11 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32301/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 в адміністративній справі №160/32301/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 в адміністративній справі №160/32301/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Водночас із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 в адміністративній справі №160/32301/23 залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору в належному розмірі за належними реквізитами та обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано 22.05.2024 уповноваженим представником відповідача в електронному кабінеті, що підтверджується матеріалами справи.
На виконання вимог згаданої ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало клопотання, в якому останнє просило поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Головним управлінням апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 160/32301/23 складена та подана через підсистему “Електронний суд” 25.03.2024. Проте, через технічний збій не доставлена до Третього апеляційного адміністративного суду.Крім того, в умовах воєнного стану гарантується право на судовий захист, запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Також, відповідачем надано платіжне доручення про сплату судового збору.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.
Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, згідно фактичних обставин справи оскаржуване рішення було направлено на офіційну електронну адресу апелянта. Додатково слід зазначити, апелянт отимав копію оскаржуваного рішення у електронному кабінеті.
Оскаржуване рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримав 27.02.2024 в електронному кабінеті, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому апеляційна скарга була подана лише 03.05.2024, тобто з порушенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного рішення від 26.02.2024 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету 27.02.2024, то відлік строку на подачу апеляційної скарги починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов'язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі № 440/931/21.
Суд, звертає також увагу на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а щодо застосування судами положень статті 251 КАС України, зокрема було зазначено, що: “у розумінні статті 251 КАС України врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення”.
Водночас, у справі що розглядається копія оскаржуваного рішення доставлена на електронну пошту та до Електронного кабінету відповідача(про що зазначає сам відповідач у апеляційній скарзі), який зареєстрований за офіційною адресою: 04001@dp.pfu.gov.ua.
Разом із тим, доказів на які посилається відповідач, проте, що Головним управлінням апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 160/32301/23 складена та подана через підсистему “Електронний суд” 25.03.2024, проте, через технічний збій не доставлена до Третього апеляційного адміністративного суду, відповідачем не надано та такі в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання апелянта на те, що пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення зумовлений введенням воєнного стану в Україні судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень. Будь-яких доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість забезпечення невідкладне подання апеляційної скарги вдруге через запровадження воєнного стану в Україні, Відповідачем не надано.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.02.2024. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення
до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.12.2021 у справі № 620/4510/20.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 в адміністративній справі №160/32301/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров