11 червня 2024 року
Справа № 711/3230/22
Провадження № 22-ц/821/814/24
Категорія: 305010200
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Ярошенка Б. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з експлуатації та утримання житлових та нежитлових будинків «Нова митниця»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савости Сергія Васильовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з експлуатації та утримання житлових та нежитлових будинків «Нова митниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, у складі судді Кондрацької Н.М., повний текст рішення складений 27 грудня 2023 року,
В липні 2022 року ТОВ КЕУ ЖНБ «Нова митниця»звернулося до суду із вищевказаною позовною заявою.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.07.2022 № 304055153 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 95,3 кв. м. та є співвласником багатоквартирного будинку.
ТОВ КЕУ ЖНБ «Нова митниця» у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 надає послуги з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані щомісячно оплачувати послуги з управління багатоквартирним будинком в порядку, які визначені вимогами чинного законодавства України.
Позивач вказує, що ціна послуги з управління (тарифу) з 01 червня 2021 року встановлена в розмірі 5,10 грн (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 62% від ціни послуги з управління (тарифу) відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території; винагороду управителю в розмірі 38% від ціни послуги з управління (тарифу) на місяць. Таким чином, ціна за надання послуг управління багатоквартирним будинком щомісячно складала 486,03 грн (5,10 грн * 95 м.кв.).
Також, між ТОВ КЕУ ЖНБ «Нова митниця» та ТОВ «Маклаут Дімсервіс» укладено договір по наданню послуг по забезпеченню території будинку АДРЕСА_2 системою контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку. За умовами договору, ТОВ КЕУ ЖНБ «Нова митниця» щомісячно сплачувало абонентську плату за користування СКУД в розмірі 13 770,00 грн. В подальшому, кошти підлягали сплаті на рахунок позивача кожним співвласником багатоквартирного будинку за надані послуги. Тому, позивачем щомісячно виставлялася оплата за послуги контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку в розмірі 30,00 грн.
Відповідачем оплата за надані послуги не проводилася своєчасно та у повному обсязі (за послуги з управління багатоквартирним будинком та послуги по забезпеченню території будинку АДРЕСА_2 , системи контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку та послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення), незважаючи на виставлені рахунки повідомлення, в зв'язку з чим утворилася заборгованість. Станом на 11.07.2022 заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 становить 4 720,06 грн. За період надання вищевказаних послуг відповідачем лише одноразово здійснено оплату за надані послуги, зокрема, 13.12.2021 - на суму 1 000,00 грн. За рахунок вказаної оплати було погашено заборгованість за попередній період (липень-серпень 2021 року та 09 днів вересня 2021 року), що підтверджується карткою з особового рахунку відповідача. Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за послуги по управлінню багатоквартирним будинком в розмірі 4 720,06 грн за період заборгованості (з 10 вересня 2021 року по 30 червня 2022 року). Також, станом на 11.07.2022 у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку в сумі 300,00 грн (30 грн * 10 місяців) за період з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2022 року, яку просять стягнути з відповідача на користь позивача.
До того ж, позивачем здійснено розрахунок 3% річних та індексу інфляції за період з 10.09.2021 по 23.02.2022 на суму 2 689,14 грн, який складає 3% річних - 36,91 грн, інфляційні нарахування - 176,67 грн.
Також здійснено розрахунок 3% річних та індексу інфляції за період інфляції за період з 01.09.2021 по 23.02.2022 за послуги з контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку на суму 174,65 грн, який складає 3% річних - 2,53 грн, інфляційні нарахування - 11,47 грн. При цьому, враховано заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану. Разом з тим, у позовній заяві наведено обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування судового збору у сумі 2481,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11300 грн.
Згідно заяви від 25.07.2023 про уточнення (зменшення) позовних вимог позивач остаточно просив стягнути суму заборгованості за період з 10.09.2021 по квітень 2022 року включно виходячи з тарифу 5,10 грн за 1 кв. м., що становить - 3 684,52 грн. При цьому, сума інфляційних витрат за період з 10.09.2021 по 23.02.2022 становить - 101,73 грн та 3% річних за період з 10.09.2021 по 23.02.2022 - 20,60 грн. Сума заборгованості за послуги з контролю, охорони та управління доступу на територію та під'їзди будинку за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 залишається без змін та становить 300 грн, 11,47 грн - інфляційних нарахувань, та 2,53 грн - 3% річних залишається незмінною, оскільки позивач і надалі надає такі послуги, оскільки із створенням ОСББ «Жужоми 3» управління з надання таких послуг до ОСББ не переходило.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року заявлені вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ КЕУ ЖНБ «Нова митниця» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 10.09.2021 по 01.05.2022 в загальному розмірі 3 684,52 грн, інфляційні нарахування у розмірі 101,73 грн, та 3% річних - 20,60 грн; заборгованість за послуги з контролю, охорони та управління доступу на територію та під'їзди будинку за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 у розмірі 300,00 грн, інфляційні нарахування - 11,47 грн, 3% річних - 2,53 грн за період з 01.09.021 по 23.02.2022; а також судовий збір у розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а всього 9 601,85 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на відповідача покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» надавав відповідачу житлово-комунальні послуги, що підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідач має перед позивачем невиконане грошове зобов'язання з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, що виникла станом на 01.05.2022 в загальному розмірі 3 684,52 грн, а тому зазначена сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Законодавством встановлений обов'язок споживача сплачувати у повному обсязі спожиті комунальні послуги.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.
Оскільки відповідач не своєчасно здійснював оплату за послуги по забезпеченню території будинку АДРЕСА_2 , охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку (СКУД) за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 у нього утворилась заборгованість у сумі 300,00 грн, на яку згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України було нараховано інфляційні втрати у розмірі 11,47 грн та 3 % річних у сумі 2,53 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції зазначив, що вони є не співмірними з ціною позову, складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та часом, витраченим на виконання такої роботи. Таким чином, заявлена позивачем сума витрат у розмірі 11 300,00 грн підлягає частковому задоволенню - зменшенню до 3 000,00 грн, така сума буде обґрунтованою, співмірною зі складністю справи, відповідати принципу розумності, наданим адвокатом послугам у суді та витраченим ним часом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Савоста С. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скрага мотивована тим, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що між позивачем та відповідачем не укладалася додаткова угода про внесення змін до договору про надання послуг відносно збільшення розміру плати за надані послуги.
Сторони у справі не погоджували збільшення тарифу до 5,10 грн, водночас за умовами договору укладеного між позивачем та відповідачем передбачено тариф у розмірі 3,50 грн.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Савоста С. В. вважає, що суд зробив помилковий висновок відносно того, що відповідач, розмістивши 01 червня 2021 року у газеті «Вечірні Черкаси» рішення загальних зборів ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» про зміну тарифу з червня 2021 року на 5,10 грн, мав право застосовувати такий тариф, оскільки жодним актом законодавства не передбачено, що рішення про зміну тарифу з утримання чи управління багатоквартирним будинком приймається рішенням загальних зборів юридичної особи, яка надає послуги.
Також, скаржником зазначено, що суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем надавалася послуга з контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку, оскільки відповідач такої послуги не отримував та не споживав.
Вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх позовних вимог, а суд дійшов висновку про часткове задоволення таких вимог на піставі надуманих доказів, а відтак рішення суду підлягає скасуванню.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанцій
ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» створене та зареєстроване в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.07.2014 для надання послуг з управління багатоквартирними будинками та відповідно здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2 (Т.1 а.с. 12-14).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , площею 95,3 кв. м. (інформаційна довідка № 304055153 від 01.07.2022), - відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і відповідно є співвласником багатоквартирного будинку (Т.1 а.с. 8-9).
12 травня 2017 року між ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» (Виконавець) та відповідачем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Т. 1 а.с 159-162).
Загальними зборами засновників згідно протоколу № 01 від 11.07.2014 затверджено статут ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» (Т. 1 а.с. 15-22).
Відповідно до п. 5.1. Статуту ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця», Товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом забезпечення належного технічного стану житлових будинків та споруд, безперебійності роботи технічного устаткування житлових (нежитлових) будинків і споруд, здійснення виробництва, торгівельної діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної та іншої діяльності, забезпечення належного санітарного стану прибудинкової території контролю за дотриманням мешканцями правил користування житловими приміщеннями.
Як вбачається з акту приймання-передачі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 28.08.2017 вказаний житловий будинок передається на баланс ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» та відповідно ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» розпочато обслуговування вказаного багатоквартирного будинку (Т. 2 а.с 92).
Відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» від 31.08.2017 у зв'язку з підвищенням заробітної плати, підвищенням вартості послуг за вивіз побутових відходів, подорожчанням електроенергії, водопостачання та водовідведення, подорожчанням обслуговування ліфтів, на основі розробленої в зв'язку з цим калькуляції, загальними зборами прийнято рішення збільшити плату за обслуговування будинків та прибудинкової території з 01.09.2017 3,50 грн за 1 кв. м. загальної площі квартири (з 3-го по 17 поверх), 3,10 грн - 1-й та 2-й поверх (Т. 2 а.с. 118).
В подальшому, позивачем змінювались тарифи оплати наданих послуг, а саме: згідно протоколу № 4 від 03.12.2018, починаючи з 01.01.2019 було встановлено тариф у розмірі 4,10 грн за 1 м. кв. загальної площі квартири (1-й та 2-й поверх) та 4,50 грн за 1 м. кв. загальної площі квартири (з 3-го по 17-й поверх), про що також зазначено у протоколі № 5 від 29.01.2019; згідно протоколу № 8 від 14.04.2021, починаючи з 01.06.2021 встановлено тариф у розмірі 5,10 грн за 1 м. кв. загальної площі квартири (1-й та 2-й поверх), 5,50 грн за 1м. кв. загальної площі квартири (з 3-го по 10 -й поверх) (Т. 2 а.с. 95-97).
Про зміну тарифу вартості послуг ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця» за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , позивачем повідомлялось споживачів у порядку, передбаченому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 №130 «Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності», дія якого розповсюджується на правовідносини споживачів з виконавцями комунальних послуг.
Судом встановлено, що повідомлення про зміну тарифів позивача, зокрема про підвищення тарифу з 01.06.2021, було здійснено шляхом повідомлення споживачів та розміщення оголошення відповідного змісту у випуску газети «Вечірні Черкаси» від 26.05.2021 № 21 (Т.2 а.с.43).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті заявлених позовних вимог відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
12 травня 2017 року між ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова митниця» (Виконавець) та відповідачем ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності, загальною площею 95,3 кв. м. (Споживач) був укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Т. 1 а.с 159-162).
Відповідно до розділу «Предмет договору», предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , а Споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбаченим договором.
Відповідно до укладеного між сторонами договору невід'ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додаються до договору (після отримання цього рішення).
Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору (після його отримання).
Розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладення цього договору становить 2,50 грн за кв. м.
Згідно з розділом «Оплата споживчих послуг», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежів вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком. За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 50 копійок за кв. м. У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати.
Відповідно до розділу «Права та обов'язки сторін», Споживач між іншим, має право на: своєчасне отримання інформації від виконавця про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму щомісячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо; внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги.
Споживач зобов'язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки; у разі несвоєчасного внесення за послуги сплачувати пеню у розмірі, встановленому законом і договором.
Для виконання своїх обов'язків з управління будинком позивачем укладені договори на виконання окремих видів послуг: підрядний договір № 189/202101 від 01 січня 2021 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів; договір № 30-06/21 від 30 червня 2021 року про надання послуг по забезпеченню території будинку за адресою: АДРЕСА_2 системою контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзд будинку; договір споживача № 6358 від 01 червня 2020 року про надання послуг з розподілу електричної енергії з розрахунками по точках обліку.
Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актів надання послуг за замовлення позивача в період з 01 січня 2022 року по 31 травня 2022 року позивачем оплачувались послуги з обслуговування ліфтів у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Компанія з експлуатації та утримання житлових та нежитлових будинків «Нова митниця» обґрунтовувала свої вимоги тим, що відповідач в добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, тому позивач змушений звернувся до суду з зазначеним позовом.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що між сторонами існує спір щодо обов'язку відповідача по здійсненню оплати житлово-комунальних послуг, який виник з правовідносин, що регулюються нормами Житлового кодексу України, ЗУ «Про житлво-комунальні послуги», ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до ст. 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі ст. 322 ЦК України, яка передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власноті у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники квартир у багатоквартирному будинку зобов'язані, зокрема:
- забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;
- забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;
- виконувати рішення зборів співвласників;
- забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
- забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом;
- своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власноті у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлво-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував, що багатоповерховий будинок потребує управління, ЗУ «Про особливості здійснення права власноті у багатоквартирному будинку» передбачений обов'язок співвласників щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 цього Закону), та дійшов правильного висновку про дійсність зобов'язань сторін, що виникли на підставі договору від 12 травня 2017 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного позивачем з відповідачем, як індивідуальним споживачем.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року за наслідками розгляду справи № 904/7183/17 та Верховного Суду від 26 вересня 2018 року за наслідками розгляду справи № 750/12850/16 зроблено висновки що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що позивачем безпідставно в односторонньому порядку змінено тариф вартості послуг, суд апеляційної інстанції не бере до уваги оскільки умовами укладеного між сторонами договору передбачено право виконавця послуг вносити зміни у договір, що впливають на розмір плати за послуги, але за погодженням із споживачем. Оскільки умови такого договору є типовими для всіх співвласників, то відповідний тариф має погоджуватись з усіма співвласниками багатоквартирного будинку, що в даному випадку можливе лише шляхом публічної пропозиції.
Зміна тарифу вартості послуг позивача відбулась з 01 січня 2019 року та з 01 червня 2021 року, про що позивач повідомляв споживачів в порядку, передбаченому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 червня 2018 року № 130 «Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності».
При цьому варто звернути увагу, що дія такого порядку розповсюджується лише на правовідносини споживачів з виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування, натомість законом не визначено відповідного порядку для випадків, коли надання послуг з управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договорів з індивідуальним споживачем, а отже застосування такого порядку можливе на підставі аналогії закону (ч.1 ст. 8 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено і дану обставину сторони не заперечили, що повідомлення про зміну тарифів позивача з 01 червня 2021 року було розміщено у випуску газети «Вечірні Черкаси» від 26 травня 2021 року № 21.
Рішення про відповідну зміну тарифу було прийнято загальними зборами ТОВ «КЕУ ЖНБ «Нова Митниця», що підтверджується відповідним протоколом загальних зборів № 8 від 14 квітня 2021 року і обумовлено підвищенням мінімальної заробітної плати, подорожчанням вартості послуг з електроенергії, водопостачання та водовідведення, обслуговування ліфтів.
В матеріліах справи відсутні будь-які докази щодо подання заперечень співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , щодо пропозиції позивача про зміну тарифу вартості, а отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність розрахунку позивачем вартості його послуг за тарифом 5,10 грн/кв. м., починаючи з червня 2021 року.
Апеляційний суд погоджується з висновокм суду першої інстанції, що із наданих сторонами доказів вбачається, що між ними фактично тривалий час існували правовідносини із надання/споживання послуг з управління багатоквартирним будинком, внаслідок яких позивач здійснював надання таких послуг, а відповідач приймав на себе зобов'язання з оплати вартості таких послуг.
Тариф щомісячного платежу з оплати послуг з управління будинком з 01 січня 2019 року до 31 травня 2021 року складав 4,10 грн/кв. м., а з 01 червня 2021 року до 31 травня 2022 року 5,10 грн/кв. м.
Додатково до щомісячного платежу нараховувалось 30 грн з оплати послуг з контролю, охорони та управління доступу на територію.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно та обґрунтовано здійснював нарахування щомісячних платежів по квартирі відповідача в таких розмірах, а відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату таких платежів.
В контексті доводів апеляційної скраги про неналежне здійснення позивачем управління будинком, то суд апеляційної інстанції зауважує, що всупереч вимог ст. ст. 12, 78, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду доказів щодо наявності в нього заперечень в частині якості надаваних позивачем послуг, зокрема, суду не надано складених у встановленому законом порядку актів-претензій у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт, як то передбачено ст. 27 ЗУ «Про житлво-комунальні послуги», як і не доведено фактів невиконання позивачем обов'язку з надання вищевказаних послуг.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд правильно врахував, що з 01 травня 2022 року управління будинком здійснюється ОСББ «Жужоми 3».
Абзацом 4 п. 3-1 Прикніцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлво-комунальні послуги» передбачено, що у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об'єднання співвласників) багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов'язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників (загальними зборами об'єднання співвласників) багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення про припинення договорів.
Сторони не заперечили тієї обставини, що ОСББ «Жужоми 3» створено 26 жовтня 2021 року, загальними зборами якого прийнято рішення про зміну форми управління будинком на самозабезпечення з 01 травня 2022 року, що підтверджується відповідним витягом з протоколу № 1/22 від 30 січня 2022 року. Відповідне рішення загальних зборів було направлене позивачу листом № 3 від 23 лютого 2022 року.
В період квітень-травень 2022 року ОСББ «Жужоми 3» розпочало активну діяльність із реалізації функцій самозабезпечення, оскільки уклало договір на повне технічне обслуговування і ремонт ліфтів та обладнання диспетчерського зв'язку від 29 квітня 2022 року, договір на виконання ремонтно-будівельних робіт від 20 травня 2022 року, договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02 травня 2022 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що з 01 травня 2022 року управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 - має здійснюватись ОСББ «Жужоми 3», а не позивачем у даній справі.
По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 10.09.2021 по 30.04.2022 включно, виходячи з тарифу 5,10 грн за 1 кв. м. становить у загальному розмірі 3 684,52 грн, з яких: за вересень 2021 року (з 10.09.2021 по 30.09.2021) сума заборгованості складає 282,31 грн; за жовтень 2021 року - 486,03 грн; за листопад 2021 року - 486,03 грн; за грудень 2021 року - 486,03 грн; за січень 2022 року - 486,03 грн; за лютий 2022 року - 486,03 грн; за березень 2022 року - 486,03 грн та за квітень 2022 року - 486,03 грн.
Згідно розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних на суму заборгованості 3 684,52 грн за період з 10.09.2021 по 23.02.2022, інфляційні витрати становлять 101,73 грн та 3% річних за період з 10.09.2021 по 23.02.2022 становлять 20,60 грн.
Крім того, оскільки відповідач не своєчасно здійснював оплату за послуги по забезпеченню території будинку АДРЕСА_2 системою контролю, охорони та управління доступу на територію та в під'їзди будинку (СКУД) за період з 01.09.2021 по 30.06.2022 у нього утворилась заборгованість у сумі 300,00 грн, на яку згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України було нараховано інфляційні втрати у розмірі 11,47 грн та 3% річних у сумі 2,53 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Таким чином, сукупний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 4 120,85 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Крім того, суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.
Отже, за наслідками розгляду та встановлення обставин справи, суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач має перед позивачем невиконане грошове зобов'язання з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, що виникла станом на 01 травня 2022 року та з врахуванням здійснених розрахунків, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості в розмірі 4 120,85 грн (3 684,52 + 101,73 + 20,60 + 300 + 11,47 + 2,53) та витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно визначився з характером позовних вимог та прийняв обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.
Водночас, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481 грн, суд першої інстанції не врахував наступного.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення судового збору з відповідача.
Суд першої інстанції не звернув увагу на наявність в матеріалах справи посвідчення 2 категорії постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 8).
Тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, проте не врахував, те що відповідач звільнений від сплати судового збору, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савости Сергія Васильовича - задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року в частині стягнення судового збору - скасувати.
В іншій частині рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді:
О. В. Карпенко
О. М. Новіков