12 червня 2024 р.Справа № 440/788/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/788/24
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_1
про скасування постанови,
У січні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - позивач, боржник, ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, державний виконавець) про скасування постанови, в якому просило суд:
- скасувати постанову від 03.01.2024 за виконавчим провадженням №72304261 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розмірі 5100,00 гривень.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 440/788/24 відмовлено в задоволення адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 440/788/24 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі не звернув увагу на те, що Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.11.2023 підтвердив виконання ГУ ПФУ в Полтавській області рішення суду від 14.12.2022 у справі №440/5310/22 у повному обсязі та зазначає про можливість звернення ОСОБА_1 з новими позовними вимогами для захисту своїх прав та інтересів. Отже, рішення суду у справі №440/5310/22 фактично виконано відповідачем.
Водночас, державний виконавець мав перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії боржником, а також, чи сплинув строк, який був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення. Окрім того, державним виконавцем не проведено об'єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення чим грубо порушено права управління у виконавчому провадженні та норми частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає умови за яких виконавець має право застосувати штраф до боржника та обов'язок виконавця пересвідчитися у невиконанні боржником рішення суду зобов'язального характеру і з'ясування причин такого невиконання. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням законодавства, а відтак воно підлягає скасуванню.
Відповідач своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №440/5310/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду.
27 квітня 2023 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5310/22 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 з урахуванням висновків суду.
ОСОБА_1 подано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву від 19 липня 2023 року про примусове виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 27 квітня 2023 року у справі №440/5310/22, яка зареєстрована органом державної виконавчої служби за вх. №6256 від 19 липня 2023 року.
19 липня 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадиром Д.Г. розглянуто таку заяву та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72304261 з виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 27 квітня 2023 року у справі №440/5310/22 про: зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вимогу за вих.№15585 від 10 серпня 2023 року про виконання рішення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області надіслано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлення про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/5310/22 за вих.№1600-0305-5/57753 від 04 серпня 2023 року (вх.№6886 від 16 серпня 2023 року), в якому повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 13 червня 2023 року винесено рішення №163750000741 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правових підстав. Також, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", Головне управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області просило закінчити виконавче провадження №72304261 у зв'язку із виконанням рішення суду №440/5310/22 у добровільному порядку.
16 серпня 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадиром Д.Г. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72304261.
Не погодившись із постановою про закінчення виконавчого провадження №72304261 від 16 серпня 2023 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №440/12735/23 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 72304261 від 16 серпня 2023 року.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 № 440/12735/23 постановою від 15.11.2023 відновлено виконавче провадження.
На адресу боржника 24.11.2023 за вих.№ 25017 направлено вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду у 10 ти денний термін з моменту отримання вимоги.
На адресу відділу від боржника надійшла відповідь від 04.12.2023 вих. № 1600-0305-5/89121 з якої встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2023 № 163750000741 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви 09.12.2021 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
На адресу боржника 19.12.2023 за вих..№ 26813 направлено повторно вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду у 10 ти денний термін з моменту отримання вимоги.
На адресу відділу від боржника надійшла відповідь від 01.01.2024 вих. № 1600-0305-5/124 з якої встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2023 № 163750000741 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 09.12.2021 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
03 січня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благодиром Д.Г. у виконавчому провадженні №72304261 винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в сумі 5100,00 грн.
Вказана постанова вмотивована тим, що станом на 03.01.2024 рішення суду не виконано, у резолютивній частині якої боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Не погодившись із постановою про накладення штрафу від 03 січня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з поданих державному виконавцю ГУ ПФУ в Полтавській області документів неможливо встановити повне фактичне виконання рішення суду. Наявність рішення про відмову у перерахунку позивачу пенсії №163750000741 від 13 червня 2023 року не свідчить про те, що під час його прийняття та розгляду документів позивача ГУ ПФУ в Полтавській області було враховано висновки суду, викладені у судовому рішенні, які зроблено судом за результатами дослідження поданих позивачем документів та обов'язок врахувати які під час повторного розгляду заяви було покладено на ГУ ПФУ в Полтавській області. Доказів на підтвердження виконання боржником рішення суду у повному обсязі та у спосіб, визначений судовим рішенням, з урахуванням висновків суду, а не лише повторного розгляду заяви стягувача та прийняття рішення про відмову у перерахунку його пенсії, в матеріалах виконавчого провадження та судової справи відсутні та відповідні аргументи позивачем не наводилися.
Відтак, наведене дало суду першої інстанції підстави констатувати, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі №440/5310/22, на виконання якого виданий виконавчий лист, у встановлений державним виконавцем строк та без поважних причин не виконано, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів не погоджується із приведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Статтею 129-1 Конституції встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Положення зазначеної норми Конституції України кореспондувались з нормами, закріпленими у процесуальному законодавстві України. Зокрема, згідно зі статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції станом на дату відкриття ВП №72304261) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За вимогами частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що на боржника може бути накладений штраф, якщо він не виконав рішення з поважних причин. Поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об'єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов'язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.
Аналогічна позиція приведена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 620/6019/23.
За матеріалами справи колегією суддів встановлено та сторонами не заперечувалось, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №440/5310/22, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", а також зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду.
27 квітня 2023 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5310/22 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 з урахуванням висновків суду.
19 липня 2023 року ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву про примусове виконання виконавчого листа у справі №440/5310/22, яка зареєстрована органом державної виконавчої служби за вх. №6256 від 19 липня 2023 року.
19 липня 2023 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благадиром Д.Г. (далі по тексту - державний виконавець) розглянуто вказану заяву та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72304261 з виконання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 27 квітня 2023 року у справі №440/5310/22 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду, якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
24 листопада 2023 року на адресу боржника за вих.№ 25017 направлено вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду у справі №440/5310/22 у десятиденний термін з моменту отримання вимоги (а.с. 11-12).
На вказану вимогу від боржника до державного виконавця направлено відповідь від 04.12.2023 за вих. № 1600-0305-5/89121 в якій зазначено, що рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 № 163750000741 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви 09.12.2021 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Повторно вимогу державного виконавця до ГУ ПФУ в Полтавській області направлено 19.12.2023 за вих.№ 26813, якою зобов'язано виконати рішення суду у справі №440/5310/22 у десятиденний термін з моменту отримання вимоги.
На виконання відповідної вимоги від боржника направлено відповідь від 01.01.2024 вих. № 1600-0305-5/124, в якій так само боржником повідомлено про те, що ОСОБА_1 рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 № 163750000741 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви 09.12.2021 у зв'язку з відсутністю правових підстав.
03 січня 2024 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №72304261 винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника - ГУ ПФУ в Полтавській області, за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в сумі 5100,00 грн (а.с. 9-10), яка вмотивована тим, що станом на 03.01.2024 рішення суду у справі №440/5310/22 не виконано, у резолютивній частині якої боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Проаналізувавши приведені вище норми, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Як встановлено у даній справі вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №440/5310/22, зокрема, було зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду.
Заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №440/5310/22 була повторно розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області, за результатами чого було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю правових підстав, про що свідчить рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 №163750000741 (а.с. 8).
ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 за №163750000741 про відмову у призначенні пенсії, прийнятого на виконання рішення суду у справі №440/5310/22, ініціював встановлення судового контролю в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України та просив суд:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 за №163750000741 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 09.12.2021;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області усунути порушення прав позивача, допущені під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №440/5310/22 та виконати дане судове рішення у відповідності з його резолютивною частиною, а саме розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №440/5310/22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Дана ухвала залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2023.
Поряд з цим, Другий апеляційний адміністративний суд у приведеній постанові встановив, що рішення фактично виконане відповідачем, у зв'язку з чим, заявивши вимоги про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 13.06.2023 за №163750000741 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви від 09.12.2021, заявником фактично порушено новий судовий спір із вимогами позовного провадження. Тому суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред'явлення позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України та кореспондують із повноваженнями суду, що регламентовані статтею 245 КАС України.
Окрім того, досліджуючи правомочність застосування заходів судового контролю колегією суддів у приведеній постанові від 24.11.2023 акцентовано увагу на тому, що Полтавський окружний адміністративний суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в рішенні від 14.12.2022, наголосив на тому, що перевірка достовірності виданих роботодавцями документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні чи перерахунку пенсії фізичній особі. З урахуванням викладеного, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод".
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення у справі № 440/5310/22, ГУ ПФУ в Полтавській області відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, з огляду те, що заявником подані до заяви документи не відповідають вимогам пункту 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, а саме, не подано заяву про перерахунок пенсії згідно додатку 1 Порядку №22-1, не надано оригінали документів про заробітну плату та не надано документи щодо нарахування заробітної плати, як передбачено статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 8).
При цьому, у адміністративній справі № 440/5310/22 судом не досліджувалось та не наводились висновки щодо відповідності поданої заяви про перерахунок пенсії вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Також в межах адміністративної справи № 440/5310/22 судом не досліджувався питання про наявність первинних документів щодо нарахування заробітної плати, як передбачено ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а лише констатувалась протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування довідок, які видані на тимчасово окупованій території.
Крім того, рішенням суду у справі № 440/5310/22 не покладено обов'язку на пенсійний орган врахувати будь-які документи при вирішення питання про призначенні пенсії позивачу, а лише покладено обов'язок повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Виходячи з викладеного вбачається, що ГУ ПФУ в Полтавській області на виконання рішення у справі № 440/5310/22 розглянув заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 та, відповідно, рішення суду у справі № 440/5310/22 фактично виконав, а тому колегія суддів не вбачає підстав для застосування до пенсійного органу юридичної відповідальності за невиконання покладеного судовим рішенням на нього зобов'язання.
Відтак наявні підстави для скасування постанови державного виконавця у ВП №72304261 від 03.01.2024 про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення у справі № 440/5310/22.
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Пунктом 2 частини першої 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене та невідповідність висновків суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 440/788/24 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову ГУ ПФУ в Полтавській області.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі № 440/788/24 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.01.2024 за виконавчим провадженням №72304261 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розмірі 5100,00 гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій