П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24705/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 14.02.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень, до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просив суд:
-визнати бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Пхіденко О.С. у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20, виданого 09.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом;
-зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) утримати з Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік у сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 копійок на користь ОСОБА_1 ..
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 03.11.2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67337250 на підставі виконавчого листа №420/14647/20, виданого 09.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом. 10.09.2023р. позивач вирішив дізнатись про стан виконавчого провадження №67337250 від 03.11.2021 та виявив, що окрім постанов від 03.11.2021 та інших документів, крайній з яких запит ДФС про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців від 18.07.2022р. старшим державним виконавцем більше року нічого не зроблено, що свідчить про вчинення протиправної бездіяльності відповідачем в особі старшого державного виконавця у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20, виданого 09.03.2021р. Одеським окружним адміністративним судом.
Відповідач проти позову заперечував, вказував на необґрунтованість доводів скаржника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у відзиві на позов, відповідач звертав зокрема увагу на те, що державним виконавцем вчинені заходи примусового виконання в рамках виконавчого провадження № 67337250 (немайнового характеру) у відповідності до Закону України «про виконавче провадження». Відповідач зокрема звертав увагу, що постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено Законом, боржнику було надано десять робочих днів для виконання рішення суду. З листа Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради встановлено, що відсутні як бюджетні призначення, так і грошові кошти на рахунку, з якого проводиться виплата грошової допомоги до 5 травня. Також, 19.10.2023 за невиконання вимог виконавчого документа у відповідності до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого документа в повному обсязі та зобов'язано Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. 08.11.2023 за невиконання вимог виконавчого документа у відповідності до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого документа в повному обсязі та зобов'язано Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. 24.10.2023 та 19.11.2023 на адресу відділу примусового виконання Департаментом праці і соціальної політики Одеської міської ради надано листи, відповідно до яких боржником було здійснено перерахунок на виконання вимог виконавчого листа № 420/14647/20 виданого Одеським окружним адміністративним судом та направлено відповідну заявку на фінансування до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації. Однак у Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради відсутні як бюджетні призначення, так і грошові кошти на рахунку, з якого проводиться виплата грошової допомоги до 5 травня. Департаментом праці і соціальної політики Одеської міської ради на виконання рішення суду по справі № 420/14647/20 нараховано 6800,00 грн. ОСОБА_1 , однак станом на даний час перерахування коштів стягувану не здійснено у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Таким чином, рішення суду боржником виконано частково, а саме в частині зобов'язання виконання перерахунку. В іншій частині зобов'язання рішення суду не виконано і виконання цього рішення не може бути проведено без участі боржника. 08.02.2024 на адресу Головного управління Поліції в Одеській області направлено повідомлення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України відносно посадових осіб Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради за не виконання рішення суду по справі № 420/14647/20 та до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню № 67337250 з примусового виконання виконавчого листа від 09 березня 2021 року № 420/14647/20 виданого Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги на стягнення з Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 у сумі 6800,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2024р., у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано на вказане рішення суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції безпідставно, у порушення вимог КАС України прийнято до уваги відзив відповідача на позов, який поданий без дотримання вимог КАС України. Також, за твердженнями апелянта, відповідачем була видана довіреність від 01.01.2024р. на старшого державного виконавця ОСОБА_2 про право представляти інтереси Відділу ПВР Управління ЗПВР в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що є порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», ч.2 ст.58 КАС України.
Отже, скаржник вважає безпідставним врахування відзиву відповідача на позов та викладених в ньому обґрунтувань відповідача.
Також, як слідує з доводів апеляційної скарги, суд першої інстанції безпідставно прийняв ухвалу від 09.02.2024 про задоволення клопотання позивача та представника відповідача та про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Загалом, щодо суті позовних вимог, апелянт вважає рішення суду неправильним, висновки хибними, наголошуючи на тому, що відповідачем у спірних правовідносинах було допущено протиправну бездіяльність у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20 виданим 09.03.2021 Одеським окружним адміністративним судом.
Також, від апелянта - ОСОБА_1 надійшли заперечення на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2024р., у яких додатково викладено доводи з приводу безпідставного прийняття судом першої інстанції відзиву відповідача на позов, який поданий з недотриманням вимог КАС України та представником, який не може представляти інтереси відповідача у спірному випадку, та якому довіреність відповідачем була видана з порушенням вимог чинного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі №420/14647/20 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік. Зобов'язано Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою від 03.11.2021 року відкрито виконавче провадження №67337250 з примусового виконання рішення суду. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2021 року №67337250 зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Також, суд першої інстанції встановив, що старшим державним виконавцем Відділу ПВР було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 24000,00 грн.
19.10.2023 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР, на підставі ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження №67337250 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
Судом першої інстанції крім того було встановлено, що 24.10.2023 року за вих. №02-23/268/1 на адресу відповідача надійшов лист від Департаменту праці та соціальної політики ОМР в якому зазначено, що 24.10.2023 на адресу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла постанова про накладення штрафу по ВП № 67337250 від 19.10.2023 за виконавчим листом № 420/14647/20, виданим 09.03.2021 щодо зобов'язання управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. 02.08.2022 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено лист (вих. № 03-23/268), яким повідомлено, що Департамент є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів бюджету міста та коштів Державного бюджету. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує Формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Також, на виконання рішення суду Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було проведено відповідний перерахунок. Сума доплати складає 6800,00 гривень. До головного розпорядника коштів - Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації направлено відповідну заявку на фінансування. Однак, на даний час у Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради відсутні як бюджетні призначення, так і грошові кошти на рахунку, з якого проводиться виплата грошової допомоги до 5 травня. Таким чином, Департаментом добровільно частково виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021. Проте, 24.10.2023 року на адресу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла постанова про накладення штрафу від 19.10.2023 по ВП № 67337250 у розмірі 5100,00 грн. Зазначено, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Але на теперішній час у Департаменту є поважні причини, які не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами через які зазначене рішення не може бути виконане в повному обсязі. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова старшого державного виконавця від 19.10.2023 про накладення штрафу не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості та підлягає скасуванню, оскільки Департаментом вжито всіх можливих заходів для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 по справі № 420/14647/20 та на теперішній час не виконується з поважних причин.
08.11.2023 року постановою старшого державного виконавця Відділу ПВР в межах виконавчого провадження №67337250 винесені постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
08.11.2023 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР на підставі ст.ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження №67337250, винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду.
Листом від 17.11.2023 року Департамент праці та соціальної політики ОМР повідомив відповідача, що 16.11.2023 на адресу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла постанова про накладення штрафу по ВП № 67337250 від 08.11.2023 за виконавчим листом № 420/14647/20, виданим 09.03.2021 щодо зобов'язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. 02.08.2022 та 24.10.2023 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено листи (вих. № 02-23/268 та № 02-23/668/1), якими повідомлено, що Департамент є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів бюджету міста та коштів Державного бюджету. Також, на виконання рішення суду Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було проведено відповідний перерахунок. Сума доплати складає 6800,00 гривень. До головного розпорядника коштів - Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації направлено відповідну заявку на фінансування. Однак, на даний час у Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради відсутні як бюджетні призначення, так і грошові кошти на рахунку, з якого проводиться виплата грошової допомоги до 5 травня. Таким чином, Департаментом добровільно частково виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021. Проте, 16.11.2023 року на адресу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшла постанова про накладення штрафу від 08.11.2023 по ВП № 67337250 у розмірі 10200,00 грн. Зазначено, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних нате причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме Не виконання рішення суду без поважних Причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення Штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Але на теперішній час у Департаменту є поважні причини, які не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами через які зазначене рішення не може бути виконане в повному обсязі. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежній від його власного волевиявлення. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова старшого державного виконавця від 08.11.2023 про накладення штрафу не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості та підлягає скасуванню, оскільки Департаментом вжито всіх можливих заходів для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 по справі № 420/14647/20 та на теперішній час не виконується з поважних Причин.
08.02.2024 року за вих.№1384 на адресу ГУНП в Одеській області направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України.
Позивач неодноразово направляв звернення відповідачу щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження.
Вважаючи, що відповідач не вчиняє дій щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 по справі № 420/14647/20, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та безпідставності даного позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-ІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону № 1404-ІІІ визначені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.
Відповідно до указаної норми, виконавець зобов'язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки, тощо.
Окремими пунктами ч.3 ст.18 Закону №1404-ІІІ визначають, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404-ІІІ).
Отже, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом № 1404 заходи примусового виконання рішень і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконання рішень немайнового характеру регулюється розділом VIII Закону №1404-ІІІ та стаття 63 указаного закону визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення
Згідно з ч.ч. 1-4 ст.63 Закону №1404-ІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, чинним законодавством визначено певний порядок та механізм виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії.
Вчинення дій, визначених ст.63 Закону № 1404, як то, накладення штрафу, направлення повідомлення до правоохоронних органів вживаються державним виконавцем у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Колегією суддів з наявних у справі письмових доказів встановлено, що виконавче провадження №67337250 було відкрито ще 03.11.2021р. відповідною постановою старшого державного виконавця відділу ПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі виконавчого листа №420/14647/20 виданого 0.03.2021 Одеським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Указаною постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було указано про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постанову від 03.11.2021 про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику для виконання цього ж дня 03.11.2021р.
Крім того, як свідчать наявні у справі письмові докази, 03.11.2021р. старшим державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №420/14647/20 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору, які також були надіслані боржнику та стягувачу для виконання та до відмова.
Однак, протягом наданого боржнику строку для виконання рішення суду таке виконано не було, не здійснено боржником нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, що також вбачається з наявних у справі документів.
Разом з цим, 25.11.2021р. на адресу начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було надано лист, у якому вказувалось про причини невиконання рішення суду за виконавчим листом №420/14647/20.
Між тим, на переконання апеляційного суду такий лист не засвідчував у боржника наявність поважних причин щодо невиконання вимог виконавчого документа.
Попри це, незважаючи на відсутність доказів від боржника про виконання вимог виконавчого документа №420/14647/20 щодо примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження №67337250, а також доказів наявності поважних причин такого невиконання, жодних передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» дій, у вказаному виконавчому провадженні протягом тривалого часу не здійснювалось.
Лише 18.07.2022р. старшим державним виконавцем у виконавчому провадженні №67337250 від 03.11.2021з примусового виконання виконавчого листа №420/14647/20 виданого 09.03.2021 Одеським окружним адміністративним судом було винесено Вимогу виконавця, щодо надання на адресу відділу інформації стосовно виконання вимог виконавчого документа №420/14647/20 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказану Вимогу виконавця було скеровано на адресу боржника - Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (а.с.144-145).
В подальшому, впродовж строку до жовтня 2023 року жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні №420/14647/20, направлених на забезпечення виконання рішення суду боржником, не вчинялись. Лише після звернення позивача - ОСОБА_1 із даним позовом до суду, старшим державним виконавцем у виконавчому провадженні №67337250 було прийнято постанову від 19.10.2023р. про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100грн.; постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 08.11.2023 якою змінено найменування боржника; постанову від 08.11.2023 про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200грн.; направлено на адресу ГУ НП в Одеській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ч.2 ст. 382 КК України відносно посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики ОМР за невиконання рішення суду по справі №420/14647/20.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності у спірних правовідносинах, яка виразилась у невчиненні відповідно до вимог ЗУ “Про виконавче провадження” у визначені законом строки виконавчих дій з метою забезпечення своєчасного та належного у повному обсязі виконання судового рішення у справі №420/14647/20 за яким було видано виконавчий лист №420/14647/20, що знаходиться на примусовому виконанні відповідача з 03.11.2021р.
За вказаного, апеляційний суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Пхіденко О.С. у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20, виданого 09.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, що відбулось до моменту звернення до суду з цим позовом.
З приводу вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) утримати з Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік у сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 копійок на користь ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Протягом 2023-2024 років, як свідчать зібрані у справі документи, державним виконавцем у межах провадження виконавчих дій у виконавчому провадженні №420/14647/20 вчинялись передбачені Законом № 1404 дії для виконання рішення суду в указаній справі, а саме відповідачем накладались штрафи за невиконання рішення суду, направлялись звернення до керівника органу (боржника) та до правоохоронних органів, про що зазначалось вже вище.
Разом з цим, апеляційний суд приймає до уваги, що здійснюючи примусове виконання судових рішень зобов'язального характеру, за якими боржники зобов'язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати штрафи за невиконання вимог виконавчого документа та інші дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».
В свою чергу, обов'язок виконання рішення зобов'язального характеру покладається саме на боржника, яким у спірному випадку є Департамент праці та соціального захисту населення Одеської міської ради. ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає повноважень у державного виконавця щодо утримання з боржника коштів за рішенням суду зобов'язального характеру.
В даному спірному випадку, як слідує з зібраних у справі письмових доказів, боржник повідомив державного виконавця, що виконати рішення суду неможливо, оскільки відсутні кошти.
Разом з цим, станом на час вирішення справи в суді першої інстанції, боржник 08.02.2024р. звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №420/14647/20, у якій зокрема просив встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню № 67337250 з примусового виконання виконавчого листа від 09 березня 2021 року № 420/14647/20 виданого Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Департамент праці і соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги на стягнення з Департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160. м Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 у сумі 6800,00 грн. (а.с.124-126).
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) утримати з Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік у сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 копійок на користь ОСОБА_1 .
Однак на вказані обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги, що призвело до ухвалення неправильного і необґрунтованого судового рішення в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині бездіяльності відповідача.
Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення визначає ст.317 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення - неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Водночас, стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів враховує, що у ч. 3 ст.317 КАС України закріплено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, а саме: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Що стосується повноважень представника, за підписом якого до суду першої інстанції були надані відзив з додатками (копії ВП), судова колегія враховує, що в силу приписів ч.ч. 1, 3 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Частиною 2 статті 58 КАС України визначено, що особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
У розумінні вимог ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Як свідчать матеріали справи, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області на ім'я ОСОБА_2 було видано довіреність від 01.01.2024р., якою уповноважено останнього представляти в судах загальної юрисдикції України інтереси Відділу в порядку самопредставництва.
Втім, указаною довіреністю ОСОБА_2 не було надано повноважень представляти інтереси відділу саме в адміністративному суді, у зв'язку із чим колегія суддів вважає слушними доводи скаржника у цій частині, та вважає, що ОСОБА_2 не мав повноважень за своїм підписом направляти до суду першої інстанції відзив на позов у даній справі.
При цьому, не знайшли свого підтвердження і зауваження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті ухвали Одеським окружним адміністративним судом від 09.02.2024р.
Підсумовуючи викладене, за наслідок апеляційного перегляду судового рішення у даній справі, колегією суддів вбачається, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, в частині вимоги стосовно протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, що призвело до хибних висновків суду першої інстанції про відмову у цій частині позову, отже, є частково обґрунтованими та знайшли своє підтвердження доводи скаржника ОСОБА_1 з даного приводу в указаній вищі частині.
У іншій частині, доводи ОСОБА_1 є неґрунтовними.
Відтак, наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з викладених вище обставин.
З приводу доводів скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд зауважує, що такі серед передбачених у ч.3 ст.317 КАС України відсутні, відтак не є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень та враховує, що у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, та не мають принципового юридичного значення для вирішення справи.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає наявними підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносин та прийняття нового судового рішення у скасованій частині про задоволення цієї позовної вимоги ОСОБА_1 відповідно до викладених вище висновків апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі №420/24705/23 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Пхіденко О.С. у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20, виданого 09.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом.
Ухвалити у скасованій частині нове судове рішення, яким визнати протиправною бездіяльності Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Пхіденко О.С. у виконанні судового рішення за виконавчим листом №420/14647/20, виданого 09.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, що відбувалась до моменту звернення з цим позовом до суду.
У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у справі №420/24705/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян