Справа № 320/17797/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Лапій С.М.
Іменем України
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.05.2022 по 10.08.2022 у розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною.
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 13.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 позов повернуто.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, із клопотанням про продовження строку для їх усунення позивач до суду не звертався
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позову були відсутні.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлює Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС).
За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист .
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС).
Відповідно до частин першої, другої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною першою статті 168 КАС передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Вимоги до змісту позовної заяви наведені у частини п'ятій статті 160 КАС. Перелік документів, що мають бути долучені до позову, визначений у статті 161 КАС.
Згідно частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що позовна заява може бути повернута на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС лише у разі неусунення протягом встановленого судом строку порушень норм статей 160, 161 КАС, які були вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Так, залишаючи позовну заяву без руху та здійснюючи її подальше повернення, суд першої інстанції вказав, що поданий позивачем через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи, а тому позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Вказане, на переконання суду першої інстанції, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС.
Колегія суддів наголошує на тому, що положення статті 161 КАС чи будь-які інші норм цього Кодексу не визначають обов'язок позивача подавати до суду документи в паперовій формі у разі відсутності у суду можливості друкувати подані в електронній формі документи.
Приписи пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, а також рішення Ради Судів України від 05.08.2022 №26, на які послався суд першої інстанції, не містять загальнообов'язкових вимог до письмової форми позовної заяви або долучених до неї документів.
Положення вказаних актів про те, що документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються лише за наявності такої можливості в суді, не містять будь-яких зобов'язальних приписів для учасників справи, які б забороняли їм подавати документи та докази в електронній формі із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Критично недостатнє фінансове забезпечення судових органів не відміняє дію принципу «належного урядування», який полягає у тому, що держава не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж; ризик будь-якої помилки державного апарату повинен покладатися виключно на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб, яких вони стосуються. Неспроможність держави дотриматись власних правил не може створювати негативні наслідки для її резидентів.
Відтак, неможливість суду роздрукувати додатки до позовної заяви, які подані в електронній формі, не є обставиною, яка «нівечить» позовну заяву, створюючи у ній недолік, який підлягає виправленню.
Таким чином, вказані судом першої інстанції обставини не є такими, що свідчать про недоліки позовної заяви, які підлягали виправленню позивачем.
Окрім того, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції процитував частину шосту статті 131 КАС щодо обов'язку долучення клопотання про поновлення строку звернення до суду у разі його пропуску. Проте, колегія суддів наголошує на тому, що судом першої інстанції не надавалася оцінка обставинам дотримання/пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду.
Також колегія суддів приймає до уваги доводи скаржника про те, що на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху ним 02.08.2023 було направлено до суду засобами поштового зв'язку позовну заяву та заяву про поновлення строку. Не зважаючи на це, вказані документи не були долучені до матеріалів справи та їм не було надано належної оцінки.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова