12 червня 2024 рокуСправа №160/6836/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
14.03.2024 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 12.03.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 05.05.2023 року № 0297503-2415-0424.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 отримано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2023 року № 0297503-2415-0424 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об'єкту житлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 2817,75 грн. Об'єктом оподаткування є житловий будинок загальною площею 86,70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві власності. Не погодившись з даним рішенням, 12.12.2023 року позивачем було подано скаргу на означене рішення (вх. ДПС № 39642/6 від 14.12.2023 року) до Державної податкової служби України. Однак, рішенням про результати розгляду скарги №2426/6/99-00-06-01-03-06 від 31.01.2024 року Державна податкова служба України залишила без змін оскаржуване рішення, а скаргу без задоволення. Підставою для відмови у задоволенні скарги ДПС України було наступне, згідно з абзацом третім підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені пунктами 266.4.1 та 266.4.2 статті 266 ПК України для фізичних осіб, не застосовуються до об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з мстою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Під час розгляду скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області проінформовано, що згідно з даними ЄДР та інформаційних систем ДПС, за адресою зазначеного виду об'єкта нерухомого майна (житлового будинку) зареєстрований скаржник, як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку та відповідно до податкової декларації за 2022 рік задекларував отримання доходів від здійснення діяльності за КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Отже скаржник використовував житловий будинок у підприємницькій діяльності. Позивач стверджує, що йому дійсно на праві власності належить житловий будинок загальною площею 86,70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право па спадщину за заповітом від 10.12.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав № 36814225 від 19.12.2012 року. З 04.10.2004 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 22353839 від 07.11.2016 року. В означеному Витязі зазначене наступне місце проживання позивача, як фізичної особи-підприємця, а саме: АДРЕСА_2 . Основним видом діяльності ОСОБА_1 є: 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», про що також зазначено у Витязі. Отже, позивач вважає, що відповідач не повинен був нараховувати йому податок на нерухоме майно за 2022 рік, так як площа житлового будинку позивача менша ніж 120 кв. м. та складає 86,70 кв.м. Однак, відповідач вважає, що якщо адреса реєстрації ФОП позивача така ж, за якою находиться житловий будинок, що належить йому на праві власності, то останній його використовує у своїй підприємницькій діяльності. Однак, аргументів на підтвердження того, яким саме чином позивач використовує житловий будинок у підприємницькій діяльності відповідачем не надано. У зв'язку з цим, даний житловий будинок використовується виключно для проживання моєї сім'ї. Відтак, спірне податкове-рішення позивач вважає протиправним та безпідставним, та таким, яке слід скасувати.
23.04.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. За даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку, як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 86,7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно пп.266.7.1 ст.266 ПКУ контролюючим органом сформовано ППР за 2022 рік, а саме: ППР від 05.05.2023 №0297503-2415-0424 на суму 2817,75 грн. Зазначене ППР у порядку визначеному ст.42 ПКУ направлено, контролюючим органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового повідомлення за місцем реєстрації. Згідно даних ЄДР та за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України (ІКС «Податковий кодекс»), за адресою зазначеного об'єкта (житлового будинку) зареєстрована фізична особа підприємець - ОСОБА_1 , яка знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (Павлоградський район р-н) в стані «0» - платників податку за основним місцем обліку» з 15.09.2011 року. Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.01.2012 вх.№5080/10, обрана група - 2 (ставка податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати). Види діяльності: _01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність в рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; _47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Отже, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за вищезазначене ППР винесено відповідно до норм чинного законодавства. 11.12.2023 року була подана скарга на ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2023 року №0297503-2415-0424 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За результати розгляду скарги рішення ДПС України, від 31.01.2024 №2426/6/99-00-0601-03-06 про залишення вказаної ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області без змін, а скарги платника - без задоволення. Згідно наданої декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2022 рік загальна сума доходу складає 776 000,00 грн. У вказаній декларації платник, як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку задекларував отримання доходів від здійснення діяльності за КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур». Отже, ОСОБА_1 використовував житловий будинок у підприємницькій діяльності. Відтак, пільга визначена підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, на житловий будинок, що належить скаржнику на праві власності, не застосовується у зазначений податковий період. Згідно рішення Троїцької територіальної громади від 24 червня 2021 року № 674-9/VІІІ «Про встановлення ставок та пільги із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» на 2022 рік по Троїцької сільської ради для об'єктів житлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 0,5 відсоток. Відповідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ Податкові повідомлення-рішення (далі ППР) про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення ППР і зараховується до відповідного бюджету з положеннями Бюджетного кодексу України (п.266.9, п.266.10 ст.266 ПКУ). Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
06.05.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив де зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
13.05.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому представником зазначено про необґрунтованість та безпідставність висновків представника позивача у даній відповіді.
22.05.2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на заперечення щодо відповіді на відзив де зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у запереченні є безпідставними, та такими, що не заслуговують на увагу.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.
19.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження, із зазначенням дати отримання рішення про результати розгляду скарги №2426/6/99-00-06-01-03-06 від 31.01.2024 року ДПС України та відповідних доказів отримання такого рішення.
08.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: обґрунтований та вмотивований розрахунок податкового повідомлення-рішення від 05.05.2023 року № 0297503-2415-0424; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання податкового повідомлення-рішення від 05.05.2023 року № 0297503-2415-0424. Судом зобов'язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 07.05.2024 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
В період з 27.05.2024 року по 09.06.2024 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку, як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 86,7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, позивачу дійсно на праві власності належить житловий будинок загальною площею 86,70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право па спадщину за заповітом від 10.12.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав № 36814225 від 19.12.2012 року.
З 04.10.2004 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 22353839 від 07.11.2016 року. В означеному Витязі зазначене наступне місце проживання позивача, як фізичної особи-підприємця, а саме: АДРЕСА_2 . Основним видом діяльності ОСОБА_1 є: 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», про що також зазначено у Витязі.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.01.2012 вх.№5080/10, обрана група - 2 (ставка податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати). Види діяльності: _01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність в рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; _47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
Відповідно пп.266.7.1 ст.266 ПКУ контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення за 2022 рік, а саме: податкове повідомлення-рішення від 05.05.2023 №0297503-2415-0424 на суму 2817,75 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення у порядку визначеному ст.42 ПКУ направлено, контролюючим органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового повідомлення за місцем реєстрації.
Згідно даних ЄДР та за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України (ІКС «Податковий кодекс»), за адресою зазначеного об'єкта (житлового будинку) зареєстрована фізична особа підприємець - ОСОБА_1 , яка знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (Павлоградський район р-н) в стані «0» - платників податку за основним місцем обліку» з 15.09.2011 року.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 отримано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2023 року № 0297503-2415-0424 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об'єкту житлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 2817,75 грн. Об'єктом оподаткування є житловий будинок загальною площею 86,70 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві власності.
Не погодившись з даним рішенням, 12.12.2023 року позивачем було подано скаргу на означене рішення (вх. ДПС № 39642/6 від 14.12.2023 року) до Державної податкової служби України. Однак, рішенням про результати розгляду скарги №2426/6/99-00-06-01-03-06 від 31.01.2024 року Державна податкова служба України залишила без змін оскаржуване рішення, а скаргу без задоволення.
Підставою для відмови у задоволенні скарги ДПС України було наступне, згідно з абзацом третім підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені пунктами 266.4.1 та 266.4.2 статті 266 ІІК України для фізичних осіб, не застосовуються до об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з мстою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). Під час розгляду скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області проінформовано, що згідно з даними ЄДР та інформаційних систем ДПС, за адресою зазначеного виду об'єкта нерухомого майна (житлового будинку) зареєстрований скаржник, як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку та відповідно до податкової декларації за 2022 рік задекларував отримання доходів від здійснення діяльності за КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур». Отже скаржник використовував житловий будинок у підприємницькій діяльності.
Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПКУ).
Слід зазначити, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ)
Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
л) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та
житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
- об'єкта/ об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких перевищує п'ятикратний розмір неподаткової площі;
- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду., лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Згідно наданої декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2022 рік загальна сума доходу складає 776 000,00 грн.
У вказаній декларації платник, як фізична особа-підприємець - платник єдиного податку задекларував отримання доходів від здійснення діяльності за КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур».
Отже, у даному випадку суд вважає, що ОСОБА_1 використовував житловий будинок у підприємницькій діяльності.
Враховуючи вищезазначене, пільга визначена підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, на житловий будинок, що належить позивачу на праві власності, не застосовується у зазначений податковий період.
Згідно з пп.266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єктів /об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп. «а» і «б» пп.266.4.1 п. 266.4цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до пп. «а» або «б» пп.266.4.1 п.266.4 цієї ст. та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до пп. «в» пп.266.4.1 п.266.4 цієї ст. та відповідної ставки податку цієї статті та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням пп. «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.5.1 Податкового кодексу України (далі ПКУ) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Згідно рішення Троїцької територіальної громади від 24 червня 2021 року № 674-9/VІІІ «Про встановлення ставок та пільги із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельнох ділянки» на 2022 рік по Троїцької сільської ради для об'єктів житлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 0,5 відсоток.
Відповідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення і зараховується до відповідного бюджету з положеннями Бюджетного кодексу України (п.266.9, п.266.10 ст.266 ПКУ).
Як вже зазначалось судом вище, за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку, як платник податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником об'єкта нерухомого майна: житловий будинок, загальною площею 86,7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно пп.266.7.1 ст.266 ПКУ контролюючим органом сформовано ППР за 2022 рік, а саме: ППР від 05.05.2023 №0297503-2415-0424 на суму 2817,75 грн. Зазначене ППР у порядку визначеному ст.42 ПКУ направлено, контролюючим органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового повідомлення за місцем реєстрації. Згідно даних ЄДР та за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України (ІКС «Податковий кодекс»), за адресою зазначеного об'єкта (житлового будинку) зареєстрована фізична особа підприємець - ОСОБА_1 , яка знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (Павлоградський район р-н) в стані «0» - платників податку за основним місцем обліку» з 15.09.2011 року.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.01.2012 вх.№5080/10, обрана група - 2 (ставка податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати). Види діяльності: _01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність в рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; _47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
Отже, оскільки ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, то означене спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник