Справа № 758/2724/23 суддя в І-й інстанції ОСОБА_2
Провадження № 23-з/824/26/2024 суддя в ІІ-й інстанції ОСОБА_3
Категорія: ч. 1 ст. 472 МКУ
Іменем України
10 червня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_3, розглянувши матеріали заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «АВАНТАЖ-7», за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, за нововиявленими обставинами, -
Постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року апеляційну скаргу Енергетичної митниці Держмитслужби задоволено.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України скасувано та прийнято нову постанову.
Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_2, працюючого директором ТОВ «Авантаж-7», ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, у сумі 1 137 303,41 грн., із стягненням вартості товару у розмірі 1 137 303, 41 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн.
Адвокат ОСОБА_4 у своїй заяві про перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами вважає, що на теперішній час існують нововиявлені обставини, які виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 КУпАП України, та які не були відомі Київському апеляційному суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим постанова суду від 27 листопада 2023 року підлягає скасуванню.
При цьому керувався практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми КПК України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин.
Перевіривши матеріали заяви адвоката ОСОБА_4 про перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що заяву сторони захисту разом з додатками необхідно повернути заявнику, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.
Так, ст. 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях і діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення ухвалені в порядку КУпАП.
Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження №51-4998ска19, зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет, не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.
У рішенні у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року ЄСПЛ також зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Аналогічним є висновок ЄСПЛ у рішенні по справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року де вказано, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.
За таких підстав, приходжу до висновку, що заяву адвоката ОСОБА_4 про перегляд постанови Київського апеляційного суду за нововиявленими обставинами необхідно повернути заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, суд, -
Заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року за нововиявленими обставинами у справі про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, - повернути заявнику разом із всіма додатками.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3