Апеляційне провадження № 22-ц/824/11423/2024 Доповідач - Кулікова С.В.
м. Київ Справа № 756/16458/23
11 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кулікової С.В.
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Луценко О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно набуте в період шлюбу,-
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину квартири - задоволено.
Визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , жилою площею 15,40 кв.м., загальною площею 32,20кв.м.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно набуте в період шлюбу - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати.
29 квітня 2024 року апеляційна скарга зареєстрована в Київському апеляційному суді.
14 травня 2024 року справа надійшла до Київського апеляційного суду на запит.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року - залишено без руху та запропоновано надати до Київського апеляційного суду квитанцію про оплату судового збору, та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення відповідача від сплати судового збору та надати копії виправленої апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи з зазначенням відомостей про наявність електронного кабінету.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року направлено 22 травня 2024 року апелянтові.
31 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги та додав копію квитанції про сплату судового збору.
Однак ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного суд від 15 травня 2024 року в частині зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та не надав виправлені апеляційні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана Ребицьким Олегом ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У встановлені в ухвалі Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року строки, недоліки апеляційної скарги не усунено, а саме не подано до суду апеляційної інстанції виправлену апеляційну скаргу, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає апеляційну скаргу; не надано копії виправленої апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частина 2 статті 357 ЦПК України передбачає, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст.185 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що апелянтом не виконано вимог ухвали Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року протягом встановленого судом строку та жодних заяв в порядку виконання ухвали суду станом на 10 червня 2024 року не надійшло, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року, необхідно визнати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: