04 червня 2024 рокуСправа №160/7489/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2024 року за №046550007680 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди її трудової діяльності в КСП “Побєда” П'ятихатського району Дніпропетровської області в період з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року, вказані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.09.1983 року та архівних довідках №120 та №121 виданих Комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів" від 13.02.2024 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16 лютого 2024 року вона звернулась до відділу обслуговування громадян №11 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення їй пенсії за віком, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області їй було відмовлено з посиланням на те, що до трудового стажу відповідачем не зараховано періоди її роботи в колгоспі «Побєда» П'ятихатського району Дніпропетровської області у період з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року. Позивач зазначила, що відповідачем не взято до уваги архівні довідки, які видані комунальною архівною установою «П'ятихатський Трудовий архів» П'ятихатської міської ради” від 13.02.2024 року № 120, № 121 щодо фактичної кількості відпрацьованих вихододнів з вересня 1992 року по квітень 2000 року, оскільки в первинних документах зазначено: прізвище російською мовою « ОСОБА_2 », або українською мовою « ОСОБА_3 », ім'я - « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 »., по батькові особи, скорочено « ОСОБА_6 », «М», що не відповідає паспортним даним заявника. Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, вважає його протиправним, оскільки спірні періоди трудової діяльності належним чином підтверджені записами в трудовій книжці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.04.2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідачем зазначено, що 16.02.2024 року позивач звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст.45 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. Та в разі надання додаткових документів в 3-х місячний термін з дня прийняття заяви про призначення пенсії, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.02.2024 року № 046550007680 позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком.
Так, згідно змісту вказаного рішення, пенсійний вік визначений в ст.26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1V “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж становить не менше 30 років. Страховий стаж особи становить 18 років 09 місяців 00 днів.
Повідомлено, що до загального стажу не зараховано періоди з 20.09.1992 по 10.04.2000 року, згідно уточнюючої довідки, оскільки ім'я та по-батькові має скорочення (з 1999 року зараховано згідно ОК-5). Для зарахування догляду за дитиною до 3-х років 14.11.1984 р.н. необхідно надати її паспорт.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про городи та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказ (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис.
Так, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості, згідно поданих заявником документів.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
16.02.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046550007680 від 23.02.2024 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення №046550007680 від 23.02.2024 року обґрунтоване наступним.
Вік заявника 60 років, за наданими документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на теперішній час, загальний стаж склав 18 років 9 місяців 0 днів.
Без врахування в стаж: з 20.09.1992 по 10.04.2000 року згідно уточнюючої довідки, оскільки ім'я та по батькові має скорочення (з 1999 року зарахованій згідно ок5); для зарахування догляду за дитиною до 3-х років 14.11.1984 р.н. необхідно надати її паспорт.
Копію рішення №046550007680 від 23.02.2024 року направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням від 29.02.2024 року.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком №046550007680 від 23.02.2024 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону України 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Згідно з приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Судом встановлено, що на дату звернення 16.02.2024 року загальний стаж позивача склав 18 років 9 місяців 0 днів.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги про зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року, вказаному у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.09.1983 року та архівних довідках №120 та №121, виданих Комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів" від 13.02.2024 року до страхового стажу.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1983 року, у спірний період роботи позивач працювала (далі записи в трудовій книжці мовою оригіналу):
- з 20.09.1992 - Колхоз «Победа, Пятих. район. Принята рабочей овощной бригады.
- 10.04.2000 - исключена из членов КСП «Победа» в связи реорганизацией КСП.
Так, пунктами 1, 2. З “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком долучено архівні довідки від 13.02.2024 року №120, № 121.
З рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №046550007680 від 23.02.2024 року, яке долучено до матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року в КСП “Побєда” П'ятихатського району Дніпропетровської області, оскільки ім'я та по батькові у вказаних довідках має скорочення.
Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за чіткість інформації, яка зазначена, зокрема, у архівних довідках.
Крім того, при прийманні документів працівник сервісного центру: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6).
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що позивачу було повідомлено/зазначено у розписці про необхідність надання додаткових документів з метою підтвердження періоду роботи.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періоди роботи до страхового стажу.
Суд зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть спростовувати наявність страхового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
За паспортними даними прізвище, ім'я та по батькові позивача: українською мовою: ОСОБА_1 ; російською мовою ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що архівні довідки від 13.02.2024 року №120, №121 складено українською мовою, в яких зазначено, що "в книгах обліку оплати праці колгоспу «Победа», з 1993 року КСП «Победа» значиться Яблонська, ОСОБА_2 ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , по батькові Мих., М."
При цьому, прізвище, ім'я та по батькові позивача, зазначене у архівних довідках від 13.02.2024 року №120 та 121, співпадає з паспортними даними позивача.
Вказане скорочення ім'я та по батькові у довідках від 13.02.2024 року №120 та № 121 «Яблонська, Яблонская ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , по батькові Мих., М» не може свідчити про неспівпадіння з паспортними даними та відсутністю права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи.
На підставі вищезазначеного, та з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності позивача в КСП “Побєда” П'ятихатського району Дніпропетровської області з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року, вказані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.09.1983 року та архівних довідках №120 та №121, виданих Комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів" від 13.02.2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 року про призначення пенсії за віком.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком №046550007680 від 23.02.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності позивача в КСП “Побєда” П'ятихатського району Дніпропетровської області з 20.09.1992 року по 10.04.2000 року, вказані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.09.1983 року та архівних довідках №120 та №121, виданих Комунальною архівною установою П'ятихатської міської ради "П'ятихатський трудовий архів" від 13.02.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 року про призначення пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник