено, що директор Департаменту забезпечує організацію здійснення моніторингу результатів впровадження рекомендацій (встановлює вимоги у внутрішніх документах з питань внутрішнього аудиту) для того, щоб упевнитися в тому, що відповідальні зі діяльність особи розпочали ефективні дії, спрямовані на їх виконання, або керівництво Установи взяло на себе ризик невиконання таких рекомендацій.
Моніторинг впровадження аудиторських рекомендацій передбачає здійснення внутрішніми аудиторами заходів щодо отримання інформації від відповідальних за діяльність осіб про результати реалізації аудиторських рекомендацій.
Моніторинг рекомендацій здійснюється Департаментом та територіальними підрозділами за визначеними для них суб'єктами внутрішнього аудиту: шляхом аналізу інформації Установ та органів управління про повноту впровадження (виконання) аудиторських рекомендацій, до яких додаються завірені в установленому порядку копії документів, що підтверджуються наведені дані; під час проведення в Установах окремих аудиторських завдань щодо впровадження (виконання) аудиторських рекомендацій; у ході планових та позапланових внутрішніх аудитів як дослідження одного з питань програми внутрішнього аудиту.
Керівник Установи, якому за результатами внутрішнього аудиту надано рекомендації (пропозиції), забезпечує :
-виконання пропозицій, що передбачає: своєчасне і повне прийняття рішень щодо відшкодування збитків, усунення виявлених порушень і ризиків; відображення в бухгалтерському обліку і звітності виявлених та усунутих порушень; складання та подання звітності; здійснення моніторингу стану розгляду правоохоронними органами переданих матеріалів; ведення претензійної та позовної роботи; притягнення до відповідальності винних осіб;
-впровадження рекомендацій, що передбачає здійснення ефективних дій, спрямованих на удосконалення системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), внутрішнього контролю та управління ризиками для запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання фінансових, матеріальних та інших ресурсів, запобігання виникненню помилок чи інших матеріальних;
-звітування перед вищим органом управління про стан впровадження рекомендацій (виконання пропозицій);
-надання до територіального підрозділу або Департаменту інформаційної довідки про стан впровадження рекомендацій і виконання пропозицій в терміни, визначені в аудиторському звіті, та щокварталу до 20 березня, 20 червня та 20 грудня - до повного впровадження рекомендацій і виконання пропозицій.
У довідці зазначаються: виконані заходи, що повинні підтверджуватися первинними, розпорядчими та іншими документами; економічний ефект від впровадження аудиторських рекомендацій; обґрунтовані пояснення про причини не впровадження рекомендацій; обґрунтовані пояснення про причини невпровадження рекомендацій (неповного чи несвоєчасного їх впровадження), невиконання пропозицій (неповного чи несвоєчасного їх виконання) та орієнтовні строки їх повного впровадження (виконання); рекомендації (пропозицій), що втратили актуальність та не потребують впровадження (виконання) або витрати на впровадження (виконання) яких перевищують очікуваний економічний ефект.
Відповідно до п.8 Розділу ХІІ Порядку №475 моніторинг здійснюється до повного впровадження (виконання) рекомендацій (пропозицій).
Якщо рекомендації (пропозиції втратили актуальність, минув строк позовної давності, відсутній механізм відшкодування, витрати на їх впровадження (виконання) перевищують очікуваний економічний ефект та з інших причин виконання їх неможливе, рішення про зняття їх з моніторингу приймається директором Департаменту за мотивованим поданням керівників територіальних підрозділів, начальників відділів Департаменту.
З урахуванням вищезазначеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що аудиторський звіт надає право вимагати від підконтрольної установи усунення встановлених органом внутрішнього аудиту порушень та одночасно передбачає обов'язок керівника підконтрольної установи таку вимогу виконати та забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, направлених на усунення встановлених аудитом порушень.
Публічний інтерес у реалізації вимог аудиторського звіту полягає насамперед у вжитті заходів з відшкодування недонарахованих та невідшкодованих збитків, завданих державі, усунення інших наслідків порушень під час реалізації в Збройних Силах України державної політики, з питань виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Такий інтерес є спільним для всієї системи Збройних Сил України, побудованої на системі субординаційних відносин.
Висновки управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України як органу внутрішнього аудиту про порушення підконтрольним суб'єктом вимог законодавства є висновками тільки цього органу, зазначення яких в аудиторському звіті не суперечить чинному законодавству.
Отже, висновки внутрішнього аудиту не мають прямого негативного наслідку для установи, в якій проводилась перевірка, а містять рекомендації (пропозиції) щодо вжиття заходів реагування на результати аудиту.
Висновки аудиторського звіту, як і висновки на коментарі до цього звіту, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки аудиторського звіту, за позовом особи, до якої за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності позивача були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності. У такому разі будуть наявні спірні відносини, що не виключають можливість звернення до суду, оскільки наявне право, яке підлягає судовому захисту.
Крім того, центральний орган виконавчої влади з метою виконання завдання адміністративного керівництва Збройними Силами встановив особливий, порядок розгляду скарг на надані за результатами виконання аудиторських завдань рекомендації. Наказ Міністра оборони України "Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України та затвердження Порядку проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України" від 15.12.2020 №475 визначає питання, пов'язані з організацією діяльності з внутрішнього аудиту та порядок проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, розповсюджує свою дію на відповідні контролюючі органи та їх підконтрольних суб'єктів, які входять до сфери управління органу.
Відповідно до п. 1 розділу ХVI Порядку №475 скарги в установленому законодавством порядку розглядаються:
на дії внутрішніх аудиторів територіального підрозділу - керівником територіального підрозділу;
на дії керівників територіальних підрозділів, внутрішніх аудиторів Департаменту - директором Департаменту;
на дії директора Департаменту - посадовою особою, визначеною Міністром оборони України.
Отже, у разі незгоди з результатом внутрішнього аудиту та рекомендаціями аудиторського звіту адміністративний позов не може бути поданий без застосування адміністративного оскарження вимог аудиторського звіту, що узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2020 у справі №808/1422/17, які підлягають врахуванню під час вирішення даного спору.
З урахуванням вищезазначених положень чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, в межах розгляду спірних правовідносин у цій справі не надається оцінка доводам апеляційної скарги щодо протиправності пунктів 3, 6, 7 розділу 4.2 аудиторського звіту, про скасування яких позивач звернувся з позовом до суду. Оскільки під час розгляду цієї справи суд дійшов висновку про відсутність порушення прав Військової частини НОМЕР_1 , тому обгрунтованість пунктів 3, 6, 7 розділу 4.2 аудиторського звіту та наявність підстав для застосування до конкретних посадових осіб відповідних заходів реагування має бути встановлена та перевірена судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки аудиторського звіту.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 червня 2024 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.