21 травня 2024 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/16004/23
номер провадження: 22-ц/824/1314/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Штіфонова Павла Сергійовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року у складі судді Журибеди О.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що 25 березня 2017 року сторони зареєстрували шлюб, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що діти проживають разом з нею та потребують значних витрат на їх утримання. Добровільної домовленості відносно утримання дітей між нею та відповідачем не досягнуто. 31 липня 2023 року позивачка звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Зазначала, що у добровільному порядку регулярно у достатньому розмірі коштів відповідач не надає. При цьому, відповідач є здоровим чоловіком, інших дітей, а також осіб, що знаходяться на його утриманні немає. Відповідач займається підприємницькою діяльністю, має власний магазин з продажу та ремонту телефонів та аксесуарів до них.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти у твердій грошовій сумі на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 14 000 грн 00 коп., щомісячно, з розрахунку по 7 000 грн 00 коп. на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення цього позову і до досягнення кожною з дітей повноліття.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 5 000 грн 00 коп., щомісячно, починаючи з 23 серпня 2023 року та до досягнення ними повноліття.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Штіфонов П.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн 00 коп. на двох дітей щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на ту обставину, що ОСОБА_2 у позовній заяві вказала, що їх діти потребують значних витрат на їх утримання, зокрема, у місяць на харчування у розмірі 10 000 грн 00 коп., розвиток та відпочинок до 3 000 грн 00 коп., одяг до 2 000 грн 00 коп., гігієнічні засоби до 2 000 грн 00 коп., медичні та профілактичні послуги до 3 000 грн 00 коп., а також 5 971 грн 26 коп. на дитячий садок. Разом з тим, позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження вищевикладених розрахунків.
Вказує, що позивачка перекручує факти та вказує про великі витрати з карток, надаючи їм трактовку доходів, але це помилкове твердження, яке вводить суд в оману. Більшість витрат з картки відповідача були здійснені та з часом покриті його братом ОСОБА_6 . Крім того, позивачка не врахувала, що здебільшого дохід ОСОБА_1 як ФОП є оборотними коштами, більшість з яких витрачається для забезпечення здійснення підприємницької діяльності.
Також вказує, що у зв'язку із заявленою позивачкою вимогою про стягнення аліментів у розмірі, який в кілька разів перевищує мінімальний рекомендований, то саме позивачка повинна довести суду сукупність двох обставин: наявність у платника аліментів можливості сплачувати їх в такому розмірі, наявність витрат на дитину у розмірі, який вдвічі перевищує суму заявлених аліментів (враховуючи принцип рівності обов'язку батьків утримувати дитину). Однак, позивачка не надала жодних доказів про наявність у неї витрат у заявленому розмірі.
Позивачка ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що наявні у матеріалах справи виписки АТ «Універсал Банк» стосуються руху коштів відповідача саме як суб'єкта підприємницької діяльності. З аналізу цих виписок вбачаються постійні витрати відповідача на власні потреби, не пов'язанні із підприємницькою діяльністю, зокрема: Silpo(01 січня 2023 року), SupermarketMegamarket (01 січня 2023 року), КІYЕVАРТЕКА. КІYЕV(18 серпня 2023 року), MCDOALDS. КІYЕV (18 серпня 2023 року), SupermarketMegamarketКІYЕV(18 серпня 2023 року), Каvyаrnуа КІYЕV (19 серпня 2023 року), САVAcult. КІYЕV(19 серпня 2023 року), зоотовари, АЗС тощо. Відтак, пояснення відповідача про значні витрати на ведення бізнесу, утримання офісу, а також те, що витрати відповідача на рахунках покривались його братом не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами. З урахуванням наведеного просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Штіфонов П.С. подав письмові пояснення, в яких підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та наданих скаржником письмових поясненнях, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 25 березня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, про що у Святошинському районному у місті Києві відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис №243.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2023 року у справі №381/3390/23 вказаний вище шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 7, т.1).
Від даного шлюбу у сторін народилось двоє дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 червня 2018 року та серії НОМЕР_2 від 29 червня 2018 року.
Установлено, що діти проживають разом з позивачкою ОСОБА_5 , що не заперечується відповідачем ОСОБА_1 .
З довідки дошкільного навчального закладу (Ясла-Садок) №387 Шевченківського району міста Києва від 07 серпня 2023 року №23/а-35 слідує, що діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відвідують дошкільний навчальний заклад №387 Шевченківського району міста Києва в період з 01 вересня 2021 року по теперішній час.
У листі-відповіді Директора дошкільного навчального закладу №387 Шевченківського району міста Києва від 24.10.2023 року №31/01-35 вказано, що відповідно до книги відвідування дітьми дошкільного закладу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідували дошкільний заклад: 01-04, 09, 11, 21 серпня 2023 року, 04, 30 вересня 2023 року, 02, 24 жовтня 2023 року.
Згідно відповіді Державної податкової служби України ГУ ДПС у місті Києві від 05 січня 2023 року ОСОБА_1 перебуває як фізична особа-підприємець платник податків за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, Фастівська державна податкова інспекція (Фастівський район).
Також відповідно до інформації наданої Головним сервісним центром МВС від 02 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 у період з 2017 по 2023 рік відчужив наявні у нього транспортні засоби. Станом на 25 вересня 2023 року за ОСОБА_1 не зареєстровано транспортних засобів (а.с. 67-68, т.1).
Як вбачається з відповіді Державної податкової служби України ГУ ДПС у Київській області від 05 жовтня 2023 року, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року має такі джерела доходів: акціонерне товариство «Універсал Банк», приватне підприємство «Ремводпласт Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Тернофарм», товариство з обмеженою відповідальністю «Міст Інфоцентр», товариство з обмеженою відповідальністю «Нова оселя -2», товариство з обмеженою відповідальністю «Марафет Трейд», товариство з обмеженою відповідальністю «Блік Центр», товариство з обмеженою відповідальністю «Жео «Софія Київська», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія», товариство з обмеженою відповідальністю «Урбанізм», товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Акмебуд», акціонерне товариство «Пумб», ОСОБА_9 , товариство з обмеженою відповідальністю «АК «Перлина», приватне підприємство «Жек Оселя», товариство з обмеженою відповідальністю «Укр консалт Груп», товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі ейр газ», товариство з обмеженою відповідальністю «Ас Буд», товариство з обмеженою відповідальністю «Сос», товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Тардіан», акціонерне товариство «Таскомбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Паріматч», товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Натівіта». Загальна сума доходів ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року становить 2 120 852 грн 75 коп. (а.с.75-79, т.1).
Відповідно до наданих суду першої інстанції виписок з: АТ «Таксмобанк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 періодично отримує доходи значного розміру (а.с.81-175, т.1) .
У відповідно до ст.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).
Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У даній справі ОСОБА_2 доведено, а ОСОБА_1 не спростовано необхідність стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей 2018 року народження в твердій грошовій сумі, так як відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, є працездатним й спроможний і зобов'язаний відповідно до вимог ч.2 ст.150 СК України надавати кошти на утримання двох малолітніх дітей.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст. 182 СК України).
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» визначено мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком дo 6 рокiв, який з 1 січня 2023 року становить 2 272 гривні.
Мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком дo 6 рокiв з 1 січня 2024 року становить 2 563 гривні (ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що аналіз доводів сторін, з урахуванням всіх встановлених фактів і відповідних їм правовідносин, свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів у розмірі по 5 000 грн 00 коп. на кожну малолітню дитину, що буде відповідати інтересам обох батьків та дітей.
З огляду на наведене та, виходячи із засад розумності і реальності, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, врахувавши наведені вище вимоги закону, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову частково.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що здебільшого дохід ОСОБА_1 як ФОП є оборотними коштами і в дійсності його дохід є меншим, не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц дійшов висновку, що факт відсутності у батька чи матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач є здоровою та працездатною особою. Протилежного матеріали справи не містять, а тому відповідач має можливість працевлаштуватися з більшим доходом, який би дозволив належно утримувати дітей.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не довела її реальних витрат на утримання дітей, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують того, що імперативний обов'язок утримувати дітей згідно положень ст.180 СК України лежить на обох батьках.
Тобто, незалежно від реальних витрат матері дітей ОСОБА_2 їх батько ОСОБА_1 безвідносно до витрат матері зобов'язаний брати участь у їх утриманні.
Інші доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Штіфонова Павла Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: