справа №760/19207/22 Головуючий у І інстанції - Калініченко О.Б.
апеляційне провадження №33/824/1646/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
13 квітня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України -Клімова Сергія Георгійовича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року визнано відправника міжнародного експрес-відправлення відправлення №AEPD0001489955 громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1) винним у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена статтею 473 Митного кодексу України, та на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнено його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Вилучені за протоколом про порушення митних правил №2073/10000/22 від 17 листопада 2022 року товари, а саме: твердотільний накопичувач CeaMere 128gb - 18 шт., повернуто власнику (отримувачу).
Стягнуто з відправника міжнародного експрес-відправлення №AEPD0001489955 громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Судом установлено, що згідно протоколу про порушення митних правил №2062/10000/22 від 15 листопада 2022 року та доводів митного органу, 14 жовтня 2022 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення №2 митного поста «Спеціалізований» Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Компресорна 3, надійшло міжнародне експрес-відправлення за міжнародним транспортним документом від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955 та інвойсом від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955 на адресу громадянина ОСОБА_2 , Україна, м. Рівне.
Згідно інформації, зазначеної в товаросупровідних документах, МЕВ надійшло від відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 , Китай ( ОСОБА_1 , China ) та згідно переліку мало містити «Storage card» (Карта пам'яті) в кількості 2 штуки, загальною вартістю 10 USD.
Однак, при митному огляді МЕВ, який здійснено 14 жовтня 2022 року, встановлено, що вміст МЕВ являє собою: твердотільний накопичувач CeaMere 128gb - 20 шт., тобто, інформація про кількість та вартість не відповідає відомостям, що заявлені відправником у товаросупровідних документах.
Таким чином, митний орган вважав, що у діях ОСОБА_1 , який не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари у міжнародному експрес-відправленні, наявні ознаки порушення митних правил, передбачені статтею 473 Митного кодексу України.
Безпосередні предмети правопорушення: твердотільний накопичувач CeaMere - 18 шт., вартістю 6 582,35 грн, вилучені та зберігаються на складі Київської митниці.
Визнаючи винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 473 МК України, та звільняючи його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, суд першої інстанції виходив з того, що в діях громадянина ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 473 МК України, що тягне за собою конфіскацію цих товарів.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, суд уважав за можливе застосувати до правопорушника положення статті 22 КУпАП та звільнити його через малозначність вчиненого правопорушення від адміністративної відповідальності за статтею 473 МК України, обмежившись усним зауваженням та повернути вилучений товар.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник Київської митниці - Клімов С.Г. 13 лютого 2023року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 473 МК України, застосувати до нього стягнення у вигляді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме твердотільних накопичувачів CeaMere 128 gb в кількості 18 шт., вартістю 6 582,35 грн.
Оскаржувану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги Митного органу фактично зводяться до незгоди з постановою суду лише в частині звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та ненакладення на порушника адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товару, а тому суд згідно вимог частини сьомої статті 294 КУпАП перевіряє законність та обґрунтованість постанови лише в цій частині.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно оскаржуваної постанови судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил №2062/10000/22 від 15 листопада 2022 року та доводів митного органу, 14 жовтня 2022 року в зону діяльності Київської митниці до відділу митного оформлення №2 митного поста «Спеціалізований» Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Компресорна 3, надійшло міжнародне експрес-відправлення за міжнародним транспортним документом від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955 та інвойсом від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955 на адресу громадянина ОСОБА_2 , Україна, м. Рівне.
Згідно інформації, зазначеної в товаросупровідних документах, МЕВ надійшло від відправника міжнародного експрес відправлення громадянина ОСОБА_1 , Китай ( ОСОБА_1 , China ) та згідно переліку мало містити «Storage card» (Карта пам'яті) в кількості 2 штуки, загальною вартістю 10 USD.
Однак, при митному огляді МЕВ, який здійснено 14 жовтня 2022 року, встановлено, що вміст МЕВ являє собою: твердотільний накопичувач CeaMere 128gb - 20 шт., тобто, інформація про кількість та вартість не відповідає відомостям, що заявлені відправником у товаросупровідних документах.
17 листопада 2022 року відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №2073/10000/22 за статтею 473 МК України.
Відповідно до вимог статті 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями статті 489 МК України передбачено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав за можливе визнати зазначене правопорушення малозначним та звільнити громадянина ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Однак з такими висновками суду погодитись не можливо, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.
Так, Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови від 03 червня 2005 року №8 роз'яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі статті 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Згідно статті 466 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Водночас, діючим законодавством України прямо не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього стягнення у вигляді конфіскації за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 473 МК України.
За змістом статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, зі змісту постанови вбачається, що при накладенні стягнення суд першої інстанції не врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника громадянина ОСОБА_1 , не заявлення ним за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари у міжнародному експрес-відправленні від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955 та інвойсі від 25 вересня 2022 року №AEPD0001489955.
Отже, суд безпідставно та необґрунтовано не призначив стягнення у вигляді конфіскації товару, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вищевказаного товару є те, що скоєне правопорушення можна виправити шляхом можливої сплати митних платежів отримувачем товару.
При цьому, суд помилково вважав власником товару його отримувача, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції не врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушеника, ступінь його вини у вчиненому, майновий стан, інші обставини, зокрема будь-які обставини, які б пом'якшували відповідальність громадянина ОСОБА_1 , а тому сукупність встановлених судом обставин, з урахуванням характеру вчиненого, не дає підстав для застосування положень статті 22 КУпАП та звільнення правопорушника від відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.
При цьому, апеляційний суд враховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).
Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
Суд першої інстанції, звільнивши громадянина ОСОБА_1 від конфіскації предметів порушення митних правил, не встановив наявності будь-яких обставин, які становлять для порушника «індивідуальний і надмірний тягар» при конфіскації вказаних товарів.
Відповідно до частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Враховуючи те, що оскаржувана постанова в частині звільнення громадянина ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності прийнята судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду та прийняття в цій частині нової постанови про накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів, вилучених за протоколом про порушення митних правил №2073/10000/22 від 17 листопада 2022 року. В іншій частині оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України - Клімова Сергія Георгійовича - задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року в частині звільнення громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ) від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою накласти на громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1 ) адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, вилучених за протоколом про порушення митних правил №2073/10000/22 від 17 листопада 2022 рокувідносно громадянина ОСОБА_1 (ОСОБА_1), а саме: твердотільний накопичувач CeaMere 128gb - 18 шт., вартістю 6 582,35 грн (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 35 копійок).
В іншій частині постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гуль