Провадження № 11-сс/821/181/24 Справа № 705/3000/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 червня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря за участю прокурора захисникаОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
Старший слідчий Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_9 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, що було погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Визначити ОСОБА_8 розмір застави в сумі, що відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 58400 гривень.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2024 року клопотання слідчого задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб - з 20 травня 2024 року до 18 липня 2024 року, включно.
Визначено ОСОБА_8 розмір застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі суму 58400 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваним вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_8 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовлено.
В разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покладено на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися з населеного пункту, де він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 18 липня 2024 року.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що слідчим та прокурором у повній мірі доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Також, слідчий суддя, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначив підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави - двадцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 58400 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2024 року та постановити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 зазначила, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України.
Звертає увагу на те, що підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу є наявність реальних ризиків вчинення підозрюваним дій, які перешкоджатимуть належному проведенню досудового розслідування, але аж ніяк не припущення слідчого. До того ж слідчий не обґрунтував в клопотанні, а прокурор не довів в судовому засіданні чим кожен з ризиків підтверджується та про що свідчить існування вказаних ризиків, єдиним посиланням на підтвердження вказаних ризиків було лише тяжкість загрожуваного покарання та перебування на розгляді в Уманському міськрайонному суду Черкаської області іншого обвинуваньного акту.
Отже, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Вважає, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без доведення існування ризиків на які посилається прокурор та недоведення перед судом можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, може розцінюватися лише як спосіб покарання підозрюваного за вчинені злочини, що порушує презумпцію невинуватості.
Виходячи із зазначеного та оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, захисник ОСОБА_7 вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , яка просила скасувати ухвалу слідчого судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.06 року, ст. ст. 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права.
Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінального процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1, п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
До раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що слідчий та прокурор при розгляді справи довели, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув'язнення, є обґрунтованими.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Уманського РУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024250320000679 від 02.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, вбачається, що 20.04.2024 близько 19 год. 25 хв., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, що притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів та в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено, останній раз Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 затвердженого Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024, перебуваючи в приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363), що по вул. Тищика, 13, м. Умань, Черкаської області, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з вітрини магазину, таємно викрав упаковку з смаженим насінням соняшнику «Баба Шура солоне» масою 145 грам, закупівельною вартістю 28,33 грн, яке помістив до правої кишені куртки, в яку він був одягнений, та далі попрямував до каси магазину, поруч з якою розміщена вітрина з запальничками, звідки він таємно викрав запальничку кишенькову турбо багаторазового використання (KKK3KD880), закупівельною вартістю 24,17 грн; запальничку кишенькову турбо багаторазового використання (KKK KDR2049), закупівельною вартістю 28,33 грн; запальнички кишенькові кремнієві (3KF022) в кількості 4 штуки, закупівельною вартістю 12,50 грн, на суму 50 грн, які він помістив до правої кишені куртки, в яку він був одягнений, та продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, підійшов до вітрини де знаходиться шоколад, звідки таємно викрав шоколад «Millenium Golden Nut ціл.мигдаль» масою 100 грам, в кількості 3 шт., закупівельною вартістю 45,83 грн, на суму 137,49 грн; шоколад «Millenium Golden молочний з мигдалем та родзинками», масою 100 грам, в кількості 1 шт., закупівельною вартістю 45,83 грн; шоколад «Millenium Very Peri з кокосовою стружкою», масою 85 грам, в кількості 2 шт., закупівельною вартістю 32,65 грн, на суму 65 грн; десерт молочний «Чарівний вечір» з родзинками та арахісом, масою 85 грам, в кількості 2 шт., закупівельною вартістю 15,83 грн, на суму 31,66 грн, які він помістив до лівої кишені куртки, в яку він був одягнений, після чого пройшовши через торгівельний зал, минув касову зону магазину при цьому за товар не розрахувався та вийшов з приміщення магазину, чим спричинив ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 410,81 грн.
ОСОБА_8 , 20.05.2024 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення вищезазначеного злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_8 усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_8 схильний до вчинення корисливих злочинів, на розгляді в суді перебувають обвинувальні акти відносно останнього за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України, однак на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового корисливого злочину.
Саме тримання під вартою буде достатнім запобіжним заходом для анулювання ризиків зазначених в клопотанні.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вірно визначив розмір застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 58400 гривень, що зможе дисциплінувати підозрюваного, з покладенням на підозрюваного конкретних обов'язків за ст. 194 КПК України.
За таких обставин слідчий суддя вірно дійшов до висновку про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід може не забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі та запобігання продовження злочинної діяльності.
Під час апеляційного розгляду захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , не навела достатніх підстав та не обґрунтувала доцільність застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні та не довела, що обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою буде достатнім для запобігання неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Отже, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням розміру застави, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ч. 3 ст. 5 Конвенції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які наведені в апеляційній скарзі були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею суду першої інстанції розглянуто клопотання слідчого з дотриманням положень кримінального процесуального закону та прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 травня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4