12 червня 2024 рокуСправа №160/7575/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
22.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 22.03.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області: №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн., якими ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 21.11.2023 року за попередньою реєстрацією позивача: м. Дніпро, вул. Вологодська, 84, надійшов лист від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який було відправлено засобами поштового зв'язку 16.11.2023 року, в якому знаходились наступні податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: 1). які є власниками об'єктів житлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837100-2413-0464-UA12020010000033698, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_1 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 4680,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837092-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 28 306,10 грн.; від 31.10.2023 року №0837095-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 29 200,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837104-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 29 550,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837091-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 756,15 грн.; від 31.10.2023 №0837094-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 960,60 грн.; від 31.10.2023 року №0837102-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1040,65 грн.; від 31.10.2023 року №0837093-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: Кіровоградська обл., Добровеличківський район., с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, 70-Д, податковий період 2020, сума зобов'язання - 1032,92 грн.; від 31.10.2023 №0837096-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 1312,20 грн.; від 31.10.2023 №0837103-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1421,55 грн.; які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: Кіровоградська обл., Добровеличківський район., с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, 70-Г, податковий період 2022, сума зобов'язання - 73495,50 грн. Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем, згідно ст. 56 Податкового кодексу України в порядку адміністративного оскарження 27.11.2023 року було подано скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, залишено без змін податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 73 495,50 грн. Решта податкових повідомлень-рішень скасовано. При цьому, жодних спростувань позиції позивача щодо підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, які залишені в силі, податковим органом наведено не було. Податковим кодексом України чітко визначено, що обчислення суми податку з об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Позивач, фізична особа та платник податків з 19.01.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 19.01.2018 року. Довідку про присвоєння позивачу індивідуального податкового номеру також видано податковим органом за місцем моєї реєстрації і станом на сьогодні при реєстрації в електронних системах, в тому числі і в Електронному суді за цифровим підписом значиться моє місце реєстрації - с. Братолюбівка Кіровоградської області. З яких мотивів виходило ГУ ДПС у Дніпропетровській області виносячи відносно позивача податкові повідомлення-рішення, позивачу не відомо.
Отже, в порушення пункту 266.1 ст. 266 ПК України ГУ ДПС у Дніпропетровській області як неуповноваженим на це органом, винесено означені податкові повідомлення-рішення, оскільки, в даному випадку є уповноваженим органом ГУ ДПС у Кіровоградській області, так як майно і моя податкова реєстрація знаходяться саме там. До того ж, податкові повідомлення-рішення складені 31.10.2023 року та були направлені органом податкової служби в листопаді 2023 року за 2020, 2022 податкові періоди, а отже є такими, які складені та направлені в порушення норм підпункту 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України. В даному випадку, контролюючий орган при визначенні податкового зобов'язання повинен був дотримуватись приписів підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути винесено до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Посилання відповідача на статтю 102 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки положення останньої щодо можливості визначення контролюючим органом платнику податків суми грошових зобов'язань протягом 1095 днів після граничного строку сплати грошових зобов'язань є загальною по відношенню до положень статей 265, 266, зокрема підпункту 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, 286, зокрема пункт 286.5 цієї статті Податкового кодексу України, які єспеціальними та мають переважне застосування.
23.04.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. За даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Придніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником об'єктів житлової/нежитлової нерухомості: домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв. м., дата державної реєстрації права власності 27.01.2021, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 160,1 кв. м., дата державної реєстрації права власності 27.09.2017, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 218,7 кв. м., дата державної реєстрації права власності 14.11.2017, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 700 кв. м., дата державної реєстрації права власності 14.11.2017, частка власності 1/1; нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1130,7 кв. м., дата державної реєстрації права власності 20.09.2018, частка власності 1/1. Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, контролюючим органом, нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 - 2022 роки та сформовані податкові повідомлення - рішення (форма «Ф») (далі - ППР): від 31.10.2023 № 0837098-2413-0464 на суму 14 685,81 грн. за 2020 рік на суму 14685,81; від 31.10.2023 № 0837099-2413-0464 на суму 73 495,50 грн. за 2022 рік на суму 73495,50. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2020-2022 роки проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України. Враховуючи вимоги пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу, сільським, селищним, міським радам або радам об'єднаних територіальних громад надано право за рішенням на встановлення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості виключно залежно від місця розташування та типів об'єктів. Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості згідно Кодексу. Відповідно до інформації в Інтегрованої картки платника (додаток №8) ОСОБА_1 має таку зареєстровану податку адресу: Україна, 49074, Дніпропетровська обл.. Дніпропетровський р-н. Дніпровська тер. гр., АДРЕСА_4 . Заяви про зміну податкової адреси ф. № 5ДР, щодо зміни податкової адреси до контролюючого органу не надходило. Зміна адреси реєстрації без відповідної заяви за ф. 5ДР, не являється підставою для зміни податкової адреси. Крім того, в доказах наданих позивачем (довідка про присвоєння індивідуального податкового номеру, реєстрація в електронних системах та Електронному суді) відсутня інформація про зміну податкової адреси. Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкових повідомлень-рішень від 22.12.2023 року є лише підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в частині нарахування штрафних санкцій та пені, однак, не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку щодо сплати сум податку та визнання означених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. В свою чергу, це є підставою для сплати податкового зобов'язання в більш пізній термін відповідно п. 266.10.1 ст.266 ПКУ (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення). З урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам плати за землю, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Так, оспорювані податкові повідомлення-рішення було прийнято податковим органом 31.10.2023, тобто в строк, встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 25.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.
27.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження, із зазначенням дати отримання рішення про результати розгляду скарги від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 та відповідних доказів отримання такого рішення.
08.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: обґрунтований та вмотивований розрахунок податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн.; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн. Судом зобов'язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 25 квітня 2024 року.
Суд попереджає Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
В період з 27.05.2024 року по 09.06.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 як фізична особа та платник податків з 19.01.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 19.01.2018 року. Довідку про присвоєння позивачу індивідуального податкового номеру також видано податковим органом за місцем моєї реєстрації і станом на сьогодні при реєстрації в електронних системах, в тому числі і в Електронному суді за цифровим підписом значиться моє місце реєстрації - с. Братолюбівка Кіровоградської області.
За даними інформаційно - комунікаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Придніпровська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є власником об'єктів житлової/нежитлової нерухомості: домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв. м., дата державної реєстрації права власності 27.01.2021, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 160,1 кв. м., дата державної реєстрації права власності 27.09.2017, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 218,7 кв. м., дата державної реєстрації права власності 14.11.2017, частка власності 1/1; будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 700 кв. м., дата державної реєстрації права власності 14.11.2017, частка власності 1/1; нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1130,7 кв. м., дата державної реєстрації права власності 20.09.2018, частка власності 1/1.
Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, контролюючим органом, нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 - 2022 роки та сформовані податкові повідомлення - рішення (форма «Ф»): від 31.10.2023 № 0837098-2413-0464 на суму 14 685,81 грн. за 2020 рік на суму 14685,81; від 31.10.2023 № 0837099-2413-0464 на суму 73 495,50 грн. за 2022 рік на суму 73495,50.
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2020-2022 роки проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України.
21.11.2023 року за попередньою реєстрацією позивача: АДРЕСА_4 , надійшов лист від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, який було відправлено засобами поштового зв'язку 16.11.2023 року, в якому знаходились наступні податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами: 1) які є власниками об'єктів житлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837100-2413-0464-UA12020010000033698, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_1 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 4680,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837092-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 28 306,10 грн.; від 31.10.2023 року №0837095-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 29 200,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837104-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 29 550,00 грн.; від 31.10.2023 року №0837091-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 756,15 грн.; від 31.10.2023 №0837094-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 960,60 грн.; від 31.10.2023 року №0837102-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1040,65 грн.; від 31.10.2023 року №0837093-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 1032,92 грн.; від 31.10.2023 №0837096-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2021, сума зобов'язання - 1312,20 грн.; від 31.10.2023 №0837103-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 1421,55 грн.; які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 73495,50 грн.
Керуючись пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, контролюючим органом, нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 - 2022 роки та сформовані податкові повідомлення - рішення (форма «Ф»): від 31.10.2023 № 0837098-2413-0464 на суму 14 685,81 грн. за 2020 рік на суму 14685,81; від 31.10.2023 № 0837099-2413-0464 на суму 73 495,50 грн. за 2022 рік на суму 73495,50.
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктам оподаткування, які належать ОСОБА_1 за 2020-2022 роки проводився в автоматизованому режимі за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України.
Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем, згідно ст. 56 Податкового кодексу України в порядку адміністративного оскарження 27.11.2023 року було подано скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 15.01.2024 року №1017/6/99-00-01-03-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, залишено без змін податкові повідомлення-рішення: від 31.10.2023 року №0837098-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2020, сума зобов'язання - 14685,81 грн.; від 31.10.2023 року №0837099-2413-0464-UA35060050000025668, об'єкт нерухомості: АДРЕСА_2 , податковий період 2022, сума зобов'язання - 73 495,50 грн. Решта податкових повідомлень-рішень скасовано.
Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що їх належить скасувати, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Положеннями ст. 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Статтею 266 ПК України врегулюванні питання податку на нерухоме майно, відмінні від земельної ділянки.
Відповідно до п. п.266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. п.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. п.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до п. п.266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно п. п.266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Проте, відповідно до ст. 45.1 ПКУ платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків -фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно до ст. 63.5. ПКУ всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 70.1. ПКУ передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
Відповідно до ст. 70.2. ПКУ до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Як уже зазначалось, позивач, ОСОБА_1 як фізична особа та платник податків з 19.01.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 19.01.2018 року. Довідку про присвоєння позивачу індивідуального податкового номеру також видано податковим органом за місцем моєї реєстрації і станом на сьогодні при реєстрації в електронних системах, в тому числі і в Електронному суді за цифровим підписом значиться моє місце реєстрації - с. Братолюбівка Кіровоградської області.
Згідно п.п. 266.7.1. ст. 266 ПКУ, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Отже, в порушення пункту 266.1 ст. 266 ПК України ГУ ДПС у Дніпропетровській області як неуповноваженим на це органом, винесено описані вище податкові повідомлення-рішення, оскільки, в даному випадку є уповноваженим органом ГУ ДПС у Кіровоградській області, так як майно і моя податкова реєстрація знаходяться саме там.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 року у справі №160/15348/23.
Щодо строку прийняття податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до підпункту 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Як вбачається з викладеного вище, податкові повідомлення-рішення складені 31.10.2023 року та були направлені органом податкової служби в листопаді 2023 року за 2020, 2022 податкові періоди, а отже є такими, які складені та направлені в порушення норм підпункту 266.7.2. ст. 266 Податкового кодексу України.
В даному випадку, контролюючий орган при визначенні податкового зобов'язання повинен був дотримуватись приписів підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має бути винесено до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
07 грудня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VІІІ, яким п. 266.10 ст. 266 ПК України доповнено підпунктами 266.10.2 і 266.10.3 такого змісту: «266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. 266.10.3. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу».
Вказаним Законом №2245-УІІІ дозволено контролюючим органам визначати грошове зобов'язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні податкові періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 ст. 102 ПК України.
При цьому, змін до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України щодо строків надіслання податкових повідомлень-рішень цим Законом не внесено.
З системного аналізу приписів пп. 266.7.2 п. 266.7 та пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК
України, випливає, що норми пп.266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України надають повноваження контролюючому органу визначати грошове зобов'язання з податку в межах 1095-денного строку, який починає відлік з того звітного періоду, в якому такі повноваження надані (з 2018 звітного року), і не спростовує обов'язку контролюючого органу винести відповідне податкове повідомлення-рішення до 01 липня року, наступного за звітним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі 320/3565/20, від 23.06.2020 у справі 640/13904/19 та у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №817/213/16.
Зокрема, в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі 817/213/16 судом було зазначено наступне: «…Підпунктами 265.7.1, 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 та пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення про визначення суми податку як з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так і плати за землю обчислюється та надсилається платнику податків до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) або поточного року (для плати за землю).
Посилання відповідача на статтю 102 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки положення останньої щодо можливості визначення контролюючим органом платнику податків суми грошових зобов'язань протягом 1095 днів після граничного строку сплати грошових зобов'язань є загальною по відношенню до положень статей 265, 266, зокрема підпункту 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, 286, зокрема пункт 286.5 цієї статті Податкового кодексу України, які є спеціальними та мають переважне застосування.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2015 року №43310-17, 43311-17, 43313-17, 43314-17 є неправомірними та підлягають скасуванню…».
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Інші доводи відповідача не спростовують протиправність прийнятих ним рішень.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд погоджується із доводами позивача щодо хибного розрахунку зобов'язання з податку на нерухомість та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області: №0837098-2413-0464-UA35060050000025668 від 31.10.2023 року на суму 14 685,81 грн.; №0837099-2413-0464-UA35060050000025668 та від 31.10.2023 року на суму 73 495,50 грн., якими ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник