06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/24041/23
Головуючий суддя І інстанції - Лозицька І.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року в адміністративній справі №160/24041/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА100180/2023/000028/2 від 20.06.2023 р.
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100180/2023/000236 від 20.06.2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА100180/2023/000028/2 від 20.06.2023 р.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100180/2023/000236 від 20.06.2023 р.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 13.08.2020р. між Nikel Paslanmazctlik San Ve Tic a. S., Турція (Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №AVMG-Nikel/2020, за яким Постачальник зобов'язався в строки і на умовах, встановлених даним контрактом передати у власність виріб із нержавіючої сталі (товар) і належні до нього документи, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість у відповідності з положеннями даного контракту.
Сторонами в пунктах 2.1.-2.3. контракту погоджено, що ціна на товар фіксується за одиницю ваги нетто товара, включає вартість тари, упаковки і маркування товару. Загальна вартість контракту становить вартість товару, поставленого у відповідності з даним контрактом, протягом строку його дії. Валюта контракту долар США.
Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. контракту Покупець здійснює передплату в розмірі 100% вартості поставляємої партії товару, якщо інші умови оплати не будуть обумовлені в проформах-інвойсах. Передплата здійснюється на підставі проформи інвойса, виставленого Постачальником шляхом направлення на електронну пошту Покупця.
Товар поставляється партіями. Партією товару являється асортимент і кількість товару, вказані в комерційному інвойсі до даного контракту. Поставка товару здійснюється на умовах FCA Emek Mah Nato Yolu Cd No 319/1Sancaktere/ISTANBUL у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торівельних термінів «ІНКОТЕРМС 2010».
На виконання визначених у контракті умов постачальником було поставлено покупцю товар.
19 червня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Київської митниці було подано декларацію № 23UА100180509066U0, якою до митного оформлення було заявлено шість позицій товару:
ТОВАР 1: Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально- цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), сталі марки 304/2В у рулонах, розміром: 1,00*1000 мм-980кг;
Вміст нікелю: 8,010-8,040%.
Виробник: TRINOX METAL;
ТМ: TRINOX METAL;
Країна виробництва: TR;
ТОВАР 2: Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально- цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім гарячого прокатування, марки сталі: 304 N1 у листах, розміром: 6,00*1500*6000 мм - 2510 кг.;
Вміст нікелю: 8,02%, без додання титану.
Виробник: Nikel Paslanmaz Celik Sanayi VE Ticaret A.S.;
Торгівельна марка: Nikel Paslanmaz Celik;
Країна виробництва: TR;
ТОВАР 3: Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально- цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марка сталі 430\2В, у листах розміром:
1,50*1250*2500мм - 1982 кг.;
1,50*1250*2500мм - 1982 кг.;
1,50*1250*2500мм - 1044 кг.;
вміст нікелю - 0,34%;
Виробник: TRINOX METAL;
ТМ: TRINOX METAL;
Країна виробництва: TR;
ТОВАР 4: Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально- цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), завтовшки 0,5мм або більше, але не більше як 1мм, з масовою часткою нікелю менш як 2,5%, марки сталі: 430/ВА+LPVC, розміром-.
0,80*1250*2500 мм-1160кг;
Без вмісту нікелю.
Виробник: POSCO ASSAN TST Steel Industry;
ТМ: POSCO ASSAN;
Країна виробництва: TR;
ТОВАР 5: Прутки та бруски з корозійностійкої (нержавіючої) сталі гарячого прокатування, без подальшого оброблення, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, з масовою часткою нікелю 2,5% або більше, марки сталі 304, діаметром:
42мм - 862 кг; 45мм - 229 кг; 50мм - 565 кг; 10мм - 184 кг; 10мм - 975 кг; 10мм - 1022 кг; 10мм - 1003 кг; 10мм - 841 кг; 75мм - 634 кг; 75мм - 637 кг; 75мм - 638 кг; 75мм - 212 кг; 65 мм - 960 кг; Вміст нікелю 8,04-8,06% 316, діаметром: 18мм - 464 кг; 20мм - 304 кг; 30мм - 787 кг; Вміст нікелю: 10,04-10,06%
Виробник: AVTAR STEEL LIMITED;
ТМ: нема даних;
Країна виробник: IN.
ТОВАР 6: Прутки та бруски з корозійностійкої (нержавіючої) сталі гарячого прокатування, без подальшого оброблення, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, з масовою часткою нікелю менш як 2,5%, марки сталі 420, діаметром:
16мм-745кг; 16мм - 755 кг; 16мм - 407 кг;
Без вмісту нікелю;
Виробник: AVTAR STEEL LIMITED;
ТМ: нема даних;
Країна виробник: IN.
Вказаний товар позивачем було отримано від компанії NIKEL PASLANMAZ CELIK SANAYI VE TICARET ANONIM SIKRETI (Туреччина, реєстраційний номер 391598) за Контрактом AVMG-Nikel/2020 від 13 серпня 2020 року.
Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.
На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано, зокрема, наступні документи:
комерційний інвойс №DEF2023000001566 від 09.06.2023;
комерційний інвойс №DEF2023000001567 від 09.06.2023;
банківський платіжний документ №10 від 06.06.2023;
банківський платіжний документ №2052 від 23.05.2023;
банківський платіжний документ №2059 від 01.06.2023;
сертифікат якості №210506-RBZ7AN-0002А1-0003 від 31.05.2021;
сертифікат якості 00519782783600 від 15.05.2023;
сертифікат якості 3073 від 23.06.2022;
сертифікат якості 3191 від 16.08.2022;
сертифікат якості ASE/022/22-23/07 від 07.05.2022;
сертифікат якості ASE/022/22-23/08 від 07.05.2022;
сертифікат якості ASE/031/22-23/05 від 17.05.2022;
сертифікат якості ASE/031/22-23/06 від 17.05.2022;
сертифікат якості ASE/033/22-23/06 від 20.05.2022;
сертифікат якості ASE/057/22-23/11 від 02.07.2022;
сертифікат якості ASE/088/22-23/09 від 08.08.2022;
сертифікат якості ASE/088/22-23/10 від 08.08.2022;
сертифікат якості ASE/088/22-23/11 від 08.08.2022;
сертифікат якості ASE/179/22-23/01 від 04.02.2023;
сертифікат якості ASE/179/22-23/14 від 04.02.2023;
сертифікат якості ASE/185/22-23/20 від 14.02.2023;
сертифікат якості ASE/201/22-23/09 від 14.03.2023;
рахунок-проформа бн від 23.05.2023;
рахунок проформа бн від 01.06.2023;
рахунок проформа бн від 02.06.2023;
автотранспортна накладна А №002421 від 09.06.2023;
супровідний документ Т1 №23ТR34130001709122 від 12.06.2023;
рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №854 від 09.06.2023;
довідка про транспортні витрати від 09.06.2023;
зовнішньоекономічний контракт AVMG-Nikel/2020 від 13 серпня 2020 року
доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткова угода №2 від 30.12.2022;
доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткова угода №3 від 02.06.2023;
доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткова угода №4 від 05.06.2023;
доповнення до внутрішнього договору - заявка №0906/2 від 09.06.2023;
договір про надання послуг митного брокеру 01/04 від 01.04.2023;
договір про перевезення №05052022 від 05.05.2022;
інші некласифіковані документи - лист про помилку в експортній декларації від 14.06.2023;
копія митної декларації країни відправлення №233411300ЕХ00469781 від 10.06.2023;
копія митної декларації країни відправлення №233411300ЕХ00469896 від 10.06.2023.
За результатом розгляду наведених документів, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 20.00.2023 №UA00180/2023/000028/2.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які по суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митницею вартостях, а саме: митні декларації UA00180/2022/031353 від 08.11.2022 (2,7491 дол. США/кг); UA00490/2023/002715 від 24.04.2023 (1,6087 дол.США/кг); UA100330/2023/138826 від 25.04.2023 (3,2669 дол.США/кг); UA100330/2023/138826 від 25.04.2023 (2,0365 дол.США/кг).
Також, відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100180/2023/000236 від 20.06.2023 року.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення та картки відмови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №UA100180/2023/000028/2 від 20.06.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100180/2023/000236 від 20.06.2023, є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки про те, що:
- відповідно до пункту 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 13.08.2020 №AVMG-Nikеl/2020, покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості партії товару, що поставляється, якщо інші умови оплати не будуть обумовлені в проформах-інвойсах, Відповідно до наданих комерційних інвойсів від 09.06.2023 № DEF202300U001566, DEF202300U001567 передбачено 100% передоплату за товар. До оформлення наданні платіжні доручення в іноземній валюті на суму 146450 дол. США тоді як до митного оформлення подано інвойси на суму 49333.42 дол. США. Платіжні доручення неможливо ідентифікувати з наведеною партією товару;
- в графі 16 автотранспортної накладної (CMR) від 09.06.2023 № А №002421 зазначено, що перевізником є ПП « ОСОБА_1 ». Декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004р. №V1.955-TV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора .та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.
- до митного оформлення надані комерційні інвойси 09.06.2023 №DEF2023000001566, DEF2023000001567. В наданих, відповідно до пункту 5.6 зовнішньоекономічного контракту від 13.08.2020 № AVMG-Nikel/2020, копіях митної декларації країни відправлення від 10.06.2023 №23341300ЕХ00469781, 23341300ЕХ00469781 номер інвойсу відсутній. Отже, вищевказану копію митної декларації країни відправлення неможливо ідентифікувати із задекларованою партією товару.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача лист-пояснення, в якому зазначено, що останнім згідно контракту від 13.08.2022 року № AVMG-Nilel/2020 здійснено передплату за товар за інвойсами № DEF2023000001553 від 08.06.2023 року, DEF2023000001566 від 09.06.2023 року, DEF2023000001567 від 09.06.2023 року та проформи інвойсу на передплату від 23.05.2023 року на загальну суму 37456.88 дол. США., проформи інвойсу на передплату від 01.06.2023 року на загальну суму 64814.82 дол. США, проформи-інвойсу на передплату від 02.06.2023 року на суму 84450.00 дол. США.
За інвойсами DEF2023000001566 від 09.06.2023 року, DEF2023000001567 від 09.06.2023 року сума переплати складає 49333.42 дол. США.
За інвойсом № DEF2023000001553 від 08.06.2023 року сума передплати складає 32000.00 грн.
Переплата у розмірі 65168.87 дол. США. зараховується на невідвантажені товари в наступних постачаннях.
Вказане також підтверджується копіями наведених документів, які були подані позивачем до суду.
Що стосується посилань відповідача на те, що платіжні доручення неможливо ідентифікувати з наведеною партією товару, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх хибними, оскільки як вбачається з розділу «Призначення платежу» платіжних інструкцій від 01.06.2023 року № 2059, від 06.06.2023 року № 10, від 23.05.2023 року №2052, в них зазначено проформи-інвойси, на підставі яких здійснюється передоплата, що свідчить про можливість пов'язування їх з наведеною партією товару.
Що стосується посилань відповідача на те, що декларантом не надано документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доставка вантажу товариства відповідно до умов Контракту здійснювалась за Договором №05052022 від 05.05.2022 р. на транспортно- експедиторське обслуговування з ПП «Транслогістик», укладеним між позивачем та ПП «Транслогістик». І транспортна складова митної вартості товарів, наданих до митного оформлення Позивачем за митною декларацією № 23UА100180509066U0, підтверджується Заявкою до вказаного договору, рахунком на оплату транспортно- експедиційних послуг та Довідкою про транспортні витрати.
При цьому, відносини, що мали місце між експедитором ПП «Транслогістік» та залученими ним для виконання замовлення Позивача перевізниками (ПП «Швець О.»), не мають відношення до витрат позивача, оскільки залучення субпідрядників не заборонено ані законодавством України, ані умовами контракту на транспортно-експедиційне обслуговування. Витрати експедитора за договорами із залученими ним перевізниками не є складовими митної вартості товарів позивача та є складовою вартістю договору з ПП «Транслогістик».
Що стосується посилань відповідача на те, що копію митної декларації країни відправлення неможливо ідентифікувати із задекларованою партією товару, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення надається декларантом у випадку якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку, як було встановлено судом апеляційної інстанції, були відсутні розбіжності у поданих позивачем документах щодо митної вартості товару, а тому можливі розбіжності у митній декларації країни відправлення не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та необхідності їх скасування.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року в адміністративній справі №160/24041/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов