Єдиний унікальний номер справи 757/31227/22-ц
Провадження №22-ц/824/10638/2024
06 червня 2024 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року заяву про перегляд судового рішення повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, 09.04.2024 року ОСОБА_2 направила апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2024 року направлена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з неналежним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ненаданням апелянтом копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та неповною сплатою судового збору. Апелянту був наданий строк для усунення виявлених в ній недоліків - протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку, надати копії відповідно до кількості учасників справи та надати докази доплати судового збору у визначеному судом розмірі. Наслідки невиконання вимог суду по усуненню встановлених недоліків апеляційної скарги апелянту були роз'яснені.
На виконання вимог вказаної вище ухвали апелянтом було надано до суду копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи. При цьому, відповідно до акту №685/0106/24 від 27.05.2024 року, складеного управлінням забезпечення автоматизованого документообігу, при розкритті та опрацюванні вмісту листа - заяви про виконання ухвали суду від 02 травня 2024 року у даній справі, виявлено відсутність додатку, а саме: квитанції про доплату судового збору.
Також на виконання вимог вказаної вище ухвали апелянтом було надано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В своєму клопотанні апелянт зазначила, що копія оскаржуваної ухвали судом першої інстанції надіслана їй не була. З огляду на вказане, апелянт не мала змоги звернутися до суду із апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Дослідивши вищевказану заяву, апеляційний суд дійшов вважає, що вищевказані доводи апелянта не можуть бути прийняті в якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне:
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було постановлено 16 січня 2024 року. З апеляційною скаргою до суду апелянт звернулась 09.04.2024 року, тобто всупереч встановленого ст..354 ЦПК України 15-ти денного строку на апеляційне оскарження. В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначила, що копія оскаржуваної ухвали судом першої інстанції надіслана їй не була. При цьому, в самій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що копію оскаржуваної ухвали вона отримала 26.02.2024 року, що суперечить твердженням, які апелянт зазначила у своєму клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, апелянт не обґрунтувала неможливості подання апеляційної скарги на вищевказану ухвалу у період з 26.02.2024 року по 09.04.2024 року.
З урахуванням вищевказаного апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи, наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не доводять наявність об'єктивних перешкод у дотриманні процесуального строку на подання апеляційної скарги, відтак у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.
Рішенням від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Суд зобов'язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга надійшла поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько