10 червня 2024 рокуСправа № 160/14533/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Слобожанської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.11.2023 (за вх. № Ж-281 від 06.11.2023 року) про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 1221455800:06:015:0045 площею 20,0000 га, що знаходиться на території Слобожанської (колишньої Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02); зобов'язати Слобожанську селищну раду у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.11.2023 (за вх.№ Ж-281 від 06.11.2023 року) про передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 1221455800:06:015:0045 площею 20,0000 га, що знаходиться на території Слобожанської (колишньої Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає осіб, які можуть бути представниками, передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник, а у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Так, згідно з частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частиною 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Отже, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, який є спеціальним процесуальним законом, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему «Електронний суд» і підписана ОСОБА_2 .
В той же час на підтвердження своїх повноважень, як представника позивача до позовної заяви не надано ні ордеру, ні довіреності, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.
Верховний Суд в ухвалі від 12.06.2020 року у справі №580/3478/19 зробив висновок про те, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Представник позивача (адвокат) Хотенко Дар'я Сергіївна надала до матеріалів позовної заяви договір про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак не надала ордера на ведення справи в суді.
Розглядаючи питання про те, чи може договір про надання правничої допомоги вважатися допустимим доказом повноважень адвоката як представника в адміністративному процесі у разі, коли на підтвердження своїх повноважень представник (адвокат) надає до матеріалів справи зазначений договір, слід враховувати таке.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Тобто договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов'язки адвоката (адвокатського об'єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об'єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.
На підставі договору адвокатом (адвокатським об'єднанням) видається ордер, що є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката (адвокатського об'єднання) на вчинення дій в інтересах клієнта, що узгоджується з пунктом 11 Положення про ордер № 41 (пунктом 14 Положення про ордер № 36).
Ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Чинна редакція Кодексу адміністративного судочинства України не вимагає надання разом з ордером договору про правничу допомогу, його копії або витягу.
Отже, договір про надання правничої допомоги (за відсутності ордера, оформленого
відповідно до вимог чинного законодавства) не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката в адміністративному процесі.
Таким чином повноваження ОСОБА_2 діяти від імені позивача не підтверджені в установленому законом порядку.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що позов підписано особою, яка не наділена у визначеному законом порядку його підписувати. Докази протилежного відсутні.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, яка звернулась з позовною заявою, то позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська