Справа № 761/12793/24
Провадження № 1-кс/761/8681/2024
07 червня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , від здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000001384
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , від здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000001384.
В обґрунтування заяви адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді від 03.01.2024 року у справі № 463/36/24 про надання дозволу на обшук за адресою: АДРЕСА_1 було надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема: комп'ютерної техніки, моноблоків, системних блоків, ноутбуків, планшетів, магнітних, електронних носії інформації, мобільних та стаціонарних терміналів зв'язку, а також інших речей та документів, які можуть мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і можуть бути доказами під час судового розгляду. Під час проведення обшуку у ОСОБА_4 ще 12.01.2024 року було вилучено мобільний телефон Apple IPhone14Pro білого кольору (imei НОМЕР_1 , serial НОМЕР_2 ).
Вищезазначене майно незаконно утримувалося прокурором ОСОБА_5 до 12.02.2024 року, а потім він зі спливом майже місяця з дня вилучення звернувся із клопотанням про накладення арешту на дане майно.
Ініціатор заяви зазначає, що прокурору Дану Марголісу було подано 5 клопотань: клопотання від 12.03.2024 про допит заявника, клопотання про допит заявника Шило за вих. №240320-02 від 20.03.2024, три клопотання від 28.03.2024 про повернення майна. На жодне з них прокурор ОСОБА_5 не відреагував, ані відповіді ані вмотивованої постанови про розгляд даних клопотань не направляв.
У процесі ознайомлення із матеріалами даного кримінального провадження №42023000000001384 було виявлено наступні факти:
1) Внесення відомостей до ЄРДР та ініціація кримінального провадження на підставі загальних відомостей (без дотримання необхідних критеріїв внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування);
2) здійснення повноважень та процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні не з самого його початку, тобто всупереч ст. 37 КПК України (з 28.08.2023);
3) не перевірки змісту повідомлень заявників ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) на предмет реальності та обґрунтованості, натомість використання їх заяв як формальної підстави для арештів рахунків компанії, вилучення й утримування майна тощо;
4) здійснення досудового розслідування із порушенням правил підслідності ДБР (ч. 1 ст. 111 КК України);
5) здійснення досудового розслідування із порушеннями правил підсудності (судові засідання за штучно створеними підставами відбувалися у Личаківському районному суді м. Львова, зараз у Шевченківському районному суду м. Києва);
6) Істотних порушень процесуального характеру (системне ігнорування клопотань, порушення процесуальних строків звернення із процесуальними документами, утримання тимчасово вилученого майна без накладеного арешту, ігнорування розгляду клопотань тощо). Таким чином, враховуючи публікації в засобах масової інформації ще з 2015 року щодо прокурора ОСОБА_5 , особистість заявника ОСОБА_9 , його посаду в СБУ, а також звільнення з даної посади, стає очевидним про наявність обґрунтованих сумнівів відносно неупередженості прокурора.
У зв'язку з чим ініціатор заяви, просить відвести прокурора ОСОБА_5 від здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000001384.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заяву про відвід прокурора підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється Державним бюро розслідувань, не зрозуміло з яких підстав прокурор звертався з клопотанням до Личаківського районного суду м. Львова, вважав, що прокурор ОСОБА_5 , має певні непрофесійні відносини між прокурором та апаратом суду, з огляду на те, що заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі не була зареєстрована в канцелярії суду, просив заяву про відвід прокурора задовольнити, а також долучив додаткові документи.
Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду заяви за його відсутності.
В той же час, на електронну пошту суду прокурором ОСОБА_5 , скеровано листа з додатками, у якому останній зокрема зазначив, що слідчими першого та другого відділів Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001384 від 23.08.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 365-3 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора. Проти задоволення заяви про відвід категорично заперечує виходячи з наступного. Положеннями ст. 77 КПК України визначено підстави відводу щодо прокурора, однією з яких є існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення прокурора від участі у судовому провадження. Заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора зводиться до незгоди з процесуальними діями прокурора при проведенні досудового розслідування. Заявлений відвід є спробою затягування досудового розслідування та зловживанням права на захист. Крім іншого, вказане підтверджується систематичною подачею адвокатом ОСОБА_3 заяв про відвід до Шевченківського та Печерського районних судів м. Києва. У зв'язку з чим, вважав, що заява про відвід є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Слідча суддя, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, документи, що надійшли на електронну адресу суду, дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Частинами 1, 2 ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу прокурора, слідчого, дізнавача.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023000000001384.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об'єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, аніж судді, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи. Вимога неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокурора зобов'язані об'єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.
Неупередженість (об'єктивність) дослідження обставин провадження прокурором передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об'єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). Розв'язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.
Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України України).
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, відповідно до цієї норми прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночність цієї обставини у кожному конкретному випадку.
В судовому засіданні встановлено, що прокурором другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000001384.
У поданій заяві адвокат ОСОБА_3 як на підставу для відводу прокурора, посилається на обставини, які викликають сумніви в його неупередженості, а саме в недотриманні вимог ст. 2 КПК України та незгоди з процесуальними діями прокурора.
Відтак, на переконання слідчої судді, наведені у заяві доводи є фактично незгодою адвоката з прийнятим прокурором процесуальними рішеннями у кримінальному провадженні, а також здійсненням процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, та не можуть бути розцінені як такі, що дають підстави для відводу прокурора ОСОБА_5 від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42023000000001384, оскільки не підтверджують ні його особистої зацікавленості, ні наявності інших підстав для сумнівів у його неупередженості.
Сама по собі незгода з процесуальним керівництвом прокурора не є об'єктивною підставою, що може викликати сумніви у його неупередженості.
Таким чином, слідча суддя дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід прокурора ОСОБА_5 , у зв'язку із чим заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 36, 77, 80, 81, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя,
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , від здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000001384.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1