Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2024 року Справа №200/3700/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо недоплати йому з 01.03.2023 року розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та доплати за понаднормовий стаж в загальному розмірі 32860,95 грн. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити недоплачену пенсію за період з 01.03.2023 по 31.05.2024 у розмірі 32860,95 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати позивачу з 01.06.2024 року пенсію у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без застосування обмеження індексації у розмірі 1500 грн, що визначена пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, до якої додатково виплачувати надбавку за понаднормовий стаж, передбачену абзацем 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.
В той же час, відповідно до приписів ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що позивачем було надіслано на адресу суду його позовну заяву засобами електронного суду, що підтверджується наявною у нього реєстрацією кабінету електронного суду та самою позовною заявою.
Отже, судовий збір за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином 3028,00 грн. х 0,4 = 1 211,20 грн. х 0,8 (при поданні процесуальних документів в електронній формі) = 968,96 грн.
Судом встановлено, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 968,20 грн. та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 07.06.2024 року.
Враховуючи вищезазначене, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 968,96 - 968,20 = 0,76 грн., за платіжними реквізитами, які містяться на сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Також суд зауважує, що згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом вже було встановлено та зазначено вище, що позивачем було подано позовну заяву засобами зареєстрованого кабінету Електронного суду, та в якості доказів надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 968,20 грн. від 07.06.2024 року, тобто з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В той же час, суд зауважує позивачу, що відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги: одна майнового характеру (визнання протиправними дії відповідача щодо недоплати позивачу з 01.03.2023 року розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та доплати за понаднормовий стаж в загальному розмірі 32860,95 грн. та як похідна вимога - зобов'язання відповідача виплатити недоплачену пенсію за період з 01.03.2023 року по 31.05.2024 рік у розмірі 32860,95 грн.) та немайнового (зобов'язання відповідача виплачувати позивачу з 01.06.2024 року пенсію у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без застосування обмеження індексації у розмірі 1500 грн, що визначена пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, до якої додатково виплачувати надбавку за понаднормовий стаж, передбачену абзацем 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Отже, судом встановлено, що позивачем судовий збір було сплачено частково та не повністю за одну вимогу майнового характеру у розмірі 968,20 грн. з урахуванням коефіцієнта пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за пред'явлення ще однієї вимоги немайнового характеру у розмірі: 3028,00 грн. х 0,4 х 0,8, що складає 968,96 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Судом встановлено, що позивач у своїй позовній заяві стосовно строку звернення взагалі нічого не зазначає, при цьому просить суд - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо недоплати йому з 01.03.2023 року розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та доплати за понаднормовий стаж в загальному розмірі 32860,95 грн. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити недоплачену пенсію за період з 01.03.2023 року по 31.05.2024 рік у розмірі 32860,95 грн.
Суд зауважує, що згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19, в якій відступаючи від висновків про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальних спорах слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, Верховний Суд зазначив таке.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що позивач первинно звернувся до відповідача із заявою від 18.04.2024 щодо отримання копії протоколів призначення та перерахунків пенсії.
Також, з відповіді наданої відповідачем від 06.05.2024 року, судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/344/22 набрало законної сили 14.03.2023 року.
Отже, позивач лише у квітні 2024 року виявив належну зацікавленість та вчинив активні дії щодо отримання належних сум пенсії. Водночас просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо недоплати позивачу з 01.03.2023 року розміру пенсії, розрахованої відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та доплати за понаднормовий стаж в загальному розмірі 32860,95 грн та як похідна вимога, зобов'язати відповідача виплатити недоплачену пенсію за період з 01.03.2023 року по 31.05.2024 рік у розмірі 32860,95 грн.
При цьому, позов поданий до суду 07.06.2024, тобто з порушенням встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення саме в цій частині позовних вимог.
Отже, на переконання суду, позивач пропустив строк звернення до суду в цій частині його позовних вимог до відповідача та не навів обґрунтованих підстав пропуску цього строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеній нормі, заяви та належних доказів поважності причин пропуску строку звернення позивач не надав та взагалі нічого про це у своїй позовній заяві також не зазначив.
Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху позовна заява буде повернута заявникові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 0,76 грн. та судового збору за пред'явлення ще однієї вимоги немайнового характеру у розмірі 968,96 грн. за платіжними реквізитами, які містяться на сайті Донецького окружного адміністративного суду; заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.О. Голошивець