10 червня 2024 рокуСправа №160/9843/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту патрульної поліції в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,-
16.04.2024 року (направлено засобами поштового зв'язку 10.04.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла Департаменту патрульної поліції в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, в якій представник позивача просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі: 6495 (шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 79 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що після звільнення зі служби поліції, відповідач зобов'язаний відшкодувати кошти в сумі 6495,79 грн. Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Управління затверджено суму вартості однострою, що перебували у відповідача у використанні та строк носіння якого не закінчився, що підлягає відшкодуванню. Зміст вказаного наказу та вимогу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 6495,79 грн. відповідачу направлено на адресу проживання. Однак, відповідач не виконав вимоги зазначеного наказу та не здійснив добровільного відшкодування вартості предметів однострою, що й стало підставою для подачі даного позову до суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
ОСОБА_2 у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву наданий не був.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 17.04.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 22.04.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 171 КАС України, 29.04.2024 року суддею через систему “Електронний суд” було сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру задля визначення підсудності щодо визначення даних відносно ОСОБА_2 .
Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відносно ОСОБА_2 за запитом через систему “Електронний суд” №565669 від 29.04.2024 року, адресою про реєстрацію місця проживання/перебування ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , тому з метою повного та всебічного розгляду справи, а також для забезпечення можливості надання відповідачем відзиву на позов, суддя вважав за необхідне направляти документи по справі на вказану адресу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/9843/24 у спрощеному провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.03.2024 року № 373 о/с, відповідач ОСОБА_2 ), який займав посаду поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону №4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, з 11.03.2024 року звільнений зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію», сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких, не закінчився, складає 6495 грн. 79 коп.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у сумі 6495,79 грн., позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону №580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону №580-VIII).
Опис і зразки предметів однострою поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №823 "Про однострій поліцейських".
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 №1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за № 1224/31092 (далі - Порядок №772).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку №772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку №772).
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку №772).
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку №772).
Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов'язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку №772).
Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 Розділу VII Порядку №772).
Згідно з пунктом 10 розділу 5 Порядку №722 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав:
- у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- за власним бажанням;
- у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
- у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
- через службову невідповідність.
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку №772 встановлено, що в разі звільнення поліцейського зі служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Як уже встановлено судом із матеріалів справи, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 05.03.2024 року № 373 о/с, відповідач ОСОБА_2 ), який займав посаду поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону №4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, з 11.03.2024 року звільнений зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію», сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких, не закінчився, складає 6495 грн. 79 коп.
Згідно довідки-розрахунку №20 від 01.03.2024 року відповідачем отримано предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, а саме: шапка зимова трикотажна, кепі типу А, куртка зимова типу А, черевики типу А (демісезонні), черевики типу Б (літні) та поясне спорядження.
З аналізу вказаної довідки вбачається, що обсяг коштів, відповідно до вказаної довідки, який має бути відшкодований складає 6495,79 грн.
З системного аналізу положень Порядку №722, вбачається обов'язок відповідача відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Суд зазначає, що станом на час розгляду даної справи, доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 6495,79 грн. до суду не надано.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Враховуючи, що станом на дату звільнення відповідача зі служби, як і станом на дату розгляду справи кошти за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився відповідачем не відшкодовані, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми в добровільному порядку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі: 6495 (шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 79 коп.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник