"12" вересня 2006 р.
Справа № 17/232/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлбудсервіс» (далі по тексту -ТОВ «Житлбудсервіс»)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006 р.
по справі № 17/232/06
за позовом ТОВ «Житлбудсервіс»
до Адміністрації Корабельного району м. Миколаєва
про стягнення заборгованості за договором оренди
В травні 2006 року ТОВ «Жилбудсервіс» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до адміністрації Корабельного району м. Миколаєва про стягнення заборгованості по договору оренди автомобіля, стягнення пені, витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що згідно договору оренди від 01.12.2003 р. ТОВ передало відповідачу в оренду автомобіль, але відповідач в порушення умов договору своєчасно орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за 2, 3, 4 квартали 2004 року, а також за 3 квартал 2005 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006 р. по справі № 17/232/06 (суддя Василяка К.Л.) в задоволені позову відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що договором оренди не передбачена можливість його продовження, доказів того, що після закінчення строку договору оренди відповідач користувався автомобілем, не надано.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Жилбудсервіс» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2003 р. було укладено Договір оренди автомобіля, згідно з яким орендодавець (позивач) передає орендарю (відповідачу), а відповідач приймає автомобіль марки DAEWOO, NUBIRA державний номер 06928.
Згідно п. 4 даного Договору строк оренди складає один рік -з 01.12.2003 р. по 01.12.2004 р.
Відповідно до п. 5.1. Договору, орендна плата складає 320,00 грн. на місяць.
Відповідно до п. 12.3 Договору у випадках, не передбачених договором сторони керуються цивільним законодавством.
17.03.2006 р. автомобіль було повернуто позивачу, на підставі акту прийому-передачі.
Відповідно до приписів ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найма, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Матеріалами справи встановлено, що після закінчення договору оренди від 01.12.2003 р., автомобіль наймодавцю переданий не був, наймодавець заперечень щодо користування наймачем автомобілем не надав, відповідач продовжував користуватися автомобілем і сплачувати орендну плату.
Дані обставини підтверджуються листами позивача (а. с. 25, 26), рахунками на оплату оренди автомобіля та платіжними дорученнями (а. с. 104 -119) з яких вбачається, що позивач сплачував орендну плату за автомобіль в 2004 -2006 р.р.
Тобто, в судовому засіданні достеменно встановлено, що після закінчення договору оренди від 01.12.2003 р. наймач продовжував користуватися майном - автомобілем марки DAEWOO, NUBIRA державний номер 06928 і тому договір оренди від 01.12.2003 р. вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до умов Договору орендна плата за користування автомобілем складає 320,00 грн на місяць і повинна була бути сплачена по квартально, але не пізніше 25 числа останнього місяцю кварталу.
За користування автомобілем в 2004 році відповідачем було сплачено за січень, лютий та березень -960,00 грн., плата за інші місяці проведена не була, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за 2004 рік у розмірі 2880,00 грн., за 2005 рік було сплачено 1600,00 грн., заборгованість склала 2240,00 грн., а всього заборгованість склала 5120,00 грн. (2880,00+2240,00=5120,00).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі положення цієї статті вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) підлягають частковому задоволенню в сумі 139,77 грн. за несплату заборгованості за 2005 рік з розрахунку: ставка НБУ - 9,5%, 9,5%: 365=0,0026х2=0,052%, 2240 грн. х 0,052%х 120 днів.
Положенням ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, тобто до складу судових витрат можуть включатися витрати на оплату послуг лише адвоката, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 300,00 грн за юридичні послуги, які надавалися позивачу на підставі договору від 18.04.2005 р. задоволенню не підлягають.
Посилання відповідача на листи від 09.12.2004 р., від 27.12.2004 р. необґрунтовані, спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006 р. підлягає скасуванню, позов частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ТОВ «Житлбудсервіс» задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006 р. по справі № 17/232/06 скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилбудсервіс» задовольнити частково.
Стягнути з Адміністрації Корабельного району м. Миколаєва (54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 314, р/р 35418001001354 Банк УДК ОКПО 05410607 МФО 826013) на користь ТОВ «Жилбудсервіс» (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча 2-а, р/р 26004015120000 МФ АКИБ «УкрСибБанк») заборгованість по оренді -5120,00 грн., 3% річних -283,63 грн., пеню -139,77 грн., витрати на сплату державного мита 102,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу -118,00 грн.
Господарському суду Миколаївської області видати наказ.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лавренюк О.Т.
Суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я