10 червня 2024 рокуСправа №160/8503/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Сумській області від 20.03.2024 р. № 046050015528 щодо відмови у призначенні йому пільгової пенсії незалежно від віку з 13.03.2024 року і зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: на Відкритому акціонерному товаристві "Криворізький Центральний рудоремонтний завод" з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., на Відкритому акціонерному товаристві "Криворізький Центральний рудоремонтний завод" та Закритому акціонерному товаристві "Криворізькій завод гірничого обладнання" з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р., на ТОВ "Ливарно-механічний завод" з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: на ВАТ "Криворізький Центральний рудоремонтний завод" з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р. відповідно до довідки ПрАТ "КЦРЗ" №03-02 від 11.01.2023 р., на ВАТ "Криворізький Центральний рудоремонтний завод" та ЗАТ "Криворізькій завод гірничого обладнання" з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р. відповідно до довідки №03-02 від 11.01.2023 р. ПрАТ "КЦРЗ" та довідки №03-02 від 11.01.2023 р. АТ "КОРУМ Криворізький завод гірничого обладнання", на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р. відповідно до довідки №1451-91 від 15.01.2024 р., на ТОВ "Ливарно-механічний завод" з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р. відповідно до довідки №922-80 від 23.01.2024 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити йому пільгову пенсію незалежно від віку з 13.03.2024 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 13.04.2024 року він звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії незалежно від віку на підставі ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На момент звернення за призначенням пенсії йому виповнилося 46 років, страховий стаж становить 52 роки 6 місяців 8 днів, а пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 25 років 11 місяців 3 дні. Згідно із рішенням №046050015528 від 20.03.2024 р. Головним управлінням ПФУ в Сумській області в призначенні пільгової пенсії йому було відмовлено з підстави відсутності необхідного пільгового стажу. Вказане рішення позивач вважає протиправним та зазначає, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або своєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці, проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць. Також вказує, що трудова книжка є основним документом, яка підтверджує трудову діяльність працівника, а тому відсутні підстави для не зарахування спірних періодів до його пільгового стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду 09.05.2024 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, що вони зайняті на таких роботах не менше 20 років. При призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування до пільгового стажу певного 5-річного періоду роботи у несприятливих умовах праці відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене за результатами атестації робочих місць.
Згідно із пільговими довідками від 11.01.2023 р. № 03-02 ПрАТ КЦРЗ, від 15.01.2024 р. № 1451-91 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та від 23.01.2024 р. №922-80 ТОВ "Ливарномеханічний завод" не підлягають зарахуванню періоди роботи позивача з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р. та з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р., оскільки право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці. Отже, Головним управлінням ПФУ в Сумській області прийнято обґрунтоване рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Також відповідач-2 зазначив, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. За таких обставин, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідачу-1 позов з додатками та ухвала суду доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-1 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача-2, викладених у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 13.03.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивача розглянуто Головним управлінням ПФУ в Сумській області та прийнято рішення №046050015528 від 20.03.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В спірному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає - 50 років 7 місяців 15 днів, з них на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України - 23 роки 5 місяців 29 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. За наданими документами ОСОБА_1 буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку на 10 років, тобто після досягнення 50 років з 15.04.2027 р.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 р. №383 (далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою КМУ від 31.03.1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII, пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 р. №202 (далі - Список №202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону №1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV - не менше 20 років.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637 (далі - Порядок №637).
Згідно із п.1 Порядку №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В силу п.20 розділу "Особливості підтвердження стажу роботи окремих категорій працівників" Порядку №637 передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Так, матеріали справи містять довідки про підтвердження наявного трудового стажу роботи позивача для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.01.2023 р. № 03-02 ПрАТ КЦРЗ, від 15.01.2024 р. № 1451- 91 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та від 23.01.2024 р. № 922-80 ТОВ "Ливарно-механічний завод".
Відповідно до довідки від 11.01.2023 р. № 03-02 ПрАТ КЦРЗ позивач працював повний робочий день на ВАТ "Криворізький Центральний рудоремонтний завод" за професією заливальника металу сталефасоноливарного цеху № 8 з 18.12.1997 р. по 31.10.2001 р., що передбачено Списком №1, розділ ХІ. Металообробка, підрозділ 1а.Ливарне виробництво, позицією 1110100а-12176, код КП підстава постанова КМУ від 11.03.1994 р. №162.
В матеріалах справи також наявна довідка АТ "Корум Криворізький" Завод гірничого обладнання" від 11.01.2023 р. № 03-02 відповідно до якої позивач працював повний робочий день на Закритому акціонерному товаристві "Криворізький завод гірничого обладнання" за професією заливальника металу сталефасоноливарного цеху № 3 з 01.11.2001 р. по 05.09.2002 р., що передбачено Списком № 1, розділ ХІ. Металообробка підрозділ 1а. Ливарне виробництво, позицією 1110100a-12176.
Згідно із довідкою від 15.01.2024 р. № 1451-91 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" позивач повний робочий день працював на ПАТ "АрселорМітал Кривий Ріг" з 16.01.2003 р. по 31.01.2009 р. - розливальником сталі, що передбачено Списоком № 1, розділ XI, підрозділ 1а, позиція 11.1а. Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36.
Довідкою від 23.01.2024 р. № 922-80 ТОВ "Ливарно-механічний завод" підтверджується робота позивача повний робочий день з 30.03.2018 р. по 03.03.2022 р. - розливальником сталі, що передбачено: Списком № 1 розділ XI підрозділ 1. Згідно зі Списками, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461 (зі змінами до Списків, затверджених постановою КМУ №479 від 04.07.2017 р.).
Проте відповідачем-1 не зараховано періоди роботи з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р. та з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р. до пільгового стажу за Списком №1 з підстав не підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою КМУ від 01.08.1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно із пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.
У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р., та з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р., що є підставою для скасування рішення Головного управлінням ПФУ в Сумській області від 20.03.2024 р. № 046050015528, якими йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачу пільгову пенсію незалежно від віку з 13.03.2024 року, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З огляду на приписи розділу ІV Порядку №22 Головне управління ПФУ в Сумській області, як структурний підрозділ, що визначений за принципом екстериторіальності, розглядало заяву про призначення пенсії та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснювало лише направлення позивачу рішення про відмову у призначенні пенсії, яке прийняте відповідачем-1.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати саме Головне управління ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.03.2024 р., зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р., та з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 605,60 грн. (1 211,20 грн. : 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2024 р. № 046050015528 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.03.2024 р., зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 25.08.1999 р. по 14.05.2000 р., з 22.09.2001 р. по 05.09.2002 р., з 20.03.2005 р. по 17.04.2005 р. та з 30.03.2018 р. по 02.09.2018 р., та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма