11 червня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/604/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
08.02.2024 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Міністерства оборони України (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2), з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що триває з 03.02.2023 і дотепер на документи ОСОБА_1 про отримання ОГД;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 невідкладно (протягом трьох днів) прийняти рішення та вчинити протиправно не вчинену дію - направити комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, пакета зібраних в інтересах позивача ОСОБА_1 документів (можна і з попереднім висновком ІНФОРМАЦІЯ_2 - для прийняття нею рішення про виплати ОСОБА_1 ОГД з підстави, що під час дії воєнного стану та захисту Батьківщини від збройної агресії росії 23.09.2022 загинув ОСОБА_3 - особа до повноліття якої ОСОБА_1 виконувала усі функції як батька так і матері;
зобов'язати Міністерство оборони України негайно після прибуття з ІНФОРМАЦІЯ_2 пакета офіційної документації по особі позивача ОСОБА_1 , прийняти комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в інтересах позивача ОСОБА_1 рішення про виплату ОГД - згідно статті 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", оскільки під час захисту Батьківщини від збройної агресії росії 23.09.2022 року загинув ОСОБА_3 - особа до повноліття якої ОСОБА_1 виконувала усі функції як батька так і матері.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 є опікуном загиблого ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 від травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. У зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , позивач подала через районний територіальний центр комплектування та соціальної політики заяву з доданими до неї документами стосовно призначення, гарантованої державою, одноразової грошової допомоги. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 03.02.2023 №961 відмовлено у такій виплаті. Із указаним позивач не погоджується, що відповідно і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
ІНФОРМАЦІЯ_5 , не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому посилався на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, вказував на те, що відсутні підстави вважати громадянку ОСОБА_1 суб'єктом права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки нею не надано документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що позивач була членом сім'ї загиблого солдата ОСОБА_3 або перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця. Відповідач зазначав, що оскільки позивачем не надано документів, визначених Додатком 2 до Порядку 45, то у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні підстави для підготовки та направлення на розгляд комісії Міністерства оборони України висновку щодо можливості призначення ОГД (додаток 4 до Порядку 45).
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що жодним з пунктів Порядку №45 не встановлено обласним ІНФОРМАЦІЯ_7 остаточно вирішувати хто з претендентів на ОГД має на неї право, а хто немає, бо в цих ТЦКСП робляться лише висновки та доповіді (додатки 3 та 4 до Порядку №45), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку №45 з використанням системи електронного документообігу скануються у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис, та надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Згідно відзиву представника Міністерства оборони України, останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що у даній справі Міністерство оборони України не є учасником спірних відносин, жодних рішень відносно вирішення права позивача на виплату одноразової грошової допомоги не приймалось.
Не погоджуючись із відзивом представника Міністерства оборони України, представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказував, що правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання направлених ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 є Міністерство оборони України. Представник позивача вважає, що Міністерство оборони України як правонаступник у владно-управлінському зв'язку своїх владно-управлінських елементів і повинно бути зобов'язане вирішити після отримання направлених ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є піклувальником загиблого ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 від травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
У зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , позивач подала через районний територіальний центр комплектування та соціальної політики заяву, з доданими до неї документами, стосовно призначення гарантованої державою одноразової грошової допомоги.
Однак, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2023 №961 позивачу повідомлено про те, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме: членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб."
Вказано, що без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що позивач була членом сім'ї загиблого солдата ОСОБА_3 (посвідчення "Член сім'ї загиблого" або судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування їх на утриманні), немає підстав для оформлення та направлення на розгляд Комісії Міністерства оборони України документів, щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, пакета документів для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зміст зазначених норм свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 41 Закону №2232-XII визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168, згідно п.2 якої сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст.6-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Судом встановлено, що позивач, яка рішенням виконавчого комітету Заставнівської міської ради від 27.05.2004 №61 призначена піклувальником ОСОБА_3 , звернулась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки
із заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2023 №961 позивачу повідомлено про відсутність підстав для оформлення та направлення на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документів щодо призначення одноразової грошової допомоги. Цим же листом повідомлено, що позивачу необхідно надати документи, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що позивач була членом сім'ї загиблого солдата ОСОБА_3 (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування їх на утриманні).
Пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Згідно з абз. 13 п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань оформлюють документи для призначення та виплати Міноборони одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Суд зазначає, що станом на день розгляду ІНФОРМАЦІЯ_5 звернення ОСОБА_1 та надання відповіді від 03.02.2023 про відсутність підстав для оформлення та направлення на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум пакету документів для виплати такої допомоги, діяв наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі Порядок і умови) (набрав чинності 31.01.2023).
Розділом III Порядку №45 визначено повноваження органів військового управління щодо призначення та виплати ОГД.
Згідно п. 3.1 розділу III Порядку №45 районний (міський) ТЦКСП:
1) є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний ІНФОРМАЦІЯ_6;
2) інформує про осіб, які можуть звернутися за ОГД та проживають поза територією відповідальності районного (міського) ТЦКСП, ті обласні ІНФОРМАЦІЯ_6, на території відповідальності яких (за наявною інформацією) вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім'ї,- не пізніше 5-ти робочих днів після отримання відповідної інформації;
3) якщо після надсилання доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це засобами зв'язку та письмово за підпорядкованістю обласний ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшого невідкладного інформування Департаменту соціального забезпечення;
4) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
5) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Пунктом 3.2 розділу III Порядку №45 визначено, що обласний ІНФОРМАЦІЯ_6:
1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;
2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи;
3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Розділом IV Порядку №45 передбачено алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктами 4.1-4.2 Порядку №45 визначено, що члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному ІНФОРМАЦІЯ_7 за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного ІНФОРМАЦІЯ_7, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_8.
Пунктами 4.3 - 4.5 розділу IV Порядку №45 передбачено, що обласний ІНФОРМАЦІЯ_6 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів обласним ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв'язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв'язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.
Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті -161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком.
Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного ІНФОРМАЦІЯ_7 документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу XIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний ІНФОРМАЦІЯ_6, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім'ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.
Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних ІНФОРМАЦІЯ_7 результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.
В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_8 для інформування обласних (ІНФОРМАЦІЯ_9, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного ІНФОРМАЦІЯ_7.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника документи і надсилає їх обласному ІНФОРМАЦІЯ_7 за підпорядкуванням. У в свою чергу обласний ІНФОРМАЦІЯ_6 перевіряє отримані документи і результати опрацювання документів обласним ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони. Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_8 для інформування обласних (ІНФОРМАЦІЯ_9.
Отже, наведеними вище нормами визначено обов'язок обласного ТЦК та СП, зареєструвати подані заявником документи, оформити їх та подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновки про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).
Суд наголошує на тому, що лише головний розпорядник коштів - Міністерство оборони України має виключне право приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги або відмовити у її призначенні.
Так, основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи визначені Положенням про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627 (далі - Положення № 564).
Відповідно до п. 1 розділу II Положення №564 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Пунктом 2 розділу II Положення №564 визначено, крім іншого, що саме Комісія зобов'язана приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.
Аналіз зазначених норм, дає підстави для висновку, що відповідач, не маючи на те компетенції, фактично перейняв на себе функцію Комісії та головного розпорядника бюджетних коштів щодо вивчення документів та прийняття рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.
Суд зазначає, що до компетенції відповідача належить лише обов'язок формування пакету документів, підготовка висновку та направлення вказаних документів до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, яка чинним законодавством наділена виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1840/2970/18.
Верховний Суд зазначає, що дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб'єктів.
Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №730), Міністр: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Отже, вирішення питання стосовно можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України, яке з урахуванням своїх дискреційних повноважень зобов'язано прийняти одне із можливих рішень.
Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав альтернативного варіанту розгляду заяв позивача, оскільки зобов'язаний був діяти відповідно до встановленого порядку та повинен лише подати розпорядникові бюджетних коштів висновки щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновки про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 не було складено та не направлено до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум як висновку про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, так і інших документів, які додавались позивачем до заяви про виплату такої допомоги.
Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку, що наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складання та не направлення висновку з поданими ОСОБА_1 документами до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 скласти та направити висновок з поданими ОСОБА_1 документами комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання прийняття комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в інтересах позивача ОСОБА_1 рішення про виплату одноразової грошової допомоги задоволенню не підлягають, оскільки вказана вимога є передчасною, з огляду на те, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час не складено та не направлено висновок з документами ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у разі скерування таких матеріалів будуть порушені.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складання та не направлення висновку з поданими ОСОБА_1 документами до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скласти та направити висновок з поданими ОСОБА_1 документами комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач - 1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Міністерство оборони України - (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2).
Суддя В.О. Григораш