Справа №755\5376/24 Суддя І інстанції - Федосєєв С,В.
Провадження № 33/824/3144/2024 Суддя апел. інст.- Глиняний В.П.
11 червня 2024 року суддя Київського апеляційного Глиняний В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гармаша М.Ю. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2024,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Постановою судді встановлено, що ОСОБА_1 09.03.2024 року в 00 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Регенераторній, 4, корп. 2 в порушення вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом марки «Ауді» д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проведений за згодою водія із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер» № 6820, результат тесту 1,31 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Гармаш М.Ю. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суддею першої інстанції постановлено рішення за відсутності достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддею не надано відповідної оцінки поясненням ОСОБА_1 , за якими він не встиг здійснити рух автомобілем, а від так не міг бути суб'єктом інкримінованого правопорушення. За таких обставин, вважає адвокат, у працівників поліції не було підстав проводити огляд водія на встановлення стану сп'яніння. Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис з камер поліцейського, на переконання апелянта, не містить підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем та вказує на порушення прав водія під час складання протоколу, оскільки працівники поліції перед отриманням пояснень від водія не роз'яснили йому права, передбачені ст.63 КУ, зокрема права не свідчити проти себе. Також адвокат вважає, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення рапорти працівників поліції не можуть бути розцінені як доказ винуватості ОСОБА_1 , оскільки працівники поліції є явно упередженими.
Зробивши доповідь за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення адвоката Гармаша М.Ю. та ОСОБА_1 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, при цьому ОСОБА_1 не заперечував обставини, за якими було складено протокол про адміністративне правопорушення та результати обстеження на стан алкогольного сп'яніння, що були встановлені технічним засобом «Драгер», вказавши, що він не керував автомобілем, перевіривши матеріали справи, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повній мірі, з'ясував всі обставини події, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного , наркотичного чи іншого сп'яніння
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а). Правил дорожнього руху за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 858663 від 09.березня 2024 року, з якого вбачається, що цієї ночі о 00 год. 35хв. в м. Києві по вул. Регенераторна, 4, корп. 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, який був встановлений шляхом огляду водія працівниками поліції з використанням технічного приладу «Драгер» №6820, результат становив 1,31 проміле; роздруківкою тесту з технічного приладу «Драгер №6820» та Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу; розпискою ОСОБА_2 , яка 09.03.2024 року отримала ключі від автомобіля «Ауді» д.н.з НОМЕР_1 , чим ОСОБА_1 був відсторонений від керування автомобілем.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, долученим до протоколу.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою та, відповідно, спростовують доводи апеляційної скарги про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із-за відсутності доказів керування ним транспортним засобом.
Враховуючи сукупність письмових доказів, наявних у адміністративній справі, приходжу до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини події, а дії водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є порушенням п. 2.9 а). Правил дорожнього руху та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом з дотриманням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП., в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги адвоката Гармаша М.Ю. щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем з посиланням на упередженість працівників поліції та недопустимість їх рапортів як доказу у справі є непереконливими, оскільки доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За рапортом ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Д. Ніколайчука автомобіль «Ауді» дн.з. НОМЕР_1 було зупинено 09.03.2024 року по вул. Регенераторна, 4, оскільки водій перебував у стані алкогольного сп'яніння, та викликано працівників патрульної поліції. Як вбачається з досліджено відеозапису з камери поліцейського, за кермом автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 знаходився ОСОБА_1 ,. під час спілкування з яким працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців, порушення мови) Працівниками поліції, вбачаючи ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці пригоди з використанням технічного засобу «Драгер», на що він погодився, що й було зроблено. Отримавши результат тестування ОСОБА_1 не став його заперечувати.
Отже, всупереч доводам апеляційної скарги, з відеозапису слідує, що саме ОСОБА_1 станом на 00 год 35хв 09.03.2024 року керував автомобілем перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вимог щодо необхідності проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я після отримання результатів огляду на встановлення стану такого сп'яніння з допомогою технічного засобу не заявляв.
Постановляючи рішення суддя не погодився з доводами адвоката Гармаша М.Ю., які також викладені адвокатом у апеляційній скарзі, про необхідність закриття провадження у адміністративній справі із-за порушення прав ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що є обґрунтованим, оскільки у складеному протоколі наявна інформація про ознайомлення особи з правами, передбаченими ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, є підпис ОСОБА_1 та відсутні будь які його пояснення щодо визнання чи заперечення своєї вини у адміністративному правопорушення.
Непереконливими є і посилання адвоката на невідповідність складеного протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП з огляду на виправлення в державному номерному знаку, оскільки протокол не містить суттєвих виправлень змісту обставин адміністративного правопорушення, тоді як за матеріалами долученими до протоколу вбачається, що автомобіль «Ауді» має державний номерний знак НОМЕР_1 : Розписка власника автомобіля ОСОБА_2 ; рапорт ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві л-нта поліції Д. Ніколайчука; ксерокопія даних про державну реєстрацію транспортного засобу «Ауді».
Таким чином, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Гармаша М.Ю,. залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Глиняний