12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9231/23
(суддя Черниш О.А., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №340/9231/23 за позовом ОСОБА_1 до голови Кіровоградської обласної ради Дрозда Юрія Васильовича, Кіровоградської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 06 листопада 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Кіровоградської обласної ради Дрозда Юрія Васильовича, Кіровоградської обласної ради в якому, просить визнати протиправними та скасувати:
- розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року "Про утворення конкурсної комісії з проведення добору на посаду директора - художнього керівника КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького»
- рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №2 засідання конкурсної комісії від 14.09.2023 року, про визначення переможця конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» в особі ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовано тим, що проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького є незаконним, оскільки ця посада не була вакантною, строк дії контракту з ним не закінчився і він відповідав вимогам до керівника комунального закладу культури, установленим статтею 21-1 Закону України «Про культуру». При цьому, позивач вказує на порушення порядку проведення конкурсного добору та створення конкурсної комісії, наявність конфлікту інтересів у членів комісії при прийнятті рішень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не брав участі у конкурсному доборі як кандидат на посаду директора - художнього керівника театру та не подавав документи для участі у цьому конкурсі. На момент прийняття оскаржуваних рішень позивач займав посаду директора - художнього керівника цього театру, з якої був звільнений 26.09.2023 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту за п.2 ст.36 КЗпП України. Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив про те, що розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року про утворення конкурсної комісії, затвердження її складу, а також рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу, оформлене протоколом №2 від 14.09.2023 року, є актами індивідуальної дії, які безпосередньо не стосуються прав, свобод та інтересів позивача, а відтак і не порушують їх, тому позивач не має права на оскарження цих рішень (індивідуальних актів), а також на оскарження процедури, окремих етапів та результатів конкурсу, у якому він не приймав участі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем оскаржувалося у судовому порядку рішення від 03.08.2023 року «Про оголошення конкурсу на посаду директора-художнього керівника КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького», яке було скасовано судовим рішенням ухваленому у справі №340/9231/23, а тому, на думку позивача висновки суду зроблені у цій справі суперечать висновкам суду зробленим у справі №340/9231/23. Зазначає позивач і про те, що розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року та рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №2 порушують його права, оскільки стали підставою для його звільнення. Крім того, позивач вказує на те, що конкурсна комісія була сформована діячами культури, а не в передбаченому законом порядку, відповідачем не було дотримано правову процедуру проведення конкурсного відбору на посаду керівника театру, Кіровоградська обласна адміністрація не надавала свого представника в комісію.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №275-гр від 01.12.2022 року призначений на посаду директора - художнього керівника комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" відповідно до частин 5 - 7 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (а.с.13-14).
Між Кіровоградською обласною радою в особі голови обласної ради та ОСОБА_1 як директором - художнім керівником комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" 01.12.2022 року укладено контракт. Цей контракт діє з 01.12.2022 року відповідно до частин 5 - 7 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", до вирішення питання про призначення керівника в установленому порядку (а.с.18-25).
У липні 2023 року постійна комісія Кіровоградської обласної ради з питань власності надала висновки №365 від 25.07.2023 року, в яких рекомендувала голові Кіровоградської обласної ради організувати проведення конкурсів щодо призначення на посади керівників закладів у сфері культури, зокрема, керівника театру ім. М.Л. Кропивницького.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №182-гр від 03.08.2023 року "Про оголошення конкурсу на посаду директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького" оголошено конкурс на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького, оголошено про початок формування конкурсної комісії з проведення цього конкурсу, утворено комісію з жеребкування для відбору кандидатур на включення до складу конкурсної комісії (а.с.30-32).
На офіційному веб-сайті Кіровоградської обласної ради 03.08.2023 року оприлюднено оголошення про конкурс на посаду керівника театру ім. М.Л. Кропивницького з інформацією про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.
Позивач не погодився з розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №182-гр від 03.08.2023 року та у серпні 2023 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №340/6569/23 позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №182-гр від 03.08.2023 року "Про оголошення конкурсу на посаду директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького".
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року у справі №340/6569/23 скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Між тим, розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року "Про утворення конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" утворено конкурсну комісію з проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького та затверджено її склад: від органу управлення - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від громадських організацій - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , секретар комісії - Олійник О.М. (а.с.49-50).
Для участі у конкурсі на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького документи подали два кандидата: ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .
На першому засіданні комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького, яке відбулося 14.09.2023 року та оформлене протоколом №1 від 14.09.2023 року, вирішено обрати головою комісії ОСОБА_4 , допустити ОСОБА_9 та ОСОБА_2 до співбесіди та презентації проектів програм розвитку театру ім. М.Л. Кропивницького, провести друге засідання комісії 14.09.2023 року о 13:00 год (а.с.53-58).
Того ж дня на другому засіданні комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М. Л. Кропивницького за наслідками співбесіди з кандидатами прийнято рішення, оформлене протоколом №2 від 14.09.2023 року, яким переможцем конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького визначено ОСОБА_2 (а.с.59-62).
Згодом голова Кіровоградської обласної ради видав розпорядження №251-гр від 25.09.2023 року "Про керівника комунального закладу "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького", яким вирішив: 1) звільнити ОСОБА_1 з посади директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" 26.09.2023 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України; 2) призначити ОСОБА_2 на посаду директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" з 27.09.2023 року і в установленому порядку укласти з ним контракт строком на 5 років (а.с.16).
На підставі цього розпорядження позивач як директор - художній керівник театру ім. М.Л. Кропивницького видав наказ №169-к від 26.09.2023 року "Про звільнення ОСОБА_1 " про припинення виконання ним обов'язків директора - художнього керівника театру у зв'язку з закінченням строку дії контракту відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України (а.с.17).
Втім, не погодившись зі своїм звільненням, позивач у жовтні 2023 року звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Кіровоградської обласної ради та театру ім. М. Л. Кропивницького про визнання протиправним та скасування розпорядження №251-гр від 25.09.2023 року, наказу №169-к від 26.09.2023 року про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Наразі рішення у цивільній справі №405/7805/23 судом не ухвалене.
З цим адміністративним позовом позивач звернувся до суду, вважаючи незаконними розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №182-гр від 03.08.2023 року та рішення комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького, оформлене протоколом №2 від 14.09.2023 року.
Законність та обґрунтованість розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року та рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом №2 засідання конкурсної комісії від 14.09.2023 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про театри і театральну справу", театр - заклад культури (підприємство, установа чи організація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про театри і театральну справу" (Створення театрів) на території України створюються і діють театри, що відрізняються за видами театрального мистецтва, формою власності, спрямованістю на різні верстви населення та іншими ознаками.
Рішення про створення театру приймають його засновники (власники).
Засновниками театру можуть бути органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні або фізичні особи. Підставою для створення театрів є соціально-економічні, національні, культурно-мистецькі потреби регіонів та наявність відповідних творчих, кадрових і матеріально-технічних можливостей.
Театри можуть створюватися і діяти в усіх організаційних формах, передбачених законом.
Театри є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють у складі інших юридичних осіб (підприємств, установ, організацій, навчальних закладів), у самодіяльних та інших не заборонених законом формах.
Театри, засновані на державній або комунальній власності, мають відповідно статус державного чи комунального театру.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про театри і театральну справу" (Управління державними та комунальними театрам) органи державної влади та органи місцевого самоврядування спільно з іншими засновниками беруть участь у координації діяльності державних і комунальних театрів у порядку, встановленому законодавством.
Керівництво діяльністю державних та комунальних театрів у порядку, встановленому їхніми установчими документами, здійснюється директором театру - художнім керівником, з яким засновник укладає контракт строком на п'ять років.
Рішення про укладення контракту з керівником державного чи комунального закладу культури приймає засновник театру за результатами конкурсу.
Порядок проведення конкурсу та вимоги до кандидатів на посаду директора - художнього керівника державного чи комунального театру та генерального директора - художнього керівника національного театру визначаються статтями 21-1 - 21-5 Закону України "Про культуру".
Директор - художній керівник, генеральний директор - художній керівник театру, з яким засновник (засновники) уклав (уклали) контракт, у межах наданих йому повноважень: приймає на роботу та звільняє з роботи працівників театру; розпоряджається майном і коштами театру; укладає угоди; застосовує до працівників заходи заохочення та заходи дисциплінарного впливу; приймає рішення про надання творчим працівникам театру відпусток для участі в конкурсах, фестивалях тощо відповідно до Положення про порядок проведення конкурсів, фестивалів та відповідно до Порядку формування творчих груп, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв; затверджує за погодженням з головним режисером, постановниками (зокрема режисером, художником, диригентом, балетмейстером, хормейстером), керівниками виробничих цехів театру склади постановочних груп та виконавців, ескізи і макети оформлення вистав, плани роботи над новими постановками та виставами і визначає в установленому порядку їх готовність і строки випуску; затверджує календарні плани публічного виконання і публічного показу вистав та інших заходів; організує і забезпечує проведення вистав та інших заходів; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в театрі.
Правові засади діяльності у сфері культури, суспільні відносини, пов'язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей регулює Закон України "Про культуру", який містить такі норми:
Стаття 21. Особливості трудових відносин та працевлаштування в закладах культури
1. Керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу.
Керівники комунальних закладів культури у населених пунктах з населенням до 5 тисяч жителів можуть призначатися на посаду без проведення конкурсу шляхом укладення з ними контракту за результатами співбесіди за умови дотримання вимог, передбачених абзацом першим частини першої статті 21-1 цього Закону.
2. Протягом періоду тимчасової окупації керівники закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя призначаються на посаду без конкурсу шляхом укладення з ними контракту за результатами співбесіди. Право призначати керівників закладів культури на тимчасово окупованих територіях на посаду та укладати з ними контракт, а також звільняти із займаної посади мають:
1) Донецька, Луганська обласні державні адміністрації, відповідні військово-цивільні адміністрації у разі їх утворення - щодо керівників закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які до початку тимчасової окупації належали до сфери управління відповідно зазначених обласних державних адміністрацій чи органів влади, повноваження яких здійснюються військово-цивільними адміністраціями;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, - щодо керівників закладів культури на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та щодо керівників закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які до початку тимчасової окупації не належали до сфери управління органів влади, зазначених у пункті 1 цієї частини.
Керівник державного чи комунального закладу культури може призначатися керівником на умовах сумісництва в державному чи комунальному закладі культури, розташованому на тимчасово окупованих територіях, виключно відповідного функціонального спрямування.
Контракт з керівником закладу культури на тимчасово окупованій території, який призначається на посаду на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини, визначає основні вимоги щодо діяльності керівника та умови, передбачені абзацами четвертим - восьмим частини шістнадцятої статті 21-5 цього Закону.
Стаття 21-1. Вимоги до керівника державного чи комунального закладу культури
1. Керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.
2. Не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка:
- за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;
- має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- є близькою особою або членом сім'ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).
Стаття 21-2. Порядок конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури
1. Кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
2. Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів:
- оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
- формування складу конкурсної комісії;
- подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
- добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури;
- призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.
3. Організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління.
4. Орган управління оголошує конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури не пізніш як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту або впродовж семи днів з дня дострокового припинення його повноважень.
5. Оголошення про конкурс розміщується в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (за наявності), на офіційному веб-сайті органу управління, на інформаційних сайтах, сайтах професійного спрямування, сайтах установ культури та може поширюватися в будь-який інший спосіб.
6. Оголошення про конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури має містити інформацію про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.
Стаття 21-3. Склад, порядок формування і повноваження конкурсної комісії
1. Конкурсна комісія складається з дев'яти членів.
2. Персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
3. У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
4. У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє орган влади Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
5. Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу.
6. Громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.
7. Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.
Членами конкурсної комісії можуть бути: незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об'єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; члени міжнародних об'єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.
8. Членом конкурсної комісії не може бути особа, яка: за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена; має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією; є близькою особою або членом сім'ї учасника конкурсу чи органу управління; є членом трудового колективу закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.
9. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
10. Орган управління призначає секретаря конкурсної комісії, який бере участь у засіданнях комісії без права голосу. Секретар веде і зберігає протоколи засідань конкурсної комісії, які підписують усі члени конкурсної комісії.
11. Голова конкурсної комісії обирається членами конкурсної комісії з їх числа та проводить засідання конкурсної комісії.
Стаття 21-4. Подання документів для участі в конкурсі
1. Усі зацікавлені особи можуть взяти участь у конкурсі на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
2. Особа, яка бере участь у конкурсі, упродовж 30 днів з дня оголошення конкурсу подає такі документи:
- заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
- автобіографія, що містить прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв'язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
- копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
- два рекомендаційні листи довільної форми;
- мотиваційний лист довільної форми.
Зазначені документи надсилаються на поштову та електронну адреси органу управління у встановлений цією частиною строк.
3. Перелік документів, зазначених у частині другій цієї статті, є вичерпним. Особа може надати інші документи, які, на її думку, підтверджують її професійні чи моральні якості.
4. Особа, яка подає документи, відповідає за достовірність поданої інформації.
5. Упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання документів для участі в конкурсі орган управління оприлюднює подані документи, визначені у частині другій цієї статті, на своєму офіційному веб-сайті відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
6. Усі зацікавлені особи протягом семи днів з дня оприлюднення відомостей про кандидатів можуть подавати пропозиції та зауваження щодо кандидатур на електронну пошту органу управління, які передаються конкурсній комісії.
7. Під час проведення конкурсу обробка персональних даних учасників здійснюється відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
Стаття 21-5. Добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури та призначення керівника
1. Конкурсний добір проводиться публічно.
2. Орган управління забезпечує відео- та аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії та розміщує матеріали засідань конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті. Представники медіа та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п'ять років.
3. Орган управління не пізніш як за 10 днів до дня проведення першого засідання конкурсної комісії повідомляє кандидатів про час та місце проведення засідання конкурсної комісії.
4. За клопотанням члена конкурсної комісії орган управління забезпечує його участь у засіданнях конкурсної комісії в режимі відеоконференції. Відповідне клопотання подається не пізніш як за три дні до початку засідання конкурсної комісії.
5. Конкурсна комісія проводить перше засідання через 10 днів після закінчення строку приймання документів.
6. На першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв'язку, зазначеним в автобіографії.
7. Особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії.
8. Орган управління зобов'язаний оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті умови праці, відомості про матеріально-технічну базу закладу культури, фінансову звітність за попередній бюджетний період закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.
9. На другому засіданні конкурсна комісія проводить співбесіду з кандидатами, під час якої заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п'ять років.
10. Допоміжними критеріями під час голосування на користь кандидатів є: післядипломна освіта у галузі управління; ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління; науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук; досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури; володіння офіційними мовами Європейського Союзу; досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проектів; схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих медіа; бездоганна ділова репутація.
11. Конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу шляхом голосування та оприлюднює його на офіційному веб-сайті органу управління та в інший спосіб. Спосіб голосування визначається рішенням конкурсної комісії.
12. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії.
13. У разі виявлення фактів, що свідчать про конфлікт інтересів члена конкурсної комісії, такий член конкурсної комісії не бере участі в голосуванні.
14. У разі відхилення конкурсною комісією всіх кандидатів конкурсна комісія проводить повторний конкурс. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному статтями 21-1-21-5 цього Закону.
15. Керівник органу управління зобов'язаний призначити переможця конкурсу керівником державного чи комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. Підставою для видання наказу про призначення керівника державного чи комунального закладу культури є підписання контракту. Істотні умови контракту публікуються на офіційному веб-сайті органу управління не пізніше наступного дня після його підписання.
16. Контракт з керівником державного чи комунального закладу культури визначає основні вимоги до діяльності закладу культури, виконання яких є обов'язковим для керівника, та інші умови.
Обов'язковими умовами контракту з керівником державного чи комунального закладу культури є: програми розвитку закладу культури на один і п'ять років, що розглядалися на засіданні конкурсної комісії; умови оплати праці керівника; критерії оцінки праці керівника; особливості порядку здійснення контролю за діяльністю закладу культури; заходи відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов контракту; особливі підстави для дострокового розірвання контракту та відповідні наслідки для його сторін.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 2 статті 10 цього Закону обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Відповідно до частин 3, 5 статті 16 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: 20) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".
Відповідно до частин 6, 7 статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної, обласної, районної у місті ради: 18) вирішує інші питання, доручені йому радою.
Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Рішенням Кіровоградської обласної ради №706 від 27.01.2015 року затверджене Положення про порядок призначення на посади та звільнення з посад, укладення контрактів з керівниками комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області.
Пунктом 2.1 цього Положення передбачено, що призначення на посади керівників комунальних підприємств, закладів, установ і організацій спільної власності області (крім керівників комунальних закладів культури) вирішуються виключно на пленарних засіданнях сесій Кіровоградської обласної ради відповідно до чинного законодавства України.
Керівники комунальних закладів культури спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу у відповідності з вимогами Законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про охорону культурної спадщини", "Про театри і театральну справу" (із змінами та доповненнями згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури").
З метою дотримання вимог даних Законів України голові обласної ради доручається забезпечення:
- оголошення відповідних конкурсів на посади керівників комунальних закладів культури спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області;
- формування складу відповідних конкурсних комісій та затвердження їх персонального складу, включивши до складу даних комісій представників обласної ради та обласної державної адміністрації;
- організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсних комісій.
Призначення переможців конкурсів керівниками відповідних комунальних закладів культури здійснюється не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсів шляхом видання відповідних розпоряджень голови обласної ради та підписання контрактів. Істотні умови контракту публікуються на офіційному веб-сайті Кіровоградської обласної ради не пізніше наступного дня після його підписання.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №209-гр від 01.07.2020 року затверджене Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду керівника комунального закладу культури спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області.
Згідно з пунктом 6 розділу І цього Положення рішення про утворення конкурсної комісії та її персональний склад затверджуються розпорядженням голови обласної ради. У разі необхідності до персонального складу конкурсної комісії можуть вноситися зміни.
Пунктами 2, 6, 7 розділу ІІІ Положення передбачено, що організаційною формою роботи конкурсної комісії є засідання.
Рішення конкурсної комісії оформлюється протоколом, який підписується головою та всіма членами конкурсної комісії, присутніми на засіданні. Член конкурсної комісії, незгодний з прийнятим рішенням, може письмово висловити свою окрему думку з відповідного питання, яка додається до протоколу засідання.
Протокол засідання конкурсної комісії із зазначенням переможця оформлюється секретарем конкурсної комісії протягом 3 робочих днів із дати проведення засідання конкурсної комісії і доводиться до відома голови обласної ради головою конкурсної комісії у письмовій формі.
Як з'ясовано судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, комунальний заклад "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" належить до об'єктів комунальної власності - спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області, а його засновником і органом управління є Кіровоградська обласна рада. Керівництво діяльністю театру здійснює директор театру - художній керівник, з яким засновник укладає контракт.
За загальними правилами, визначеними Законами України "Про культуру", "Про театри і театральну справу", такий контракт укладається строком на 5 років, а рішення про укладення контракту з керівником комунального закладу культури приймає засновник театру за результатами відкритого та публічного конкурсу. Участь у конкурсі на посаду керівника комунального закладу культури можуть взяти усі зацікавлені особи, які відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам.
Добір кандидатів на посаду керівника закладу культури здійснює конкурсна комісія, яка приймає рішення про визначення переможця конкурсу. Це рішення є обов'язковим для керівника органу управління, який зобов'язаний призначити переможця конкурсу керівником комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання призначення і звільнення керівників об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласних рад (крім випадків, передбачених частиною 2 статті 21 Закону України "Про культуру", які стосуються призначення та звільнення керівників закладів культури на тимчасово окупованих територіях).
Кіровоградська обласна рада як орган управління закладів культури, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селиш і міст області, у Положенні, затвердженому рішенням №706 від 27.01.2015 року, доручила голові обласної ради забезпечувати оголошення конкурсів на посади керівників закладів культури, формування складу відповідних конкурсних комісій та затвердження їх персонального складу, організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії.
ОСОБА_1 у грудні 2022 року призначений розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №275-гр від 01.12.2022 року на посаду директора - художнього керівника театру ім. М.Л. Кропивницького без конкурсного добору, шляхом укладення з ними контракту, з посиланням на частини 5 - 7 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (а.с.13-14).
Норми абзацу 1 частини 5, абзацу 2 частини 7 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" №2259-IX від 12.05.2022 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачали, що у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб'єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій, на які особи призначені відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, оголошується конкурс. Граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено відповідно до абзацу першого частини п'ятої цієї статті, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Так, позивач звертаючись до суду з цим позовом зазначає про порушення оскаржуваними рішеннями своїх прав, свобод та інтересів, та стверджує, що оскаржувані рішення призвели до порушення його трудових прав як директора - художнього керівника театру та зумовили його звільнення з цієї посади у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Відповідно до частини 1 статті 55, частини 2 статті 124 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
За визначеннями, наведеними у статті 4 КАС України:
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
18) нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правилами статті 160 КАС України позивач у позовній заяві повинен викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зокрема зазначити:
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача,
- у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 року у справі №9901/415/18 досліджувала ознаки і властивості нормативно-правового й індивідуального актів і вказала, що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб'єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов'язки.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року (справа №9901/226/21), від 16.03.2023 року (справа № 9901/494/21).
Оскаржуване позивачем розпорядження голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року "Про утворення конкурсної комісії з проведення добору на посаду директора - художнього керівника КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького" є актом посадової особи місцевого самоврядування. Це розпорядження є актом індивідуальної дії, оскільки: не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо визначення кола осіб - членів конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури; не регулює певний вид суспільних відносин і не розраховане на багаторазове застосування, а вичерпало свою дію після завершення роботи комісії.
Конкурсна комісія, утворена розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради №195-гр від 14.08.2023 року, після направлення голові Кіровоградської обласної ради протоколу №2 від 14.09.2023 року про визначення переможця конкурсу на посаду директора театру - художнього керівника припинила свою діяльність, не здійснює публічно-владні управлінські функції і на момент звернення позивача до суду з цим позовом вже не мала статусу суб'єкта владних повноважень.
Водночас рішення цієї комісії про визначення переможця конкурсу, яке було ухвалене нею за результатами конкурсу та оформлене протоколом №2 від 14.09.2023 року, є рішенням конкурсної комісії в розумінні пункту 9 частини 1 статті 19 КАС України, яке може бути оскаржене до суду.
Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не брав участі у конкурсному доборі як кандидат на посаду директора - художнього керівника театру та не подавав документи для участі у цьому конкурсі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що цим рішенням не порушено права та інтереси позивача, а відтак у позивача не має правових підстав на оскарження цих рішень (індивідуальних актів), а також на оскарження процедури, окремих етапів та результатів конкурсу, у якому він не приймав участі.
Позивач звернувся до суду з цим позовом не з метою дотримання публічного інтересу, а з метою захисту своїх трудових прав, порушених внаслідок звільнення його з посади директора - художнього керівника комунального театру. Ця посада не є посадою публічної служби, а спір про поновлення на такій посаді є приватноправовим спором та вирішується у цивільній справі №405/7805/23, яка перебуває на розгляді Ленінського районного судому м. Кіровограда. Оцінку доводам позивача про чинність укладеного з ним контракту від 01.12.2022 року, відсутність підстав для його припинення та незаконність проведення конкурсного добору на посаду директора - художнього керівника театру до закінчення цього контракту має надати саме цей суд, який вирішує спір про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 року у справі №910/10011/19.
Тож виходячи із змісту порушеного права, за захистом якого звернувся позивач, характеру спірних правовідносин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту щодо скарження етапів та результатів конкурсу не є ефективним та не забезпечить відновлення його порушеного права на працю. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №340/9231/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 червня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва