12 червня 2024 р.Справа № 520/27226/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судових засідань: Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Комунального підприємства "Тролейбусне депо №3" про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 по справі № 520/27226/23
за позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Тролейбусне депо №3"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі № 520/27226/23 - скасовано.
Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Тролейбусне депо №3" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Комунального підприємства "Тролейбусне депо №3" - відстрочку задоволення запитів на інформацію та надання неповної інформації на запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 15.09.2021 та від 16.09.2021, викладені в листі від 10.04.2023 №176.
Зобов'язано Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3" надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію, згідно із запитами на отримання публічної інформації від 15.09.2021 та від 16.09.2021, а саме: надати належним чином засвідчену копію договору поруки від 29.12.2016, на підставі якого КП "Тролейбусне депо №3" сплачує грошові кошти ОСОБА_2 ; інформацію про те, в забезпечення якого кредитного або іншого договору або договорів, укладені договори поруки між КП "Тролейбусне депо №3" та громадянином України ОСОБА_2 . Надати номер, дату укладення цих договору або договорів, мету їх укладення, цільове призначення і обсяг отриманих кредитних коштів та надати належним чином засвідчені копії вказаних договорів; інформацію про те, які документи ОСОБА_2 надав КП "Тролейбусне депо №3" на підтвердження погашення ОСОБА_2 заборгованості КП "Тролейбусне депо №3" за кредитним або іншим договором або договорами та необхідності повернення ОСОБА_2 боргу за договорами поруки. Коли ОСОБА_2 погашена заборгованість КП "Тролейбусне депо №3", якій юридичній особі та в якій формі - в повному обсязі грошовими коштами або в будь-якій іншій формі. Надати номер, дату цих документів, суму погашення заборгованості перед кредитною установою або іншою юридичною особою, форму погашення заборгованості, суму вимоги до КП "Тролейбусне депо №3" та надати належним чином засвідчені копії цих документів;
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 2684 гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Тролейбусне депо №3".
КП "Тролейбусне депо №3" звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення зазначеної постанови, а саме чи може КП "ТД № 3" судові витрати за подання адміністративного позову та апеляційної скарги здійснити за рахунок власного бюджету.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи заяви позивача, колегія суддів дійшла до висновку, що заява про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 у зразковій справі № 806/3265/17.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв'язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони з, на його думку, невірним виконанням суб'єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.
Тобто, колегія суддів зазначає, що роз'яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 у справі № 823/867/16, від 21.08.2018 у справі № 803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз'яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв'язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз'яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
При цьому, колегія суддів враховує, що визначений ст. 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає (не розуміє) способу або порядку його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення цього судового рішення, позивач просить роз'яснити наступне: чи може Комунальне підприємство "Тролейбусне депо № 3" судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі 2684 грн. 00 коп. здійснити за рахунок власного бюджету (коштів від господарської діяльності підприємства), оскільки зазначена стаття видатків за рахунок бюджетних асигнувань не передбачена на підприємстві.
Колегія суддів зазначає, що зміст заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз'яснити резолютивну частину постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 по справі № 520/27226/23, в розрізі ст. 254 КАС України, а встановити спосіб і порядок виконання судового рішення, що має інше правове регулювання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що законодавцем розмежовано порядок роз'яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст. 254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
Враховуючи те, що заявник не зазначає обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024, зокрема, які висновки чи мотиви цього судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. 243, 250, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Комунального підприємства "Тролейбусне Депо № 3" про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 по справі №520/27226/23.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Курило Л.В. Мельнікова Л.В.
Повний текст ухвали складено 12.06.2024