03 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/3929/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Долі С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , код НОМЕР_2 за Рапортом Позивача від 06.12.2023 про звільнення з військової служби в запас.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , код НОМЕР_2 у встановленому законом порядку розглянути Рапорт Позивача від 06.12.2023 «про звільнення з військової служби в запас» та письмово повідомити про результати його розгляду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляд рапорту ОСОБА_2 від 06.12.2023 про звільнення з військової служби в запас, у Військовою частиною НОМЕР_1 жодного рішення прийнято не було, чим порушено його права та соціальні гарантії.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
06.12.2023 позивач звернувся до командиру військової частини із клопотанням про звільнення з військової служби у запас.
Листом з військової частини від 25.12.2023року №8105 зазначено, що позитивного рішення не прийнято.
Адвокатським запитом №7 від 10.02.2024 до військової частини надіслана вимога надіслати копію нормативно-правового акту за результатом розгляду рапорту Позивача, додаю.
Відповідач не надав нормативно-правовий акт за результатом розгляду рапорту Позивача.
Вважаючи, що така бездіяльність Відповідача, є протиправною, порушує права та інтереси Позивача, у сфері публічно-правових відносин, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовець має право на звільнення із військової служби задля постійного догляду за хворим батьком.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» зазначена причина є поважною і є підставою для звільнення з військової служби.
Відповідно до п. 1.5 розділу І наказу Міністра оборони України від 19.05.2009 р. № 170 «Про затвердження інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» для припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються Поданням.
Відповідно до п. 12 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Таким чином Відповідач, реалізуючи свої права та виконуючи обов'язки суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, порушив вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», наказу Міністра оборони України від 19.05.2009 р. № 170 «Про затвердження інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», Указу Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України».
Як убачається з тексту листа військової частини від 25.12.2023 №8105, у ньому зазначено лише те, що позитивного рішення не прийнято.
При цьому у листі відсутні жодні обгрунтування такого рішення.
Внаслідок вказаної бездіяльності Відповідача порушив права на звільнення із військової служби за поважними причинами - сімейними обставинами, а також не виконав обов'язку щодо об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки рапорту Позивача.
Суд зазначає, що будь які рішення органу державного управління, особливо рішення відмовного характеру, мають бути чітко вмотивованими, із посиланням та норми чинного законодавства та підзаконних актів.
На томість лист військової частини від 25.12.2023 №8105 носить констатуючий характер, без жодних посилань на причини та підстави відмови у звільненні з військової служби.
За таких підстав суд вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 за Рапортом ОСОБА_2 від 06.12.2023 «про звільнення з військової служби в запас» допущена протиправна бездіяльність.
Від так слід зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , у встановленому законом порядку розглянути Рапорт ОСОБА_2 від 06.12.2023 «про звільнення з військової служби в запас» та письмово повідомити про результати його розгляду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 за Рапортом ОСОБА_2 від 06.12.2023 «про звільнення з військової служби в запас».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у встановленому законом порядку розглянути Рапорт ОСОБА_2 від 06.12.2023 «про звільнення з військової служби в запас» та письмово повідомити про результати його розгляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ