Номер провадження 22-ц/821/994/24 Справа № 710/1077/23
про відмову у відкритті апеляційного провадження
12 червня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
08 серпня 2023 року АТ «ТАСкомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши через суд першої інстанції 06 травня 2024 року апеляційну скаргу.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023року залишено без руху з підстав, передбачених ч. 3 ст. 357 ЦПК України.
Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали подати до апеляційного суду вмотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року із зазначенням обґрунтованих причин пропуску строку.
Крім того, обставини, наведені в апеляційній скарзі в обгрунтування пропущеного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 22 листопада 2023 року визнані апеляційним судом неповажними.
10 червня 2024 року до Черкаського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку в якому останній вдруге зазначив, що оскаржуване судове рішення особисто він не отримував, а замість нього кореспонденцію міг отримати його син чи невістка, які також проживають з ОСОБА_1 за однією адресою.
Крім того, скаржник зазначає, що його інтереси в суді представляв адвокат, а тому відповідач був переконаний у належному здійсненні усіх процесуальних прав. Проте, як в подальшому стало відомо, адвокат участі в судових засіданнях суду першої інстанції не приймала та не повідомила про результати розгляду справи.
Також стверджує, що про ухвалення рішення від 22 листопада 2023 року він дізнався 26 березня 2024 року після отримання постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи скаржники про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року приходить до висновку про їх неповажність з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи спростовуються доводи скаржника про те, що ним рішення суду від 22 листопада 2023 року не отримувалось. Зокрема, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повний текст рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року отримано ОСОБА_1 02 грудня 2023 року за адресою його місця проживання, яку останній зазначає в апеляційній скарзі (а.с. 182).
З викладеного слідує, що останній день подачі апеляційної скарги - 01 січня 2024 року.
Проте, апеляційну скаргу подано через Шполянський районний суд Черкаської області 26 квітня 2024 року.
Твердження про те, що оскаржуване рішення могло бути отримано його сином чи невісткою не підтверджується відповідними доказами, а відтак не приймається судом апеляційної інстанції як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, стверджуючи про те, що про ухвалення судового рішення від 22.11.2023 року скаржнику стало відомо лише 26 березня 2024 року після отримання постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, апелянтом не надано доказів отримання такої постанови.
Встановивши, що ОСОБА_1 був обізнаний про рішення суду від 22.11.2023 року з 02 грудня 2023 року, однак апеляційну скаргу на це рішення подано лише 26 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку на 116 днів, що є суттєвим пропуском строку, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки заявником не наведено поважних причин пропуску строку та не надано доказів про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі заявника, причин, які б зумовили поважність пропуску строку, встановленого частиною першою статті 354 ЦПК України.
Доводи скаржника про те, що представництво його інтересів у суді першої інстанції здійснював адвокат, колегія суддів відхиляє, оскільки будь-які докази представництва ОСОБА_1 адвокатом в матеріалах справи відсутні, а поданий до суду відзив на позовну заяву підписаний та поданий безпосередньо відповідачем (а.с. 150-157).
Будь-яких інших обставини непереборної сили скаржником не наведено.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» було констатовано, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження оскаржуваного рішення суду.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко
О.М. Новіков