05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7367/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року (головуючий суддя Мінаєва К.В.)
в адміністративній справі №280/7367/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до відповідача Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування відмови,-
Позивач, ТОВ «Технохімреагент», звернувся 08.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Запорізької митниці, в якому просив:
- визнати протиправною і скасувати відмову у виправленні помилки і внесення змін до МД від 28.06.2022 №UA112080/2022/006692 за заявою від 25.08.2023 №232/01-23, що оформлена листом № 7.20-1/7.20-15-02/13/2604 від 06.09.2023 р.
Також просив визначити у самому судовому рішенні спосіб, строки і порядок виконання відповідно до статті 372 КАС України шляхом негайного внесення змін до митної декларації UA112080/2022/006692 від 28.06.2022 відповідно із заявою від 25.08.2023 № 232/01-23. В обґрунтування позову вказано, що при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено помилку - включення до митної вартості штрафу (демередж). Представник позивача вказує, що демередж не є витратами на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку. Посилаючись на положення статті 268, 269 Митного кодексу України, вважає, що має право на виправлення помилок, допущених у митній декларації. Разом з тим, звернувшись з відповідною заявою до відповідача, представник позивача отримав відмову у виправленні помилки і внесення змін до митної декларації від 28.06.2022 № UA112080/2022/006692, і, як наслідок, відмову у поверненні митних платежів за цією декларацією. Отриману відмову вважає протиправною й такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Запорізької митниці щодо внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, яка оформлена листом №7.20-1/7.20-15-02/13/2604 від 06.09.2023.
Зобов'язано Запорізьку митницю повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» від 25.08.2023 № 232/01-23 про надання дозволу на внесення змін до митної декларації № UA112080/2022/006692, оформленої 28.06.2022, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване безпідставністю включення суми демереджу (штрафу) до митної вартості товару, через що наявна необхідність внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, що дає підстави для висновку про протиправність відмови у виправленні помилки і внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692 від 28.06.2022 за заявою від 25.08.2023 № 232/01-23, що оформлена листом № 7.20-1/7.20-15-02/13/2604 від 06.09.2023.З метою ефективного захисту прав позивача, суд зазначив, що правильним способом захисту порушеного права є, крім визнання протиправною відмови відповідача щодо внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, яка оформлена листом від 06.09.2023 № 7.20-1/7.20-15-02/13/2604, також зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.08.2023 № 232/01-23 про надання дозволу на внесення змін до зазначеної декларації, з урахуванням висновків суду.
Щодо вимоги позивача про визначення у рішенні способу, строків та порядку його виконання шляхом негайного внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692 від 28.06.2022 відповідно із заявою від 25.08.2023 №232/01-23 суд зазначив, що позивачем заявлялась лише вимога щодо визнання протиправною та скасування відмови у виправленні помилки і внесення змін до митної декларації, яку суд задовольнив та з метою ефективного захисту прав позивача вийшов за межі позовних вимог та обрав спосіб захисту порушеного права.
Разом з тим, вимога щодо зобов'язання відповідача внести зміни до митної декларації № UA112080/2022/006692 від 28.06.2022 відповідно із заявою від 25.08.2023 №232/01-23 позивачем не заявлялась, у зв'язку з чим безпідставним є клопотання позивача щодо визначення способу, строку та порядку виконання рішення в цій частині.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Серед іншого вказує, що відсутні будь-які юридичні факти що підтверджують надання неточних або помилкових відомостей до митного оформлення декларантом за ЕМД від 28.06.2022№UA112080/2022/006692, також відсутні будь-які докази та судові рішення про визнання дій митниці протиправними щодо визнання заявленої митної вартості при митному оформленні товару за даною ЕМД на підставі наданих декларантом документів. Зазначає, що в митну вартість можуть входити такі додаткові витрати, як наприклад плата за вимушений простій транспорту (демередж), різні надбавки к тарифу: за перевезення в високий сезон, зимній сезон, військова надбавка, надбавка за безпеку, надбавка за піратський ризик, паливна надбавка та інше. У випадку наявності рахунків виставлених компанією, що надає транспортно-експедиційні послуги, за такими статтями як: страхування в лінії; додатковий збір; надбавка за безпеку; льодовий збір і т.п.; демередж і відповідно до сум яких не нараховується ПДВ (що в свою чергу свідчить про витрати, які понесені до моменту перетину кордону України) такі витрати повинні включатись до бази оподаткування (митної вартості) імпортованих товарів. Зауважив, що демередж це витрати пов'язанні з транспортуванням товару за затримку операцій завантаження/розвантаження, а відтак це є складова митної
вартості.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.08.2023 до відповідача подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, обґрунтована тим, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» помилково включено до заявленої митної вартості товарів штраф - Демередж (графа 44 - код 3004 - рахунок на оплату №ТФ1 від 22.06.2022) (а.с.12).
25.08.2023 також подано до митної служби заяву на повернення надмірно сплачених сум митних платежів, а саме (028) 7497,30 грн. Причиною виникнення такої суми коштів зазначено помилкове включення демереджу до митної вартості (а.с.9-10).
На заяви від 25.08.2023 № 233/01-23 щодо повернення надмірно сплачених сум митних платежів та від 25.08.2023 № 232/01-23 про внесення змін до митної декларації від 28.06.2022 № UA112080/2022/006692 листом від 06.09.2023 № 7.20-1/7.20-15-02/13/2604 відповідачем роз'яснено, що на момент здійснення митного оформлення товару за МД від 28.06.2022 № UA112080/2022/006692 митним органом не приймалось рішення про коригування заявленої митної вартості, митна вартість визнана на підставі наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у тому числі з врахуванням рахунку від 22.06.2022 № ТФ1. Враховуючи зазначене, у митниці відсутні підстави для внесення змін до МД від 28.06.2022 № UA112080/2022/006692 за заявою від 25.08.2023 № 232/01-23. Крім того, вказана у заяві від 25.08.2023 № 233/01-23 сума митних платежів за зазначеною митною декларацією не обліковується як надміру сплачена та не підлягає поверненню (а.с.3-4).
Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у виправленні помилки і внесення змін до митної декларації.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України, Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Пунктами 20, 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами частинами 1 та 3 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Приписами статті 257 МК України встановлена відповідна процедура декларування, яка передбачає подання декларантом митних декларацій та внесення в них відповідних відомостей та змін, їх відкликання.
Частинами 1, 2, 7 статті 269 МК України встановлено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення.
Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як покупцем та компанією ZIBO ZHANHUA INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. (Китай) було укладено контракт №20409/ІМ від 27.02.2020 на придбання «POLY ALUMINIUN CHLORIDE LIGHT YELLOW POWDER4 TYPE: ZB-009 / «Поліалюміній хлорид» (а.с.59-63).
27.12.2019 між ТОВ «Транс Фаворит» (експедитор) та ТОВ «Технохімреагент» (клієнт) укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг №27-12-19, за яким експедитор бере на себе зобов'язання за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським, наземним, жд та авіа транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта (а.с.64-66).
За змістом проформи-інвойсу від 19.11.2021 № ZH20211119, комерційного інвойсу від 30.12.2021 № SDJH20211230 товар постачався за ціною 430 дол.США за мішок (25 кілограм) (а.с.43-45, 47-48).
Для здійснення митного оформлення товару 28.06.2022 позивачем через електронну систему до Запорізької митниці було подано митну декларацію (далі - МД) по формі МД-2, якій присвоєно номер № UA112080/2022/006692.
У графі 43 МД (метод визначення вартості) позивачем зазначено метод визначення митної вартості за основним (першим) методом, передбаченим статтею 58 Митного кодексу України (а.с.10-11, 37-38).
Також матеріалами справи підтверджується, що товар відвантажено з Китаю 22.04.22 (графа 44 - код 0705 - коносамент WWA21120221 від 22.04.22) у напрямку до Одеси.
Разом з тим, 28.04.2022 року Міністерством інфраструктури України був прийнятий наказ №256 «Про закриття морських портів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.04.2022 року за №470/37806.
Зазначеним наказом були закриті морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон до відновлення над ними контролю.
У зв'язку з бойовими діями припинилося заходження суден також до портів Миколаїв і Ольвія.
Колегія апеляційної інстанції бере до уваги, що з березня до липня 2022 року не працювали також порти Одеса, Чорноморськ і Південний: вхід і вихід суден у вказаний період за повідомленнями Міністерства інфраструктури України був неможливий.
Позивач зазначає, що Корабель вивантажив товар в порту King Abdullah port (Саудівська Аравія).
Витрати на доставку товару збільшились на допоміжні послуги з експедування вантажу і морський фрахт з порту King Abdullah port (Саудівська Аравія) до порту SA-Gdynia (Польща) (графа 44 - код 3004 - рахунки ТФ11 від 05.04.22 і ТФ5 від 19.05.22).
У порту SA-Gdynia (Польща) витрати на доставку товару ще збільшились на компенсацію допоміжних послуг з експедування (палетування) і демередж (графа 44 - код 3004 - рахунок ТФ1 від 22.06.22).
При цьому рахунок на оплату ТФ1 від 22.06.2022 (складений ТОВ «Транс Фаворит» на підставі договору від 27.12.2019 №27-12-19) на суму 48 117грн., з них 1) Демередж К-р: MEDU1309337 - 37 486,50 грн.; компенсація допоміжних послуг з експедування (палетування) поза межами митної території України - 10 630,50 грн. (а.с.57).
25.08.2023 позивачем до відповідача подано заяву про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, обґрунтована тим, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» помилково включено до заявленої митної вартості товарів штраф - Демередж (графа 44 - код 3004 - рахунок на оплату №ТФ1 від 22.06.2022) (а.с.12).
25.08.2023 позивачем також подано до митної служби заяву на повернення надмірно сплачених сум митних платежів, а саме (028) 7497,30 грн.
Причиною виникнення такої суми коштів зазначено помилкове включення демереджу до митної вартості (а.с.9-10).
На заяви від 25.08.2023 № 233/01-23 щодо повернення надмірно сплачених сум митних платежів та від 25.08.2023 № 232/01-23 про внесення змін до митної декларації від 28.06.2022 №UA112080/2022/006692 листом від 06.09.2023 №7.20-1/7.20-15-02/13/2604 відповідачем роз'яснено, що на момент здійснення митного оформлення товару за МД від 28.06.2022 №UA112080/2022/006692 митним органом не приймалось рішення про коригування заявленої митної вартості, митна вартість визнана на підставі наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у тому числі з врахуванням рахунку від 22.06.2022 № ТФ1.
Відповідачем також зазначено, що враховуючи викладене, у митниці відсутні підстави для внесення змін до МД від 28.06.2022 № UA112080/2022/006692 за заявою від 25.08.2023 №232/01-23.
Крім того, відповідач вважає, що вказана у заяві від 25.08.2023 №233/01-23 сума митних платежів за зазначеною митною декларацією не обліковується як надміру сплачена та не підлягає поверненню (а.с.3-4).
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (Положення №450).
Пунктом 33 Положення № 450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.
У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації.
Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.
Відповідно до пункту 34 Положення № 450 не дозволяється, крім іншого:
внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;
внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання.
Згідно з пунктом 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном.
Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Таким чином, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта помилково зазначених в оформленій митній декларації відомостей про товар.
Порядок оформлення митним органом аркуша коригування, форму якого наведено в додатку 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, визначений Порядком оформлення аркушу коригування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145 (Порядок №1145).
Пунктом 3 цього Порядку №1145 встановлено, що аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.
Згідно з частиною четвертою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Матеріалами справи підтверджується, що для підтвердження складових митної вартості позивачем надані рахунки щодо транспортно-експедиційних витрат:
від 05.04.2022 № ТФ1 (морський фрахт за маршрутом Qingdao - King Abdullah port), від 05.04.2022 № ТФ11 (морський фрахт King Abdullah port, SA Gdynia), від 19.05.2022 № ТФ5 (допоміжні послуги з експедування вантажу поза митною територією України), від 22.06.2022 № ТФ1 (демередж; компенсація допоміжних послуг з експедування (палетування) поза межами митної території України), від 21.06.2022 № 21/06/10 (транспортні послуги по маршрутру: м.Гданськ (PL) - м.Запоріжжя: за межами України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за ЕМД № UA112080/2022/006692 митницею визнано заявлену декларантом митну вартість на підставі всіх наданих документів та завершено митне оформлення товару
Також матеріалами справи підтверджується, що у спірних правовідносинах поставка товару здійснювалась за умовами FOB, CN Qingdao (графа 20 - МД від 28.06.2022 №UA112080/2022/006692).
На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, умови поставки FOB («Free On Board», «франке борт») означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.
Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно.
Тобто, витрати і ризики з доставки товару до порту призначення, перевантаження і транспортування на склад, а також митного оформлення, лягають на покупця.
З матеріалів справи встановлено, що підставою подання заяви про внесення змін до митної декларації було помилкове включення до митної вартості (як до транспортних послуг) суми демереджу.
Оскільки сторонами висловлені різні підходи до такого поняття, суд першої інстанції правильно вказав про необхідність визначити правову природу демереджу у спірних правовідносинах.
Кодекс торговельного мореплавства України розрізняє поняття сталійного (час, протягом якого вантаж має бути завантажений на судно або вивантажений з нього), контрсталійного (додатковий час на вантаження/розвантаження, встановлений сторонами) і надконтрсталійного часу.
За приписами статті 149 Кодексу торговельного мореплавства України угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).
Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу (стаття 183 Кодексу торговельного мореплавства України).
Отже, демередж передбачає собою плату за простій судна протягом контрсталійного часу, нормативного простою, встановленого договором.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (ч.1 ст.316 Господарського кодексу України).
Разом з тим, договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.12.2019 № 27-12-19 (пункт 4.3.3, розділ «Відповідальність сторін»), укладеним між позивачем як клієнтом та ТОВ «Транс Фаворит» як експедитором, передбачено, що клієнт сплачує експедитору демередж (штраф за наднормативний простій контейнерного обладнання) відповідно до статей коносаментів та умов судноплавної лінії.
Відтак, угодою сторін визначено обов'язок клієнта сплачувати демередж як штраф за понаднормовий простій судна, а не як послугу, яка надається за договором, у зв'язку з чим у спірних правовідносинах демередж не може вважатись витратами на транспортування.
У розрізі наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позиція відповідача про те, що включення до митної вартості товару демереджу, визначеного сторонами договору як штрафної санкції, за фактичними обставинами справи призводить до завищення суб'єктом владних повноважень митної вартості товару.
З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність включення суми демереджу (штрафу) до митної вартості товару (про що зазначав позивач), тому наявна необхідність внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність відмови у виправленні помилки і внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692 від 28.06.2022 за заявою від 25.08.2023 № 232/01-23, що оформлена листом № 7.20-1/7.20-15-02/13/2604 від 06.09.2023.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно визначився, що з метою ефективного захисту прав позивача, правильним способом захисту порушеного права є, крім визнання протиправною відмови відповідача щодо внесення змін до митної декларації №UA112080/2022/006692, яка оформлена листом від 06.09.2023 №7.20-1/7.20-15-02/13/2604, також зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.08.2023 № 232/01-23 про надання дозволу на внесення змін до зазначеної декларації, з урахуванням висновків суду. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витроати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці -залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 05.06.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова