П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 521/2236/24
Головуючий в 1 інстанції: Громік Д.Д.
Дата і місце ухвалення 22.03.2024р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря Челак Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024р. у справі №521/2236/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
21 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Управління патрульної поліції в Одеській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1383736 від 05.02.2024р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення у справі не врахував, що наявні у справі матеріали не місять жодних доказів у підтвердження факту руху транспортного засобу з несправними зовнішніми світловими приладами ближнього світла фар, а отже патрульна поліція не довела законність підстав зупинки транспортного засобу. Щодо вимоги поліцейського про пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначив, що контроль за наявністю таких договорів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, а отже свідчить, що остання є незаконною.
Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є законність складеної інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області, лейтенантом поліції Вороніним В.М. постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1383736 від 05.02.2024р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що 05.02.2024р. о 23 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Космонавтів, 17 в м. Одесі без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 г Правил дорожнього руху.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Зокрема, суд зазначив, що наявні у справі документами підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом за відсутності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 г ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», якою передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сторонами у справі не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що на вимогу інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області, лейтенанта поліції Вороніна В.М. позивач не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Стосовно доводів апелянта про те, що він не зобов'язаний був пред'являти на вимогу поліцейського страховий поліс, оскільки зупинка транспортного засобу не була зумовлена порушенням правил ПДР, то колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов'язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс.
Норма ч.1 ст.126 КУпАП є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред'явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Більше того, згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Статтею 31 вказаного Закону визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.
Відтак, інспектором було висунуто законну вимогу позивачу пред'явити документи на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб і поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Однак, позивач не надав поліцейському відповідний поліс. При цьому, цей факт не заперечується самим позивачем.
Отже, факт не надання позивачем документів є безумовним, очевидним та підтверджений відеозаписом реєстратора патрульного.
Колегія суддів звертає увагу, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Висновки колегії суддів в цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.08.2019р. по справі № 524/126/17, від 10.09.2019р. по справі №537/2324/17, від 25.09.2019р. по справі №127/19283/17.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
А відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1383736 від 05.02.2024р. є правильним.
При цьому, колегія судів вважає безпідставними доводи апелянта, що наявні у справі матеріали не місять жодних доказів у підтвердження факту руху транспортного засобу з несправними зовнішніми світловими приладами ближнього світла фар, оскільки вказані обставини визнані самим водієм транспортного засобу, що підтверджується даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024р. залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик