Справа № 161/5959/24 Провадження №33/802/408/24 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Доповідач: Денісов В. П.
11 червня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо нього,
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Так ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.03.2024 року о 22:04, в м. Луцьку на вул. Набережна, 32, керував транспортним засобом MITSUBISHI Grandis, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, всупереч вимогам п.2.5 ПДР України, відмовився.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Вказує, що від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння він відмовився, оскільки працівники поліції та лікарі повелися щодо нього некоректно, це його образило. Крім того, у той час він перебував у складних життєвих обставинах, а тому знаходився у пригніченому моральному стані.
У зв'язку х вказаним, апелянт просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував апеляційну скаргу і просив не застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винність повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП у справі такими доказами.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №418420 від 21.03.2024, в якому викладена суть правопорушення, що інкримінується особі та який підписаний ним (а.с.1). Відеозаписами із місця події, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння (а.с.6). Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2024, в якому зазначенні виявленні у водія ознаки наркотичного сп'яніння та зафіксована відмова від проходження огляду в медичному закладі (а.с.3). Висновком КП «Волинський медичний центр терапії залежності» № 185 від 21.03.2024 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду та здачі біосередовища відмовився (а.с.4).
Суд обґрунтовано визнав належними та допустимими ці докази, оскільки ними доводиться вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння. Наведені докази узгоджуються між собою, та в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини події, які були на момент вчинення правопорушення.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем марки MITSUBISHI Grandis, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с.1).
Факт керування ним транспортним засобом у час, місце вказаними в протоколі ОСОБА_1 не оспорює. Крім того, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду визнає, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак свою відмову мотивує некоректним ставленням працівників поліції і лікарів.
Відеозаписом, наявного в матеріалах справи, зафіксовано факт зупинки транспортного засобу MITSUBISHI Grandis, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , останньому було роз'яснено причини такої. В ході спілкування з водієм працівниками поліції встановлено наявність в останнього ознак наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився. В подальшому останнього доставлено в КП «ВМЦТЗ» з метою проходження огляду на предмет перебування в стані наркотичного сп'яніння. Однак, перебуваючи у медичному закладі останній, посилаючись на наявність суб'єктивних обставин, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Будь-якого некоректного ставлення з боку працівників поліції до ОСОБА_1 , про що вказує останній в апеляційній сказі, відеозапис не містить. Дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відповідали вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та вимогам ст.266 КУпАП. Крім того, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції чи лікарів не оскаржував. Також ні в поданій апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не вказано які саме дії працівників поліції та лікарів його образили чи були некоректними у відношенні до нього.
Наявний в матеріалах справи відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Посилання апелянта на перебування його у складній життєвій ситуації, у зв'язку з чим знаходився в пригніченому стан,і не впливає на обов'язок виконання ним законної вимоги працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог ст.266 КУпАП при проведені огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, які могли б стати безумовною підставою для скасування судового рішення.
Незгода апелянта з оцінкою місцевим судом доказів у даній справі не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання їх недопустимими, а є лише способом захисту і намаганням спростувати ті докази, які об'єктивно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, здобутим у відповідності до вимог закону та які є достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення поза розумним сумнівом.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи вказане вище, підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2024 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов