Справа № 620/17567/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Оксана ТИХОНЕНКО
Іменем України
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Костюк Л.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не складенні та не поданні до військової частини НОМЕР_1 списків передбачених додатками 2 до наказу від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ та "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" стосовно позивача з зазначенням період безпосередньої участі в бойових діях та заходах передбачених п. 2 Наказу АДПС №392-АГ з 01.08.2022 по 14.10.2022 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період 01.08.2022 по 14.10.2022 з урахуванням попередньо виплачених сум.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/493/23.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для зупинення провадження у справі були відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/493/23 за адміністративним позовом фізичної особи до Військової частини НОМЕР_3 , третя особа: Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому були заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 26.09.2022 по 31.12.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
ОСОБА_1 не є позивачем у справі № 200/493/23, заявлені позовні вимоги його також не стосуються.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, окрім іншого, послався на пункт 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), згідно якого суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що суд зупиняє провадження у справі лише у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, саме й висновок про таку неможливість суд зобов'язаний зазначити в ухвалі про зупинення провадження.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Колегія суддів наголошує на тому, що вирішенню спору у даній справі, зібранню доказів встановленню й оцінці обставин (фактів) даної справи жодним чином не перешкоджає розгляд справи № 200/493/23, у якій беруть участь цілком інші сторони та має місце інший спір, що не пов'язаний із правами позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/493/23 відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС є цілком безпідставним.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції також послався на пункт 5 частини другої статті 236 КАС, яким передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Колегія суддів наголошує на тому, що вказана норма не містить приписів щодо права суду зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку колегією суддів Верховного Суду.
У відповідності до ухвали Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 200/493/23, на яку послався суд першої інстанції, розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у складі колегії суддів. Будь-які відомості щодо передачі справи № 200/493/23 палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/493/23 відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС також є безпідставним
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/493/23, оскільки правові підстави для цього були відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Л.О. Костюк
Суддя Є.В. Чаку