12 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5087/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позов задоволений частково.
Представником позивача 10.06.2024 було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу. Вказана заява обґрунтована тим, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем вказувалося, що витрати на правничу допомогу сплачено, а в прохальній частині позивач просив суд стягнути такі витрати. Однак, питання про судові витрати не вирішено судом під час прийняття рішення суду. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України докази щодо розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Частина 1 та 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Своєю чергою, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на те, що представником позивача заявлено про відшкодування витрат на надання правничої допомоги в строки, встановлені ч. 7 ст. 139 КАС України, суд, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, враховує таке.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Представник позивача на підтвердження витрат на надання правової допомоги до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив детальний опис наданих послуг від 10.06.2024, акт приймання-передачі робіт від 10.06.2024, додаткову угоду до договору від 14.03.2024 та платіжну інструкцію про сплату 7000,00 грн дружиною позивача (доказом чого надано свідоцтво про шлюб). Також в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 14.03.2024, ордер на надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов'язаними, містять посилання на позов, що був пред'явлений до суду, перелік наданих адвокатом послуг віднесений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до правничої допомоги.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи та із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з ухваленням рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за надану правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3500,00 грн.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити.
Ухвалити додаткове судове рішення, яким:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Дата складення повного додаткового рішення суду - 12.06.2024.
Суддя Ю. О. Скалозуб