про відмову у відкритті провадження у справі
12 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6086/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ксензюка А.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2023 у справі №140/7671/21 з розрахунку 90% суми місячного заробітку за відповідною посадою на підставі довідки прокуратури Волинської області №18-142 вих.20 від 13.03.2020; зобов'язання на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2023 у справі №140/7671/21 здійснити перерахунок розміру пенсії з розрахунку 90% суми місячного заробітку за відповідною посадою на підставі довідки прокуратури Волинської області №18-142 вих.20 від 13.03.2020 про що письмово повідомити, вказавши нараховану та виплачену суми; зобов'язати здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії відповідно до пункту восьмого статті 7 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у даній справі слід відмовити з таких мотивів та підстав.
З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 яке набрало законної сили 28.01.2022, у справі №140/19851/23 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі №140/6804/20 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 13.03.2020 №18-142 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21.
Листом від 23.04.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що на підстави заяви позивача від 09.02.2022 згадане рішення виконане не було.
ОСОБА_1 01.05.2024 повторно звернувся до відповідача із заявою у якій просив провести перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21. Листом від 15.05.2024 відповідач повідомив, що роз'яснення щодо проведення перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21 надані листом від 23.04.2024.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а).
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №640/15623/19).
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21 фактично відповідач не виконав.
Тобто, звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично оскаржує дії та рішення відповідача щодо невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21.
На думку суду, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382, 383 КАС України пов'язують виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що діями та рішенням відповідача на виконання Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21 порушені його права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дій та рішення відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З урахуванням наведеного, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду, а саме рішення Волинського окружного адміністративного суду Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21, яке на цей час фактично не виконано, та звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично оскаржує дії та рішення відповідача щодо невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №140/17671/21, тому на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.
Керуючись пунктом2 частини першої статті 170, статтею 248 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.Я. Ксензюк