10 червня 2024 рокуСправа №160/11273/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву представника Департаменту патрульної поліції Кушнір Олени Володимирівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
30.04.2024 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 26.04.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (31.05.2024 року надійшла до суду засобами поштового зв'язку) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 20.03.2024 року № 157 «Про застосування до працівників ППП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарних стягнень»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 09.04.2024 року № 592 о/с «по особовому складу»;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти №2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.04.2024 р. і до моменту фактичного поновлення на посаді.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що останній працював на посаді інспектора взводу № 1 роти №2 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області. За весь час професійної діяльності позивач неухильно дотримувався службової дисципліни, моральних та етичних стандартів працівника поліції та виконував свої обов'язки на професійному рівні. При цьому, в період проходження служби в органах поліції, а ні у колег, а ні у керівництва жодних нарікань або скарг відносно позивача не надходило. Наказом відповідача від 31.01.2024 року № 231 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» було призначено службове розслідування у формі письмового провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками порушення службової дисципліни. За наслідками проведення службового розслідування відповідачем було прийнято наказ від 20.03.2024 року № 157 «Про застосування до працівників ППП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що 14.01.2024 року лейтенант поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, порушуючи антикорупційне законодавство України та професійно - етичні вимоги щодо правил поведінки поліцейських, без фіксації на портативні відеореєстратори, зустрілися із ОСОБА_4 з метою схилити останнього до надання їм регулярної неправомірної вигоди через третіх осіб. Крім того, під час спілкування із заявником указані поліцейські не дотримувалися норм ділового мовлення, неодноразово допускали використання ненормативної лексики. Такі дії лейтенанта ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушують права людини, підривають авторитет Національної поліції України в суспільстві та суперечать принципам діяльності поліцейського. За змістом вказаного наказу ОСОБА_1 було ознайомлено 03.04.2024 року, що підтверджується відповідною розпискою на самому наказі. Крім того, на виконання вказаного наказу 09.04.2024 року відповідачем було прийнято наказ № 592 о/с «по особовому складу», яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 09.04.2024 року. Отже, позивач категорично не погоджується із результатами службового розслідування та обставинами, які були встановлені під час його проведення, оскільки ніякої неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_5 , а ні ОСОБА_1 , а ні його напарник ОСОБА_2 не отримували та не допускали із останнім ненормативного спілкування. Позивач стверджує, що його напарник ОСОБА_2 особисто був знайомий тривалий час із громадянином ОСОБА_6 , який є колишнім працівником поліції. Крім того, позивачу від напарника стало відомо, що вказаний громадянин вживає наркотичні засоби і у стані наркотичного сп'яніння, порушуючи правила дорожнього руху, сідає за кермо належного йому транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 . 13.12.2023 року та 06.01.2024 року позивачем під час виконання службових обов'язків, разом із напарником ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за фактом керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. Під час спілкування із ОСОБА_6 13.12.2023 року та 06.01.2024 року останній поводив себе агресивно та висловлював невдоволення зупинкою його транспортного засобу та звинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивач стверджує, що у січні 2024 року його напарник ОСОБА_2 дізнався від одного зі спільних знайомих з ОСОБА_6 (від кого конкретно невідомо) про те, що вказаний громадянин збирається помститися йому та його напарнику «за оформлення його по 130 ст.» шляхом влаштування «проблем на роботі». Приблизно у середині січня 2024 року напарнику позивача зателефонував громадянин ОСОБА_6 та попросив допомогти йому дізнатися чи призначили справу, за складеним протоколом про адміністративне правопорушення від 06.01.2024 року до судового розгляду, оскільки самому йому така інформація невідома і він не знає чи треба йому звертатися до адвоката за правовою допомогою. У короткій телефонній розмові напарник позивача відповів, що подивиться на офіційному веб - сайті «Судова влада України», якщо не забуде і коли справа надійде до суду, зателефонує йому. В свою чергу, отримавши від ОСОБА_2 згоду, громадянин ОСОБА_6 подякував та повідомив, що телефонувати йому не треба, а коли справа надійде до суду просив направити йому смс повідомлення із позначкою «+». Через декілька днів напарник позивача згадав про прохання громадянина ОСОБА_6 та з'ясував через означений веб - сайт, що 17.01.2024 року до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення із коротким описом: «Особа, яка притягається до адмін. відповідальності: ОСОБА_6 » та повідомив про це ОСОБА_6 шляхом направлення йому повідомлення із символом «+». При цьому зазначаю, абсолютно ніяких обіцянок або пропозицій від позивача до громадянина ОСОБА_6 щодо отримання неправомірної вигоди ніколи не надходило, так само як і останній ніколи не звертався до позивача із такими пропозиціями. Щодо наявного у матеріалах службового розслідування аудіо запису, то позивач вважає, що не має абсолютно ніякого відношення до осіб, чиї голоси були записані на цій розмові та ніколи не зустрічався особисто із ОСОБА_6 у робочий час для вирішення будь - яких питань. В свою чергу, матеріали службового розслідування не містять абсолютно ніяких доказів автентичності вказаного аудіо запису так само як і не містять доказів часу та місця її створення, що свідчить про неможливість використання вказаного аудіо файлу на підтвердження причетності ОСОБА_1 до подій та обставин, у яких його звинувачують. Крім того, під час службового розслідування були одержані пояснення від наступних осіб: старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , майор поліції ОСОБА_8 , капітан поліції ОСОБА_9 , підполковник поліції ОСОБА_10 . Вказані працівники поліції надали пояснення абсолютно аналогічного змісту без найменших відмінностей про те, що на аудіо запису зафіксовано розмову трьох осіб чоловічої статі, які спілкувалися між собою. Під час прослуховування такого діалогу стало зрозуміло, що двоє з учасників розмови це ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . Позивач вважає, що пояснення означених осіб, які мають абсолютно однаковий зміст, вочевидь, є такими, що були підготовлені заздалегідь керівництвом та не можуть використовуватися на підтвердження моєї винуватості через явну односторонність наданих пояснень. Крім того, опитані працівники поліції так само не можуть підтвердити або спростувати автентичність вказаної аудіо розмови та встановити час та місце її створення, що в сукупності ставить під сумнів і достовірність вказаного файлу і надані вище пояснення працівників поліції. В свою чергу, за вказаним фактом а ні позивач, а ні його напарник ОСОБА_2 не притягувалися до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, що саме по собі ставить під сумнів зміст звинувачення у вчиненні вказаного дисциплінарного проступку. Відтак позивач вважає, що висновок, складений за результатами службового розслідування відносно нього, а також оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення було винесено відповідачем помилково, в результаті чого останній вимушений звернутися до суду за захистом мого порушеного права. Крім того, враховуючи обставини того, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.04.2024 року № 592 о/с «по особовому складу» відповідачем було прийнято на підставі наказу від 20.03.2024 року «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», то такий теж підлягає скасуванню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 року зазначена вище справа розподілена та 01.05.2024 року передана судді Пруднику С.В.
06.05.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Департаменту патрульної поліції: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію особової справи відносно ОСОБА_1 та копії наказів Департаменту патрульної поліції від 03.04.2024 року «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», від 09.04.2024 року № 592 о/с «по особовому складу»; докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказами Департаменту патрульної поліції від 03.04.2024 року «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», від 09.04.2024 року № 592 о/с «по особовому складу»; усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття наказів Департаменту патрульної поліції від 03.04.2024 року «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», від 09.04.2024 року № 592 о/с «по особовому складу»; довідку про середній заробіток із зазначенням середньоденної заробітної плати за період з лютого 2024 року по березень 2024 року. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 06.06.2024 року. Судом попереджено Департамент патрульної поліції про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
03.06.2024 року від представника Департаменту патрульної поліції Кушнір Олени Володимирівни до суду надійшла заява про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
В період з 27.05.2024 року по 09.06.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вирішуючи дану заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення заяви представника Департаменту патрульної поліції Кушнір Олени Володимирівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника Департаменту патрульної поліції Кушнір Олени Володимирівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник